30 Березня 2015
3251
Руді, чорні, сірі, в плями, невеличкі та, на перший погляд, ніби й не страшні, а поряд з ними справжні велетні, з пониклим поглядом чи звірячим оскалом – безпритульні собаки, які зграями бродять вулицями, давно стали для Ніжина проблемою.
Руді, чорні, сірі, в плями, невеличкі та, на перший погляд, ніби й не страшні, а поряд з ними справжні велетні, з пониклим поглядом чи звірячим оскалом – безпритульні собаки, які зграями бродять вулицями, давно стали для Ніжина проблемою.
Руді, чорні, сірі, в плями, невеличкі та, на перший погляд, ніби й не страшні, а поряд з ними справжні велетні, з пониклим поглядом чи звірячим оскалом – безпритульні собаки, які зграями бродять вулицями, давно стали для Ніжина проблемою. Інколи серце у п’яти скочується, коли доводиться оминати таких тварин на вулиці. Гострота питання багато в чому пояснюється побоюваннями містян стати жертвами нападу – багато хто із ніжинців вважає, що ризик тут великий. Та й офіційні дані говорять про те, що кількість людей, постраждалих від зубів собак, не меншає. До речі, вкусити може і домашня тварина, якій звикли довіряти.
Лікар-хірург-рабіолог НЦМЛ ім. М. Галицького Людмила Гайдук, яка надає постраждалим антирабічну допомогу (це лікарська допомога людям, які отримали укуси тварин, і визначення показань для вакцинації), зазначила: «Якщо в 2013-му було зареєстровано 160 таких звернень (серед покусаних – 38 дітей), в 2014-му – 172 (56 дітей), то з початку 2015 року пси-волоцюги вже покусали 14 жителів м. Ніжина, серед них – 10-літня дівчинка. А лікування недешеве. Вартість однієї ампули антирабічної вакцини коштує близько 125 гривень, а щоб пройти курс лікування, таких ампул потрібно 6, незалежно від того, дорослому чи дитині. За нехитрими підрахунками, на лікування однієї жертви бездоглядної тварини потрібно близько 750 гривень».
Тож, хоча чотирилапі – і брати наші менші, та коли вони народились уже безпритульними або з волі випадку опинилися на вулиці і тримають зло на весь світ, від них можна очікувати чого-завгодно. Відомо, що агресію, спрямовану на людину, у «собаки-безхатченка» може викликати будь-що, це і бажання захистити свою територію, і голод… А серед дворових собак майже немає здорових, констатують ветеринари. Крім глистів і бліх, як правило, вони заражені ще й стафілококовими та стрептококовими інфекціями, а іноді і лептоспірозом, а ще можуть розповсюджувати сказ. Для попередження загрози зараження потрібно вакцинувати чотириногих не рідше одного разу на рік. Чи робиться це в Ніжині – запитання риторичне.
Цікаво й те, що за кордоном господар чотирилапого отримує високі штрафи, якщо не може наглядати за собакою, не контролює народжуваність і викидає її на вулицю. У таких країнах, як Англія, Німеччина, Франція подібних проблем не існує. Якщо тварина раптом опиняється на вулиці без господаря – працівники спеціальних служб її відловлюють, селять до притулку, підшуковують господаря, а якщо її не вдається прилаштувати – усипляють. У вищезазначених країнах існує навіть, якщо можна так сказати, мода брати тварин з притулків. Але ніякої стерилізації, ніякого вільного собачого колективного проживання на вулицях міста немає. Також у цих країнах є рідкісними випадки, коли на перехожих нападає тварина, яка має господаря, а якщо вже таке трапилося, то буде коштувати господарю чималих грошей. А хто буде відповідати за укуси, нанесені безпритульними зграями Ніжина? Виходить, що бродячі тварини – нічиї: немає господаря – немає відповідальності! У домашніх тварин є власник, а у диких зграй – закон про безвідповідальне поводження з тваринами!
Доля собача
У 2006 році Верховна Рада України ухвалила закон, який забороняє жорстоке поводження з тваринами й передбачає гуманні способи регулювання їхньої кількості, такі ж, як і в країнах Євросоюзу. Проте ухвалення закону, який цілком відповідає світовим стандартам, на жаль, не позбавило українські міста від безпритульних тварин. Постає питання: у який спосіб від розмов перейти до вирішення проблеми по суті?
Існує думка, що стерилізація – це єдини гуманний метод попередження збільшення кількості безпритульних тварин, хоч і недешевий. Проведення стерилізації, яка не дозволяє тваринам неконтрольовано збільшувати свою кількість – це механізм, який діє в багатьох європейських містах. До того ж, стерилізація не допускає варварського знищення тварин. Можливо, саме контроль за народжуваністю може вирішити проблему розмноження бездомних собак? Проте, іноді доводиться чути від людей і іншу думку, мовляв, стерилізація безпритульних тварин – це знущання над ними, таким чином їх позбавляють природного інстинкту для продовження свого виду, тоді, як позбавлення від небажаного потомства вашої чотирилапої улюблениці (утоплення, викидання на вулицю) – це нормальне явище для суспільства.
Встановлено, що стерилізація не завдає тварині ніякою шкоди, просто у неї зникає інстинкт до розмноження і вона веде себе менш агресивно. За статистикою, найбільше нападів собак на людей припадає на період їх так званого «собачого весілля». Але для того, щоб проводити стерилізацію тварин, потрібні кошти і відповідне приміщення, де вони будуть перебувати, та у Ніжині немає ні собачого притулку, ні центру за контролем розмноження тварин.
Притулку ніжинським чотирилапим безпритульним не бачити?
Щодо ситуації з бродячими тваринами у нашому місті начальник УЖКГ та Б Світлана Сіренко зазначила: «Проблема склалася дійсно серйозна. Ухвалення в 2006 році Верховною Радою України закону, що забороняє жорстоке поводження з тваринами й передбачає гуманні способи регулювання їхньої кількості, не позбавило міста нашої держави проблем, пов’язаних з безпритульними тваринами, та й чисельність їх з року в рік зростає.
Пік уваги влади й суспільства до проблеми бездомних собак випав на період підготовки країни до Євро-2012. До 2012 року в м. Ніжині виконувалися роботи по відлову безпритульних тварин. Раніше регулюванням чисельності собак у нашому місті займалося КП «ВУКГ», це входило в благоустрій і на це виділялися кошти з міського бюджету. У працівників цього комунального підприємства є спеціалізоване авто, сачки, повітряні рушниці, для тварин закуповували транквілізатори. Тоді за рік знищувалося до 1000 тварин, здебільшого, це були собаки, але інколи і коти, якщо вели себе агресивно, підлягали вилову.
З 2012 року і по сьогоднішній день ці роботи у Ніжині не виконуються. Тож ось уже 3 роки чисельність безпритульних собак не відслідковувалася взагалі. У пошуках їжі тварини мігрують у великі міста, їх кількість зростає, а проблема, на жаль, залишається невирішеною. Можна сказати, що, по суті, на сьогодні ситуація вийшла з-під контролю.
З 2012 року і по сьогоднішній день ці роботи у Ніжині не виконуються. Тож ось уже 3 роки чисельність безпритульних собак не відслідковувалася взагалі. У пошуках їжі тварини мігрують у великі міста, їх кількість зростає, а проблема, на жаль, залишається невирішеною. Можна сказати, що, по суті, на сьогодні ситуація вийшла з-під контролю.
Стерилізація бродячих тварин – це гуманний метод, який дозволяє зменшити популяцію бродячих тварин. Але цим у нашому місті не займається ніхто, своїми силами міська влада реалізувати регулювання чисельності (стерилізацію) не може. На це потрібні кошти і приміщення, де б чотирилапі могли перебувати після процедури необхідний час (тиждень). У 2013 році з міського бюджету по природоохоронному кошторису були виділені кошти на будівництво карантинного майданчика, який би включав у себе приміщення для тимчасового утримання до 10 собак.
Майданчик планували облаштувати на базі КП «ВУКГ», там було недобудоване приміщення, у якому потрібно було підлагодити стелю та двері, там повинні бути вода і світло. На утримання однієї тварини в день, по наданому КП розрахунку, на той час потрібно було 70 грн., (у цю суму входять і кошти на їжу для собак, і заробітна плата утримувача та наглядача цього карантинного майданчика, плюс комунальні послуги). Але, на жаль, так нічого і не було реалізовано, все залишилося тільки на папері і кошти більше не виділялися.
Тож стосунки між безпритульними тваринами та містянами й надалі залишаються напруженими. У м. Ніжині волонтери, як такі, з’явилися лише в нинішньому році. Вони закликають небайдужих людей долучитися до порятунку чотирилапих, а передусім нового потомства, яке з’явилося на світ, провести стерилізацію. До цього у Ніжині були звичайні любителі тварин, які їх захищали і переконували, що пес ніколи не вкусить, поки люди самі не спровокують напад своєю агресією. Наведу приклад: жителі вул. Шевченка, буд. 4 приручили вівчарку. Підібрали її на вулиці, побиту, поранену, піклувалися про неї мало не всім будинком, вилікували, викормили… Собака стала жити у них на подвір’ї. Спочатку нічого, а потім дійшло до того, що не пропускала «Швидку», почала нападати на мешканців, які її доглядали, на дітей, які хотіли з нею гратися. Незрозуміло, що послужило причиною того, що тварина почала відповідати на добро звірячим оскалом.
Скажу так: частково проблема безпритульних тварин вирішується тільки в столиці. Там є КП, які займаються стерилізацією тварин. За межами м. Києва це питання вже й застаріло, але так і залишилося невирішеним.
У Ніжині є Міська цільова програма «Контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2014-2016 роки», але на її реалізацію немає коштів. Також на 2015 рік розроблено міську програму щодо залучення волонтерських коштів на стерилізацію безпритульних тварин. Та скласти всі турботи по безпритульних тваринах на плечі волонтерів є не правильно. Потрібно, щоб і з міського бюджету хоча б частково надходила допомога. Та й якщо стерилізацію чотирилапих бродяжок все ж таки вдасться провести, то де тримати цих тварин?»
«Нічиїх» соціальних проблем не буває
Питання – друг людині собака чи ні – залишається свого роду риторичним, поки не зачепить саму людину. Ті, хто став жертвою собачої зграї, вважають голодних безхатченків ворогами на все життя, інші ж не забувають про те, що собака може бути вірним другом, любити свого господаря всім серцем і безмежно йому довіряти. А поки міська влада не докладає зусиль, щоб зробити кроки в бік вирішення проблем собачих зграй, ніжинцям залишається триматися їх осторонь, щоб не наражати себе на небезпеку. Проте, обговорення ситуації з безпритульними тваринами раз по раз продовжує «випливати» і в розмовах місцян, і на різного роду засіданнях представників влади та громадськості міста. Так, 20 листопада 2014 р., за ініціативи Громадської ради м. Ніжина, відбулося засідання круглого столу, у якому приймали участь мер міста, представники громади та структурних підрозділів міста: ветеринарії, МНС, освіти, народної ради, були і волонтери, і жертви бродячих собак. Говорили довго, але відповіді на головні питання озвучені так і не були. Також всі ми пам’ятаємо, як тема безпритульних собак, які розгулюють містом, жваво обговорювалася весною 2014 р. кандидатами на посаду очільника міста в мерських дебатах.
Час іде, актуальність питання загострюється, але дієвих кроків до його вирішення в нашому місті так ніким і не було зроблено.
Валерія Михайленко "Свідомий погляд" від 26.03.15
Валерія Михайленко "Свідомий погляд" від 26.03.15