Вербна неділя: святкування і заборони

Вербна неділя в 2023 році відзначається 9 квітня. Дата щороку змінюється, залежно від дня святкування Великодня. Свято відзначається за тиждень до Великодня, у шосту неділю Великого посту. Як правильно відсвяткувати та чого не варто робити у цей день. Читайте у матеріалі.

Вербна неділя (церковна назва – Вхід Господній у Єрусалим) – велике православне свято. Воно присвячене урочистій появі Ісуса Христа в Єрусалимі напередодні Його мученицьких страждань та смерті. У цей день прийнято відвідувати богослужіння, освячувати в храмах вербові гілки і прикрашати ними в будинку ікони.

Назва свята Вербна неділя походить від звичаю освячувати в цей день у церкві гілки верби. Вони символізують пальмові гілки, якими іудеї вітали Ісуса в Єрусалимі. В Україні пальми не ростуть, тому їх замінено вербовими гілками. Верба – перша рослина, яка розквітає навесні. Вона уособлює пробудження природи після зимового сну і відродження нового життя.

Як святкувати Вербну неділю

Підготовка до свята починається за кілька днів. Люди зрізають гілочки верби і ставлять будинку в воду, щоб вони розпустилися.

Святкування Вербної неділі починається ввечері в суботу. У церквах проходять богослужіння й освячення верби.

У неділю в церквах також йде служба, і священики кроплять вербові прутики святою водою.

Після служби люди приносять освячені гілочки додому, кладуть їх біля ікон і зберігають в цьому місці протягом року. Для залучення сили, здоров’я і достатку легенько шмагати по спині вербними прутами членів сім’ї.

Господині готують святкові обіди або вечері. Вербна неділя випадає на Великий піст. У цей день забороняється їсти м’ясо, яйця, молочну продукцію, але дозволяється вживати в їжу рибу і трохи червоного вина.

Вербній неділі передує свято Лазарева субота. У цей день Ісус Христос звершив велике чудо – воскресив праведного Лазаря. Після Вербної неділі починається Страсна седмиця – тиждень перед Великоднем, яка присвячена спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа.

Історія свята

Свято Вхід Господній в Єрусалим встановила християнська церква в Єрусалимі в IV столітті. На Русі він виник в X столітті і отримав назву Вербна неділя.

Свято присвячене урочистому входу Ісуса Христа в Єрусалим перед Великоднем в 33 році. Після того, як Христос воскресив Лазаря з Віфанії, чутки про нього поширилися по багатьом містам. Він в’їхав в Єрусалим на віслюку в супроводі апостолів. За традицією ті, хто в’їжджав в місто на коні, несли війну, а ті, хто в’їжджали на віслюку – мир. Іудеї побачили в Ісусі нового правителя – царя. Вони обсипали шлях Христа квітами, пальмовими гілками, клали біля його ніг одяг. Але Господь йшов до Єрусалиму не для земної влади, а на мученицьку смерть в ім’я спокутування гріхів людства. Через п’ять днів цей ж натовп кричав: «Розіпни Його …!».

Існує язичницька версія походження Вербної неділі, згідно з якою прообразом свята стало давньослов’янське свято Вербохліст. Воно було присвячено родючості, живучості та силі волі, які ототожнювала верба.

У цей день влаштовувалися масові гуляння. Хлопці в жартівливій формі били дівчат вербою. Вважалося, що такий ритуал сприяє продовженню роду і появи здорових і сильних спадкоємців. Також в цей день били вербовими прутиками домашніх тварин, щоб вони росли здоровими.

Традиції та обряди

З Вербною неділею пов’язано безліч традицій та обрядів. Вони спрямовані на залучення здоров’я, багатства, добробуту, вдале заміжжя та щасливе материнство.

У цей день заборонено виконувати роботу по дому: прибирати, прати, мити посуд. Небажано готувати гарячі страви, тому господині намагаються підготувати святкові частування для сім’ї заздалегідь.

Не рекомендується шити, в’язати, вишивати, а також розчісувати голову. Не дозволяється займатися важкою фізичною працею: колоти дрова, працювати на городі.

У це свято не можна сваритися, нецензурно виражатися, бажати зла, думати про погане. Краще утриматися від перегляду телевізора, комп’ютерних ігор, гучних застіль.

Що можна і що не можна їсти

Вербна неділя припадає на Великий сорокаденний піст перед Великоднем. У це свято Православна Церква дає послаблення посту. Забороняється їсти м’ясо, яйця, молочну продукцію, але дозволяється вживати в їжу рибу.

Традиційними стравами святкового столу є овочеві салати, рагу з додаванням гороху, квасолі, кукурудзи, бобів, сочевиці, каші з суміші круп. Популярний продукт в період посту – гриби. Господині роблять з них печеню, запіканки, пироги, зрази, супи, голубці.

Гриби і бобові замінюють м’ясні продукти. На десерт господині подають фрукти, пісний зефір, варення, мармелад, халву, гіркий шоколад, печиво. Традиційними напоями є киселі, компоти, узвари. На Вербну неділю дозволяється вживати в малій кількості червоний кагор.

Прикмети та повір’я

• Якщо на Вербну неділю випадає хороша погода, то буде хороший урожай фруктів.
• Щоб у будинку був достаток і благополуччя, в цей день необхідно посадити або пересадити кімнатну квітку. Якщо вона буде добре рости, то слід очікувати прибутку, а якщо зів’яне – готуватися до збитків.
• Якщо дівчина хоче в найближчому році вийти заміж, то їй необхідно до світанку наламати гілок на молодий вербі, покласти їх біля ліжка і весь день думати про кохану людину.
• Щоб позбутися від головного болю, слід ретельно розчесатися, зібрати волосся з гребінця, опустити їх в воду і вилити у коренів верби.