На археологічний з’їзд у Ніжині очікують гостей із Японії й «туманного Альбіону»

На базі Гоголівського вишу проведуть I Всеукраїнський археологічний з’їзд. Аби поділитися досвідом та власними дослідженнями, до Ніжина на три дні з’їдуться археологи не тільки з різних куточків України

На базі Гоголівського вишу проведуть I Всеукраїнський археологічний з’їзд. Аби поділитися досвідом та власними дослідженнями, до Ніжина на три дні з’їдуться археологи не тільки з різних куточків України


Фото надане "Правда ТУТ. Ніжин" Ніжинським археологічним товариством


На базі Гоголівського вишу проведуть I Всеукраїнський археологічний з’їзд. Аби поділитися досвідом та власними дослідженнями, до Ніжина на три дні з’їдуться археологи не тільки з різних куточків України, а й з ближнього та далекого зарубіжжя. Зокрема, чекають гостей із Японії, Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Польщі.

За словами керівника ГО «Ніжинське археологічне товариство» Івана Кедуна, на сьогодні подано більш ніж 270 заявок від учасників: від Бердянська до Львова, від Чернігова до Одеси.

Востаннє археологічний з’їзд на теренах України влаштовували ще в 1908 році, у Чернігові.

«Традиція з’їздів повторюється – і знову на Чернігівщині. Цього разу він перший всеукраїнський. Зараз вітчизняна археологія перебуває на етапі свого активного розвитку, впроваджуються різноманітні технології, працюють різні експедиції. 

За час незалежності України виросло покоління археологів та заклалися нові підвалини. Це дає можливість зробити деякі підсумки й поділитися досвідом. Тож відповідно було прийнято рішення відродити традицію проведення загальнодержавних археологічних з’їздів. Вони тепер називатимуться Всеукраїнськими», – зазначає Іван Кедун.

Де проходитиме I Всеукраїнський з’їзд археологів, обирав Інститут археології НАН України. Робота з’їзду організовуватиметься в форматі тематичних секцій та круглих столів – із 23 по 25 листопада.

Попередньо планується проведення 9 тематичних секцій, які будуть розподілені за періодами археологічних досліджень та методами вивчення (наприклад,  за ГІС-технологіями). Свої напрацювання представлять як досвідчені, відомі в Україні археологи, так і молоде покоління.

«Очікується робота декількох круглих столів. Зокрема, один із них буде спрямований на пам’яткоохоронну археологічну діяльність. Декілька проблем на слуху: «чорна археологія» та відсутність належного фінансування на вивчення й збереження пам’яток. Пошкодження археологічної пам’ятки – це знищення її назавжди, її потім не відновиш. Вони несуть максимум інформації з ранньої історії нашої держави. 

Це наша історія, яку ми маємо якщо не дослідити принаймні повністю, то зберегти для наступних поколінь. Буде цікаво, будуть дискусії, запитання, цікавинки. Подія такого масштабу – перша в історії України», – розповідає головний археолог Ніжина.

Засідання проводитимуться переважно в старому корпусі НДУ імені М. Гоголя. Тут обладнані в достатній кількості мультимедійні аудиторії, і сама будівля, як каже Іван Кедун, є історичною.

«Ряд вчених, які працювали в Гімназії вищих наук Безбородька (зараз – Гоголівський виш), брали участь в організації археологічних з’їздів у Києві, Харкові й Чернігові. Вони входили в підготовчий комітет та виступали на цих з’їздах. Тому обране  місце проведення фактично є продовженням археологічної традиції Ніжинської вищої школи», – додає він.

Крім заслуховування результатів польових робіт впродовж останніх 5 років та визначення напрямів подальших досліджень, на учасників з’їзду чекає серія екскурсій Ніжином та подорож крізь товщу місцевих підземель.

Іван Кедун каже, це подія, що дозволить привернути увагу громадськості й держави як до Ніжина, так і археології зокрема. У нас досить багато археологічної спадщини, що теж потребує вивчення.

«Археологія з кожним роком стає все дорожчою. Вона давно вже відійшла від традиції, яку ми собі уявляли. Буцімто прийшли хлопці з лопатами, покопали та й все. Ті, хто прийшов, грубо кажучи, з лопатами покопати – це 20-30 %. Решта відбувається в лабораторії й вимагає значного фінансування на обладнання, транспортування, консервацію, музеєфікацію, аналіз.

Доки це не стане цілеспрямованою державною політикою й не опиниться в її полі зору, важко собі уявити, що одноосібно зацікавлені фахівці зрушать «скалу археологічного застою», – вказує керманич Ніжинського археологічного товариства.

Джерело: ПравдаТУТ Ніжин, автор Юля Солдатенко
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: