12 Лютого 2020
4228
Сергій Вакулик з Хотинівки Носівського району припускає, що двічі пережив апендицит. Уперше, коли запалення відростка сліпої кишки залікував удома. Удруге, коли теж намагався збити запалення, біль
Сергій Вакулик з Хотинівки Носівського району припускає, що двічі пережив апендицит. Уперше, коли запалення відростка сліпої кишки залікував удома. Удруге, коли теж намагався збити запалення, біль
У Ніжинській центральній районній лікарні зробили апендиктомію. Підступний відросток видалили.
— Перший раз відросток запалився і притих, — розказує Сергій Вакулик. — Ті ж самі симптоми повторилися через місяць. Блювота почалася. Ніби шлунок зупинився. Болів. Потім у кишківник пішов біль. День потримало, на вечір відпустило. Пив ліки від шлунка, і уколи давала жінка. Протиблювотні. «Смекту» пив (сорбент, всотує шкідливі речовини). Я ж думав, отруївся. До ночі устаткувалося, я на ранок забув.
Та усе повторилося через місяць. У неділю увечері полягали спати. Годин 9 було. Піду, кажу, кави поп’ю. Попив, ліг, і почалося у шлунку недобре.
Годині о третій ночі почалася блювота. Дружина вколола укол протиблювотний. Але все одно вивертало. Відчуття, ніби у шлунок жарину хто вкинув. Боліло, і так до ранку. А вранці я не пішов на роботу. Працюю у фермера Сергія Голодного. Пив від шлунка ліки. Обід, а мені не кращає. Піднялася до 38,5 температура.
Думав, може, кава зашкодила. Аж воно діло було в апендициті.
Сергій Вакулик
Дружина подзвонила сільській фельдшерці Наталії Філяк: «Так і так, не проходить». «Апендицит вирізали? Ні? Їдь в лікарню, провірся. Апендицит може лопнути».
Подзвонив Голодному: «Нема у тебе знайомих у Ніжині?» «Є». Подзвонив Садовському. Сіли у машину. (Я у Носівку в лікарню не їжджу. Не дуже добрі спогади. Там померла дитина у роддомі.)
Садовський подивився. Каже, апендицит. Визвали лаборанта. І в той же вечір прооперували. Приїхав о пів на п’яту вечора. А о 7 годині мене вже забрали в операційну. Проснувся в час ночі у реанімації. Сьогодні третій день після хірургічного втручання, я вже бігаю. Навіть на перший день уже вставав, ходив. Розріз справа, малесенький. Лікар сказав, якби ще дві години, апендицит лопнув би. Тоді гаплик.
«Найлегша важна операція — апендиктомія»
Ігор Садовський
— Пацієнт мучився більше 16 годин вдома, — розповідає завідувач хірургічного відділення Ніжинської центральної районної лікарні Ігор Садовський. — Класично почалося, з симптомів Кохера: біль у епігастральній ділянці, під ложечкою. Потім біль змістився вправо.
Приїхав до нас, коли відросток був флегмонозно-гангренозний. Тобто запалений, з гниттям. Але ще, як кажуть у народі, не лопнув. Ми зайшли у живіт, красивенько забрали, і все.
Яка найлегша операція? Апендиктомія, — продовжує лікар. — Яка найважча? Теж апендиктомія. Тому що є так звані атипові розміщення паросткоподібного відростка.
Апендикс (відросток) може бути в животі. А може розміщуватися або за куполом (верхівкою) сліпої кишки, його дуже важко найти. Або взагалі не в черевній порожнині. Сліпа кишка, купол сліпої кишки — у черевній порожнині, а паросткоподібний відросток — аж за очеревиною.
Люди часто плутають болі при апендициті з отруєнням. Нудота, блювота, невеличка температура. Починають мити собі шлунок, пити активоване вугілля, сорбекс. Марганцівочку п’ють, щоб очистити шлунок.
А тоді болі зміщуються у праву здухвинну ділянку.
Якщо люди звертаються до хірурга на початкових стадіях, можна витягти апендикулярний відросток, який навіть заочеревинно знаходиться, ще
нормально.
А уявіть собі, коли наступають деструктивні форми. Хворі затягують візит до лікаря. Адже відсутні симптоми гострого живота. Чому? Вся проблема знаходиться не в животі, а заочеревинно. І коли приїздять, то відросток уже гангренозний. Він уже там розпався. Там не просто паросткоподібний відросток, а вже купа гною. Тоді і дренувати дуже важко. І апендиктомію робити важко.
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №6 (1760), 6 лютого 2020 року