Як вижити на межі світів та чому важлива медична реформа? Візит депутата Олега Березюка до Ніжина

22 листопада відбувся візит голови фракції «Самопоміч» Олега Березюка до Ніжина. Народний депутат, зокрема, відвідав центральну міську лікарню, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, та поспілкувався з ніжинцями у приміщенні міської бібліотеки.

У лікарні Олег Романович розповів медикам про особливості проведення реформи їхньої галузі, її завдання, складні моменти та виклики.
 

Довідково: Олег Романович Березюк— український політик, народний депутат України. Член партії "Об'єднання "Самопоміч", керівник парламентської фракції. Закінчив з відзнакою Львівське базове медичне училище, також з відзнакою закінчив Львівський медичний інститут. У 1991–1996 рр. навчався у США, де закінчив з відзнакою та золотою нагородою Іллінойський університет у Чикаго за спеціальностями біологія та психологія.

Працював лікарем-психіатром, обіймав посаду директора департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та був виконуючими обов’язки заступника міського голови Львова з гуманітарних питань.

Про медичну реформу, та як зробити Ніжин успішним медичним центром

На початку зустрічі з медпрацівниками пан Олег наголосив, що медицина, як така, була дуже знецінена в Україні,  і якби не розпочалась медична реформа, то медицина, як послуга через кілька років практично щезла. Реформаційні процеси, що робляться в країні є складними, непростими, щось в них є неправильним. Проте, фракція «Самопоміч», що знаходиться в опозиції до діючого уряду, підтримує медичну реформу, адже вона є правильним кроком, це зрештою дозволить зберегти медицину.

Від присутніх прозвучало кілька запитання.

Зокрема, запитання, чому лікар, наприклад, інфекціоніст, який закінчив медичний університет, отримує таку мізерну заробітну плату? І які перспективи реорганізації стоматологічної служби?

Олег Романович наголосив, що стоматологія, це фактично, та галузь, яка першою перейшла на комерційне мислення і управління, вона майже повністю функціонує як приватна медична галузь, щоправда залежно від міста. Позиція «Самопомочі»: міста мають дозволити поліклінікам стати якісними господарюючими суб’єктами, вони мають право на формальні легальні платні послуги. Проте, місто має визначити категорію людей, які отримають базові стоматологічні послуги за рахунок бюджету.

Є міста, які це зробили. Там якісні медичні послуги отримують і ті, хто можуть заплатити, і малозабезпечені, теж можуть отримати послугу. Ті міста, що не змогли це зробили мають великі проблеми.

Щодо прикладу з лікарем-інфекціоністом – це знецінення лікаря, яке існує вже давно.

Відповідь на це складне питання, на думку Олега Березюка, міститься в самій суті медичної реформи. Сьогодні держава на безоплатні медичні послуги виділяє приблизно 800 гривень в рік. Проте, до сьогоднішнього дня, ці кошти потрапляли на рахунки обласних обласних управліннь охорони здоров'я. Вони «розмазували» ці гроші по території області, використовуючи до 70% на зарплату, решту на енергоносії, на різні обов’язкові приплати.

Згідно реформи, ці гроші умовно діляться на дві частини: половина піде на первинну ланку, половина піде на вторинну ланку.

Лікарі первинної ланки, до речі, вже зрозуміли переваги реформи, незважаючи на опір обласних управлінь. До того ж вторинна ланка залежить від первинної ланки, адже лікарі «первинки» відправляють пацієнтів на вторинний рівень. Хороший управлінець триматиме лікарів, а лікарі довірятимуть хорошому управлінцю.

Друге питання – конкуренція. Сьогодні пацієнту однаково де отримувати послугу, важлива якість. Якщо, для прикладу, в Ніжині зможуть встановити ангіографічну установку, сюди будуть їхати пацієнти з інших міст. Наприклад, невелике місто Ковель має потужну лікарню, куди їдуть пацієнти зі Львова та Тернополя. Є сенс шукати гроші на послуги, які ніхто не надає в сусідніх містах.

Прозвучало питання про роль шкірно-венерологічних диспансерів в умовах реформи. Олег Березюк повідомив, що наразі інформації досить мало, оскільки це третинний рівень медичної допомоги. Міністерство охорони здоров’я працює  з первинними рівнем,  зараз почали реформувати вторинний рівень. Вибрали кілька пілотних областей, де почнуть  впроваджувати зміни на вторинному рівні, а третинний - ще не розпочали реформувати.
 

Головний лікар міської лікарні Олександр Костирко озвучив важливе запитання про те, що в умовах реформи такій лікарні, як ніжинська, буде складно конкурувати з сильними лікарнями

Олег Березюк зазначив, що фінансування міської медицини має складатися мінімум з трьох рівнів: державний, обласний, і рівень міста. Міські голови, наразі, теж мають брати активну участь у фінансуванні медицини. У Ніжині є сенс розвивати потужну серцево-судинну службу, і ставити перед собою завдання, встановлення ангіографа.

(Довідково: Ангіографія - це метод спеціального рентгенологічного дослідження кровоносних судин різних органів шляхом введення в них рентгенконтрастної речовини через внутрішньовенний катетер, з отриманням докладних зображень і оцінкою характеру кровотоку всього організму людини.). Треба вміти заробляти гроші. Лікарі, звісно, не повинні вимагати грошей, але люди мають цінувати працю медиків.

Олександр П’ятковський, завідуючий хірургічного відділення запитав, якщо зараз відбувається скорочення хірургічного відділення, то це потягне за собою скорочення медперсоналу, що не бажано. Який вихід з ситуації?

Народний депутат відповів, що  все залежить від послуги. Якщо буде потік пацієнтів, то будуть фінансові ресурси, важливо ефективно використовувати такі ресурси,  і людські ресурси також. Треба відійти від радянської практики ліжко-місць, а використовувати сучасну концепцію послуги. Є хороший приклад Чернівців, де завдяки ефективному управлінню лікарнею, роблять нейрохірургічні операції. Ніжин теж може перетворитися на таке місто. Одним з перших кроків має стати створення у лікарні реальної ради розвитку.

Про фальсифікацію історії та як вижити на межі світів. Лекція в університеті Гоголя

У Ніжинському державному університеті Олег Березюк прочитав студентам та працівникам НДУ історико-філософську лекцію «Межа світів». У ході лекції Олег Березюк навів декілька прикладів шахрайств, через які, на думку народного депутата, українська держава декілька разів у своїй історії  зникала. Олег Березюк наголошує, що про це говорили ще політики минулого століття.

«Минуло сто років, а ми з вами перебуваємо на тій самій межі. Хоча ця межа значно просунулася з заходу на схід», – каже Олег Березюк.

Одним з прикладів шахрайства проти України є політична карта 1919 року, на якій немає нашої державності –  УНР, але є Радянський Союз, якого тоді не існувало. «Ця карта висить у всіх музеях світу, і музейники не зауважують цього шахрайства. Думаю, вона була намальована після Другої світової війни для того, щоб довести, що так було завжди».
 

Ще одне шахрайство  стосується генія української філософії та літератури – Івана Франка і його  філософської казки «Лис Микита». Виявляється, існує дві казки. Одна — Франка, а друга — переписана Максимом Рильським, яка з «лиса-гайдамаки», людини вільної, повстанця робить «лиса-розбишаку», себто розбійника.

Черговим шахрайством проти нашої державності Олег Романович вважає зросійщення українського художника Іллі Репіна. Нардеп  вважає картини Репіна проекцією суспільних устоїв. В картині «Іван Грозний вбиває свого сина» в образі царя пан Олег бачить  російське самодержавство, сповнене люті, а образі сина – народ. Наступною картиною, яка відображає російське самодержавство є – «Бурлаки на Волзі». Ця картина показує інший бік  російського самодержавства – рабство.
 

Абсолютно протиставним, на думку Березюка, є картини, які репрезентують Україну. Одна з них – «Запорожці пишуть листа турецькому султану», на якій показано зовсім інший устрій – демократичний, колективний. Проте найбільш геніальною і з точки зору мистецтва, і з точки зору пророцтва є остання картина Іллі Репіна «Гопак». На ній козак танцює військовий танець, тут захований ключ того, як вижити на межі світів – «хочеш миру готуйся до війни».

«Якщо зіставити ці три картини, то ми побачимо духовну та ціннісну різницю між Росією та Україною», – Олег Березюк.

Після лекції Олег Березюк відповів на питання присутніх про те, що потрібно для того, щоб стати депутатом та його думку стосовно хлопчини на картині «Бурлаки на Волзі», який намагається вибратись з ярма. «На мою думку, цей хлопець відображає молодь, яка виражає супротив рабству та намагається з нього вибратись», – відповідає нардеп.

Олег Березюк вважає, що для того, щоб стати депутатом, необхідні речі: досвід, вибори, знання та треба самому бути експертом в певній сфері.

«Більшість з нашої фракції у Верховній Раді не хочуть ставати депутатами знову,  через те, що вони розуміють скільки праці потребує ця посада. Але вони розуміють необхідність стати депутатами знову. Так само розуміє це Андрій Садовий, який свідомо висуває свою кандидатуру на пост Президента України», – Олег Березюк.

Третьою і, заключною частиною візиту народного депутата стала зустріч з громадськістю в приміщенні бібліотеки, де Олег Романович поспілкувався з  присутніми та відповів на поставлені запитання.
 

mynizhyn.com