Коли один рік змінює інший, вважається за правило підбивати підсумки старого та окреслити, які перспективи чекають нас в новому році.
Коли один рік змінює інший, вважається за правило підбивати підсумки старого та окреслити, які перспективи чекають нас в новому році.
Звичайно, в 2023-му українці передусім бажають побачити закінчення війни (обов’язково переможне!) та повернутися до звичного ритму життя — без повітряних тривог, гулу сирен, щоденних прощань з полеглими Героями та жертвами російської агресії. Але й про інші проблеми та аспекти нашого буття забувати не слід. Адже життя триває, незважаючи ні на що. Та й, зрештою, успішна (або, принаймні, не збиткова) робота бізнесу приносить користь бюджету країни у вигляді надходжень від податків, оплати за ліцензії та інших обов’язкових згідно чинного законодавства платежів.
Якщо подивитись на сухі цифри, то, здається, що гральний бізнес впевнено подолав шок перших місяців війни та зумів вийти на стабільну роботу. У 2022 році державна скарбниця отримала тільки від оплати за ліцензії понад мільярд гривень. Цю суму формують як поступлення від онлайн казино та БК, так і від наземних гральних закладів. До речі, сумлінні прихильники азартних розваг віддають перевагу ліцензійним ігровим інтернет-платформам. З порадами експертів, як обрати надійного оператора, можна познайомитись у цьому матеріалі. Зрештою, заклади, які працюють офіційно, не лише наповнюють бюджет, але й гарантують безпеку даних клієнтів та проведення фінансових транзакцій. Але повернімося до підбиття підсумків 2022 року. Чи все так чудово на ринку гемблінгу та беттінгу?
Держава як партнер, а не наглядач з нагайкою у руках та кайданками у кишені
Свого часу на легалізацію грального бізнесу покладалися великі сподівання. Дехто вважав, що поступлення у бюджет будуть в декілька разів перевищувати реальні цифри. Але не так сталося, як гадалося. Якщо подивитися на закладені проект бюджету на 2023 рік заплановані доходи від легального гемблінгу та беттінгу, то цифри знаходяться майже на цьогорічному рівні: 1,189 млрд грн. Докладніше про розподіл цієї суми між різними типами ліцензій (наземне казино, онлайн казино, наземна зала гральних автоматів, організація лотерей тощо) можна прочитати тут. Звичайно, прогнозувати зростання під час війни — справа невдячна. Але ж і в 2021, довоєнному році, коли реально запрацювала легалізація, вийти на очікувані багатьма показники не вдалося.
Насправді, причини глибші, ніж здається на перший погляд. Якщо гравці намагаються знайти вигідну бонусну пропозицію від казино та скористатися нею, то в операторів ринку проблема інша. Прихильники азартних ігор можуть скористатися порадами досвідчених експертів — за посиланням можна знайти чимало корисної інформації. А ось організатори азартних розваг просять у держави навіть не допомоги чи халяви, а розумної та зваженої політики, однакових для всіх умов та відношення до себе як до рівноправних партнерів, а не потенційних правопорушників. Зрештою, бонуси — дієвий маркетинговий інструмент заохочення гравців. Аналогічно держава має створити таку правову та фіскальну систему, яка б допомагала гральному бізнесу розвиватися, приносила прибуток учасниками ринку та регулярні платежі у державну скарбницю у вигляді плати за ліцензії та податків. Адже в нас, наприклад, розмір ліцензії набагато вищий у порівнянні з іншими країнами. А правила гри (особливо у податковій сфері) змінюються з гідної іншого застосування частотою.
10% за контроль над дотриманням законодавства: це багато чи мало?
Цікаво, що КРАІЛ (комісія, яка від імені держави контролює гральний бізнес) в 2022 році було профінансовано на 107,1 млн грн. Тобто приблизно 10% від платежів за ліцензії фактично не потрапили до бюджету. А дехто вважає, що банківська комісія за грошовий переказ у розмірі кількох відсотків — це багато. Враховуючи численні скандали, з якими пов’язана діяльність комісії, такі щедрі витрати на “контролерів” здаються значно завищеними. Вам не здається?