22 Січня 2019
2856
Дев’ятикласниці ніжинської школи №15 Носівський районний суд призначив «примусові заходи виховного характеру». У вигляді передачі під нагляд педагогічного колективу на рік. За те, що побила хлопця
Дев’ятикласниці ніжинської школи №15 Носівський районний суд призначив «примусові заходи виховного характеру». У вигляді передачі під нагляд педагогічного колективу на рік. За те, що побила хлопця
Раніше ми писали: 13-річна ніжинська школярка відлупцювала однолітка
7 вересня 2017 року о 17 годині 30 хвилин дівчина гуляла на території спортивного майданчика поблизу гуртожитку Ніжинського агротехнічного інституту. Між нею і хлопцем стався конфлікт, і школярка вдарила його лише раз коліном у пах. Проте удар виявився настільки сильним, що у потерпілого діагностували посттравматичний орхіт (запалення), післятравматичну водянку лівого яєчка з розривом оболонки яєчка, що належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Юнака прооперували. Він лікувався в хірургічному та в урологічному відділеннях.
У суді учениця пояснила, що конфлікт виник через образливий жарт і натяки, які висловлював хлопець. Тому вона розізлилася і вдарила його. У жертви була своя версія. Він гуляв на майданчику. Конфлікт виник через жарт, який дівчина неправильно зрозуміла. Вона умисно вдарила його у пах. Після чого він відчув біль, присів, потім годину лежав.
Сама учениця просила передати її під нагляд педколективу школи. Педагоги були на її боці. Суд врахував рівень її розвитку і те, що дівчина перебуває на утриманні та вихованні бабусі. Мати не має на неї впливу. Вдома і в школі дівчина характеризується посередньо.
— У чому полягає нагляд педагогічного колективу? Хто поза школою контролюватиме ученицю? — поцікавилася у Тетяни Павлюченко, директора школи №15 Ніжина.
— У посиленому та індивідуальному контролі у школі. Ми відстежуємо її рівень спілкування з однолітками. Залучаємо до класних і позакласних заходів. З нею працює не тільки адміністрація, класний керівник, а й соціальний педагог, практичний психолог. Робимо все від нас залежне, аби дитина зрозуміла, що можна робити, а чого ні. І якими можуть бути наслідки її дій. Є позитивні зрушення, вони не такі разючі, малопомітні, але є. Сприяємо і поза школою. Її ж виховує бабуся, мати живе окремо. Головне, що дівчинка усвідомлює ситуацію, а це шлях до виправлення.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №3 (1705), 17 січня 2019 року gorod.cn.ua