Подія

Невдала спроба державного перевороту (путчу), розпочата в Москві в серпні 1991 року групою реакціонерів з ЦК КПРС, стала прелюдією краху радянського режиму. СРСР розпався незабаром після путчу, і триколірний прапор суверенної Російської Федерації замайорів над Кремлем.

 

У той час, як президент СРСР Горбачов насильно утримувався у своїй кримській резиденції, телеканали, контрольовані путчистами, транслювали замість випусків новин балет "Лебедине озеро", а натовпи протестуючих збиралися біля Білого Дому у Москві на захист оплоту демократичної опозиції, веденої Борисом Єльциним, в місті Ленінграді тисячі розгублених, переляканих, схвильованих і зневірених людей теж вийшли на вулиці, щоб стати частиною події, яка, здавалося б, повинна була змінити їx долі.

 

Чверть століття потому Сергій Лозниця звертається до драматичних сцен серпня 1991 року і до події, яка увійшла в сучасну європейську історію як момент "народження російської демократії". Що ж насправді сталося в Росії в серпні 91-го? Що за сила керувала натовпами на Палацовій площі в Ленінграді? Що за свідчення представлено на екрані: колапс режиму або його креативний ребрендинг? Хто ці люди, які дивляться в камеру: переможці або жертви?