Історія створення ніжинської скульптури така ж загадкова, як і її подальша доля

Витончена постать жінки у довгій, майже не видно ніг, сукні... Волосся зібране на потилиці, а на лівому плечі примостилося дитинча. Однією рукою жінка притримує дитину, а вона підняла руку вгору, ніби збирається комусь помахати

Витончена постать жінки у довгій, майже не видно ніг, сукні... Волосся зібране на потилиці, а на лівому плечі примостилося дитинча. Однією рукою жінка притримує дитину, а вона підняла руку вгору, ніби збирається комусь помахати


Витончена постать жінки у довгій, майже не видно ніг, сукні... Волосся зібране на потилиці, а на лівому плечі примостилося дитинча. Однією рукою жінка притримує дитину, а вона підняла руку вгору, ніби збирається комусь помахати. Чи то проводжають, чи то зустрічають когось – хтозна. 

Це не ілюстрована картина якогось друкованого видання, це – скульптура в Ніжині. Мало хто знає, де вона знаходиться, а ще менше, що вона собою символізує. Складається враження, що історія цього пам'ятника утаємничена у глибині архівів...

Скульптура стоїть на перехресті вулиць Озерна і Кушакевичів (колишня Лащенка). Вона стара. Можливо, вона б не виглядала так, якби її реставрували. На ній полущилася фарба, у жінки відбита частина руки, розсипається камінне плаття. Цегляний п'єдестал, на якому її зведено, теж розбитий, цеглини падають поруч на траву. А поміж цеглин пробивається нове життя: вперто проростає зілля і буяє просто на пам'ятнику.

Час від часу розмови на тему цієї скульптури оживають. А потім знову затихають на тому ж рівні, що і почались. У ході 59 сесії міської ради від 29 серпня депутат Андрій Деркач в черговий раз заговорив про монумент.

"Пам'ятник потрібно реставрувати і перенести на видне місце, – наголосив Андрій Петрович. – Ми не знаємо, яке смислове наповнення цієї скульптури, але в ній відчувається щось добре, світле: мати з дитиною на руках. Тому я б назвав її Символом материнства і висуваю пропозицію перенести скульптуру до пологового будинку. Це неправильно, що роками вона стоїть, забута всіма".

Вислухавши, міський голова А. Лінник зауважив, що цього пам'ятника немає на балансі Ніжина.

Що цікаво, на балансі Ніжинського району його теж не знайшли.
 
Ситуацію дещо прояснила начальник управління культури і туризму Тетяна Бассак, яка повідомила, що жінка з дитиною являє собою садово-паркову скульптуру, яку не внесено до жодного реєстру. "Вона не є пам'яткою історії чи архітектури і її ніде не зареєстровано. Її функція – суто естетична. Рік її встановлення, прізвище автора, мета встановлення – невідомі", – констатувала Тетяна Федорівна.

Садово-паркова скульптура, як підказує Інтернет, це різновид пластики, що призначений для оздоблення садів і парків. Може мати як декоративний, пропагандистський, повчальний, так і меморіальний характер. Має давню і сталу традицію в мистецтві Західної Європи.

Тож і ніжинська скульптура, ймовірно, була встановлена з якоюсь метою. Прикра склалася ситуація: скульптура – в Ніжині, а місту вона не потрібна, бо не зареєстрована. Навіть, якби її функціональне призначення було суто естетичним, то відреставрованою, скульптура стала б окрасою будь-якого місця. А поки що вона так і залишається стояти на перехресті вулиць, посилаючи ніжинцям німе запитання.

Валентина Пильник
Фото автора




















Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: