На початку лютого президент підписав закон, згідно з яким гральний бізнес не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
На початку лютого президент підписав закон, згідно з яким гральний бізнес не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Автори законопроєкту аргументували свою позицію тим, що після переходу на сплату єдиного податку в розмірі 2% від обороту податкові надходження до бюджету суттєво зменшилися. Також вони вважають, що організатори азартних розваг, особливо в воєнний час, не повинні мати ніяких преференцій.
Поміж тим деякі експерти ринку заявляють про серйозні економічні ризики, які викликало скасування податкових пільг для гральної індустрії.
Коротка історія питання
Після скасування заборони на організацію та проведення азартних розваг на українському гральному ринку з’явилися ліцензійні оператори. Користувачі отримали доступ до сертифікованих гральних автоматів, таких як, скажімо, класичний слот Fruit Cocktail. Між іншим, його демоверсію можна протестувати на сайті http://www.gazeta.lviv.ua/all-slots/fruit-cocktail.
Легальні гемблінг-компанії дбають про безпеку та комфорт відвідувачів, створюють можливості грати в популярні слоти з мобільних телефонів — детальніше читайте на http://www.gazeta.lviv.ua/all-slots/gates-of-olympus.
У 2021 році гральний бізнес поповнив державний бюджет на понад 1,8 млрд грн. Та наприкінці лютого 2022 року гральна індустрія, як і вся українська економіка, зазнала серйозних збитків.
Сплачувати 18% прибуткового податку і стільки ж на доходи фізичних осіб та 20% ПДВ виявилося непосильною ношею для бізнесу. А ще треба було платити 22% єдиного соціального внеску, від 10% до 18% на дохід плюс 1,5% військового збору.
15 березня, намагаючись допомогти вітчизняному бізнесу адаптуватися до нових умов, депутати внесли зміни до Податкового кодексу. Дозвіл сплачувати лише єдиний податок отримали й компанії, що працюють на гральному ринку. На спрощену систему оподаткування перейшли 8 компаній-організаторів азартних ігор. Це рішення допомогло бізнесу пережити складний період та поступово відновити роботу. Але в січні нинішнього року депутати скасували пільги для грального бізнесу.
Позиція прихильників скасування спрощеної системи оподаткування
Данило Гетманцев, голова податкового комітету у ВР, вважає, що підприємці використовують так звану спрощенку, щоб ухилятися від сплати податків. Тому таку систему слід ліквідувати.
Ярослав Железняк, один з ініціаторів скасування податкових пільг, аргументував свою позицію тим, що відрахування в бюджет зменшилися майже в 10 разів. Дмитро Разумков, колишній голова ВР, назвав гральний бізнес “надто прибутковим”, тому пільг він не потребує.
Ризики для держави та грального бізнесу
Противники скасування пільг вважають, що відновлення довоєнних податкових норм підштовхує бізнес, який стимулює розвиток понад десятка галузей економіки, до повернення в тінь.
Небезпеку, на думку окремих експертів, становить відсутність перехідного періоду — закон вступив у дію наступного дня після підписання президентом. Через раптові податкові зміни для однієї групи бізнесу у воєнний час компанії зазнають значних фінансових збитків, обсяги податкових відрахувань не збільшаться.