Нікіта Постніков – на лікуванні в Італії. Збір коштів триває!

Мама ніжинця Нікіти Постнікова Юлія в фейсбук поділилася новинами про свого сина: "Цей тиждень був дуже важким. Не чекаючи аналізів біопсії ми стартонули другий блок хіміотерапії. Слава Богу прокапали нормально.


Мама ніжинця Нікіти Постнікова Юлія в Фейсбук поділилася новинами про свого сина: "Цей тиждень був дуже важким. Не чекаючи аналізів біопсії ми стартонули другий блок хіміотерапії. Слава Богу прокапали нормально. Але хімія знову сильно дала по ногах, страшні болі і спазми. Днями ставили новий порт, так як з минулим вийшов казус.

Аналізи після блоку поки тримаються на стабільному рівні, сподіваюся що сильного обвалу не буде, дуже важко і дорого постійно перебувати в госпіталі. Шов після операції заживає нормально, хоч і великий але рівний і акуратний. Медперсоналу у відділенні дуже мало, той хто чергує працюють на знос, кажуть, головне пережити епідемію.

Від штучного харчування нас відключили перед блоком, почав потроху їсти сам. Реабілітологи принесли тренажери і потроху займаємося ногами. Настрій постійно перепадами, дуже втомився від болю і від лікарень.

Дуже сумує за домівкою, за друзями, і дуже сильно сумує за школою. Каже, що краще вчитися і спілкуватися з друзями ніж перебувати під замком з инфузиями і препаратами. Днями згадалася пісня МІСТЕЧКО, дуже хочеться хоч на один день повернутися на рідну вулицю, пройтися по рідному лісі, дуже сильно скучаем. Нічого, скоро буде все добре... Як казав мій батько: після дощу завжди виходить сонечко і з'являється веселка, так і у нас неодмінно буде перемога.

Ситуація з коронавірусом дуже відобразилася на нашому житті і на перебування в госпіталі. Дезінфекторів і масок в відділенні немає, ситуація дуже напружена. Люди пошили маски і принесли в відділення, видали по кілька штук, дуже вдячна і за це. На вулицю виходити заборонено, тільки з дозволу і за екстреною необхідністю. Дуже сподіваюся, що скоро епідемія закінчиться і ми зможемо трохи вдихнути повітря. Коли Нікіта у великій зоні ризику, і кожен день йде боротьба за життя, цей вірус вибиває з колії. Навіть найсильніша людина не витримує і може зламатися.

Знаю, що зараз непростий час! Але разом ми сила і тільки разом можна перемогти біду. Рак не йде на карантин, рак не вирок. Дуже потребуємо вашої молитви, вашої підтримки. Бути далеко від будинку дуже важко. Але щоденне перебування в клініці обходиться нам не безкоштовно. Дякую кожному, хто не залишає нас у тяжкі для нас часи, але збір стоїть на місці, кожен репост і кожен коментар дає можливість для допомоги, прошу вас не дайте історії закінчиться...

Терміновий збір❗
Карта гривні ПриватБанк на Постникова Юлія
5168 7573 5796 5542

Дуже прошу, допоможіть врятувати життя синові, адже не дарма ми пройшли такий шлях ... Дуже любимо і сумуємо за рідною землею...".