Сергій Пономаренко: “Деякі події нового роману будуть відбуватися в Ніжині”

Кілька років тому, на замовлення телеканала К-1, кіностудія «Прайм-фільм» розпочала роботу для зйомок 12-ти серійного фільму про містичні місця України, серіал називався «Місця сили». Мене запросили керівником сценарної групи, і в першу чергу ми повинні були визначитися з місцями зйомок. Таких місць на Україні безмежна кількість, і звісно домінує захід країни, де багато замків, історії яких пов’язані з трагічними, містичними легендами.

На той час, до України, навіть прибула з США експедиція, яка вивчає паранормальні явища, якраз до львівських замків, щоб дослідити місцевих привидів. Ми можемо досить скептично відноситися до того, існує чи не існує якась астральна субстанція, яку називають примарою чи привидами, але в деяких країнах, це беззаперечний факт. Особливо, добре налагоджена справа з привидами в Великій Британії, де їх навіть охороняє держава, і багатотисячні юрби туристів платять грубі гроші, за проведену ніч в замку, де може з’явитися примара.  Так в шотландском замку Гламз, де на протязі століть бачили привид без’язикої дами, дії одного журналіста привели до її зникнення, то власник замка розпочав судову справу проти нього, і зажадав величезну компенсацію за зникнення примари.  Це я розповів до того, що було багато суперечок, щодо визначення місць зйомок, але все ж, містична слава Ніжина, привела нас тоді до цього чудового міста.  

Ніжин - це єдине місто, де всі міські церкви розташовані у формі хреста, і напевно, це викликає потужну енергетику. З нами на зйомки приїжджали дослідники паранормальних і гепатогенних зон, і їх апаратура це фіксувала. Але фільм, який ми знімали, був більше постановочний, щоб глядач міг відчути емоції, а не розчарування від  якоїсь незрозумілої плями в темряві, як насправді в більшості виглядають привиди. Тим більше, що нам не вдалося побувати всередині, відомого ніжинцям, як будинок з привидами, але апаратура навіть ззовні фіксувала енергетичні сплески. Чесно зізнаюся, хоча ми знімали вночі всередині університету, привида Гоголя ми теж не побачили, хоча на цьому будувався сценарій. Зате був кумедний епізод, коли хтось вночі визвав міліцію, побачивши нашу метушню біля відчиненого вікна в університет.   

Цього разу Ви приїхали до Ніжина як письменник, презентуючи свій новий роман «Тенета бажань», який вийшов минулого року в видавництві «Дуліби»

Роман вже побував на всіх відомих ярмарках України, Форумі видавців в Львові, «Мистецькому Арсеналі» Києві, «Зеленій хвилі» в Одесі, ввійшов до лідерів літа «Книжка року2014», номінація «Красне письмо». Це гостросюжетний роман, за «композицією» - «роман в романі». Дії відбуваються в минулому і сьогоденні.
Короткий зміст сюжету роману: на початку 20-го століття, молодий фельдшер з Харківської губернії, Родіон Іконников, вирушає до столиці Російської імперії, маючи мрію стати відомим літератором. Він платонічно закоханий в відому поетку, Зінаїду Гіппіус, яка разом з чоловіком, Д. Мережковським,тримала самий відомий літературний салон.  Але в Петербурзі твори невідомого провінційного письменника не зацікавили видавництва. 

Іконников живе у злиднях, на утриманні повії. У нього виникає задум написати роман про Жах, вибравши для цього події, які відбувалися у Києві кінця 18 ст.  Але для того, щоб передати справжню природу страху, треба самому його відчути в повній мірі. Його чекають багато небезпечних і містичних пригод.  Він  пов'язаний с есерами-терористами, працює в секретній лабораторії, де виготовляють протичумну сиворотку, під час 1-ї світової війни потрапляє офіцером на Південний фронт, перебуває у Києві під час революцій, мандрує по Україні. Усі події які відбуваються з ним він записує до щоденника. 

 У наш час, молоде подружжя запросило на нещодавно придбану дачу свого друга - Олега, головного героя роману.. З цим будинком пов’язана погана історія. Вночі, під час грози, до будинку приходить дивна дівчина, і з того часу життя цих людей летить сторчака. В Києві відбувається серія жорстоких вбивств, слідчий вважає, що вони мають ритуальний характер.

Герой роману Олег, досить легковажна людина, егоцентрист, гульвіса і бабій, але коли небезпека торкається його близьких друзів, він разом з коханою Наталкою розпочинають власне розслідування. До них потрапляє щоденник, і їм здається, що ці вбивства якимось чином пов’язані з Родіоном Іконниковим і його недописаним романом.   Персонажі роману весь час знаходяться у пастці сильних емоцій, почуттів, пристрастей і звичайно - кохання.  Кохання різноманітних форм: продажного, нерозділеного, недосяжного, ейфорійного, згубного, платонічного.
 

Так, Зінаїда Гіппіус – це реальна історична постать, займає помітне місце серед поетів-символістів, так званого, «Срібного віку».

Зінаїда Гіппіус три роки жила в Ніжині, полюбляла цей край, їй подобалося кататися верхи за містом, багато тут читати, можливо на сюжети дивних прозових історій надихнули саме ці прогулянки. Вчитися в Гоголівському ліцеї, так тоді називався цей університет, вона не могла, бо там навчалися тільки чоловіки. Вона недовго навчалася в Києві в на вищих жіночих курсах, але захворіла, повернулася до Ніжина і продовжила навчання з приватним вчителем. Після смерті батька, вона разом з мамою, поїхали до Кавказу.

Не можу сказати, чому саме я ввів саме цю поетку,  в якості персонажа в роман. Можливо, те, що на той час вона була кумиром багатьох літераторів і не тільки, а своєю шокуючою поведінкою і ігноруваннями правилами тодішнього життя, вона викликала багато суперечок, пліток, знаходилася в центрі уваги. Напевно, привабити антигероя роману, Родіона Іконникова, могла непересічна особа, відома в літературному світі, і такою саме була Зінаїда Гіппіус. 

Географія подій моїх романів дуже велика, але головні події обов’язково відбуваються на Україні. Так сталося, що багато сюжетів мої романів пов’язані з Чернігівщиною. Це не дивно, бо тут я мав родичів, на жаль вони вже всі померли,  в селі Журавка Варвинського району. Тому в цю місцевість, де я багато разів бував,  відправляв персонажів роману «Прокляття рукопису», вони шукали там скарби; і саме відвідини похоронів в цьому селі, деякі ритуали, надихнули мене на роман «Сьома свіча», який за кількістю проданих примірників, а їх 70000, найбільш популярний серед моїх книг  і навіть був перекладений і вийшов в Польщі. 
 

Ваш роман «Відьмин подарунок»  отримав престижну премію імені В. Короленка.  Розкажіть про цей роман
Це другий роман пятилогії, де головна героїня – журналістка Іванна, і зовсім вона не відьма, як можна зрозуміти з назви роману. Але відьма там є, точніше, квартира, яку залишила відьма у спадок цій журналістці, і завдяки якій Іванна потрапляє у вихор незвичайних, дивовижних і фантастичних подій. Їй потрібно врятувати доньку своєї найліпшої подруги, але для цього розв’язати заплутану історію, яка розпочалася півтори сотні років тому назад.

Мій підхід до написання гостросюжетних романів – це повинна бути якісна, с захоплюючими пригодами, в той же час, інтелектуальна література,  з якої читач може дізнатися багато цікавого. В цьому романі цікаві події історії козацького міста Біла Церква, повстання козацького ватажка Косинського, прокляття роду польських магнатів Браницьких, маловідомі факти про найбільший дендропарк на Україні «Олександрія», це я не обмовився. Не «Софіївка» Потоцьких, широко розрекламована в наш час, а саме «Олександрія» Браницьких була найбільшим парком, який вражав уяву сучасників. Тільки такий факт, ніхто з російських імператорів не був в «Софіївці», а в «Олександрії» були, бо її чудеса вражали навіть власників Петергофа. Є навіть історія, чи легенда, що горезвісний Потьомкін похований саме в цьому парку. Інша справа, що багато чого було втрачено в парку під час 2-ї святової війни, але там є багато цікавого. Розповісти мені все, що відбувається в цьому романі, це позбавити майбутнього читача зустрічі з несподіваним. А несподіванок там багато. 
 

Зараз пишу новий роман. Сюжет не буду повністю розкривати, бо я забобоний, як автор містичних романів.  Скажу тільки, що події в ньому відбуваються під час Української Народної Республіки. Там буде багато історії, історичних персонажів, але це, насамперед, буде гостросюжетний роман. Деякі події будуть відбуваються саме в Ніжині, бо головний герой родом з Ніжина, і закінчив саме цей навчальний заклад, який тоді називався Історико-філологічний інститут імені Безбородько. В романі реальні історичні події переплетуться з містичними, і маю надію, зацікавлять майбутнього читача.