Реформування гральної індустрії України продовжується. Спочатку для операторів скасували пільгове оподаткування, відновили перевірки, удосконалили закон про рекламу. Очікується, що незабаром буде введена в дію довгоочікувана ДСОМ — Державна система онлайн-моніторингу. Її запровадження дасть можливість державі мати повну інформацію про всі фінансові операції організаторів азартних ігор. На думку експертів, упровадження ДСОМ покращить ситуацію з надходженням до бюджету податкових платежів. Та існують й певні ризики, пов’язані з безпекою особистих даних користувачів.
Вигоди від запровадження ДСОМ
За словами експертів, завершення процесу легалізації грального ринку та його подальший розвиток неможливі без введення в дію системи онлайн-моніторингу. Ліцензовані КРАІЛ оператори, які, згідно з даними https://oblrada.net/casino-online, входять в рейтинг кращих онлайн-казино, також зацікавлені в запровадженні ДСОМ.
Компанії удосконалюють сайти, розробляють програми заохочення клієнтів та розширюють асортимент. Наприклад, в портфоліо Pin-Up міститься понад 6 тис. ігор, є вітальний пакет для новачків та програма лояльності для постійних відвідувачів. Детальніше про бренд можна прочитати на https://oblrada.net/casino/pin-up.
Проте, попри всі зусилля налагодити легальний бізнес, операторів часто звинувачують у неповній сплаті податків та приховуванні прибутків. Запровадження ДСОМ розв’язує ці проблеми. Також бізнес сподівається, що з початком онлайн-моніторингу запрацює оновлений податковий закон. Він передбачає дещо нижчі, ніж нині, розміри ставок.
Запровадження ДСОМ вигідне державі. Насамперед тому, що дає можливість здійснювати контроль за діяльністю гральних компаній, слідкувати за дотриманням законодавчих вимог та принципів відповідальної гри.
Також система забезпечує автоматичний розрахунок валового ігрового доходу та списання податку на виграш.
Ризики для користувачів
Експерти звертають увагу на ризики, які може викликати запровадження системи онлайн-моніторингу. Йдеться, зокрема, про необхідність захисту персональної інформації, отриманої від користувачів. Якщо в системі будуть зберігатися персоніфіковані дані, то можливі корупційні ризики. Не виключено, що недобросовісні працівники держорганів, що матимуть доступ до інформації, можуть шантажувати людей та вимагати неправомірну вигоду.
Персоніфікована база даних, за словами експертів, може стати об’єктом кібератак.
Тому першочерговим завданням є надійний захист особистої інформації.
З цією метою передбачено:
- застосування ефективних новітніх технологій шифрування даних;
- використання механізму доступу з обмеженням;
- заборона розголошення конфіденційної інформації.
Держава також має подбати про належний рівень кваліфікації тих, хто буде здійснювати моніторинг.