Так і просяться до рук: герої чарівного світу ніжинки Світлани

Ляльки з допитливими очима, милі совенята, пухнасті ведмедики, сніговички у різнокольорових шапках, бегемотики з сердечками, квітки, які посміхаються, мишенята, що ніби просяться до вас на ручки – всього


Ляльки з допитливими очима, милі совенята, пухнасті ведмедики, сніговички у різнокольорових шапках, бегемотики з сердечками, квітки, які посміхаються, мишенята, що ніби просяться до вас на ручки – всього не перерахуєш, це треба бачити на власні очі. Захопливий світ м’яких в’язаних іграшок створила ніжинка Світлана Самойленко-Пойда. А почалося все 10 років тому із маленького зайчика з рожевим носом…

Зайчик, зв’язаний зубочистками



У Світлани за плечима  – Ніжинська ЗОШ №13 і дві вищі освіти: фізмат в НДУ М.  Гоголя та КІБіт (фінанси та кредит).
«Мені було 20 років, я працювала вожатою у дитячому таборі в Очакові.  Якраз проходив конкурс «Вожатий може все». Потрібно було швидко вигадати і змайструвати щось таке, щоб і цікаво було, і оригінально.  Тоді я й згадала, що вмію в'язати, знайшлися нитки, але спиць чи гачка не було… То й довелося в'язати зубочистками. Вийшло досить непогано, і цей милий зайчик поклав початок моїй творчості», – ділиться майстриня.

«Дружить» із спицями та гачком Світлана давно: до того, як почала створювати іграшки, в’язала різні речі: одяг для діток, шапочки, пінетки, пледи, часто й на замовлення.  Зараз, здебільшого, в’яже іграшки. Нитки використовує різні: бавовна, шерсть, плюш і такі, що імітують хутро.  Переважна більшість речей, виготовлених власними руками, ніжинка дарує рідним та друзям. Але світлини з ними щемно зберігає.

3-річна донька обирає фасон і колір майбутньої іграшки

У 2016 році у Світлани народилася донечка Софія. Саме для неї мама з любов’ю  і почала створювати казковий іграшковий світ… Донечка підростає і вже замовляє мамі, яка іграшка буде наступною. «Доня проявляє інтерес до моєї діяльності й у свої 3 роки допомагає, як може, обирає фасон і колір, – розповідає Світлана. – А підросте, то наша колекція збільшиться вдвоє».

Нещодавно Софійка замовила мамі створити для неї Ягідку Суничку (персонаж із мультика «Шарлотта Суничка», тож зараз Світлана обдумує всі нюанси й скоро почне творити…

«На створення великих іграшок у мене йде день-два, – ділиться майстриня.  – А от, скажімо, коли робила подарунки колегам до 8 березня (ромашки довжиною 7 см), то створювала 2-3 такі за вечір».



Днями Світлана спробувала дещо нове: свій черговий витвір майстриня не зв’язала, а зшила із ситцю. Це – довгонога лялька з великими намальованими зеленими очима. Волосся зробила із шерсті для валяння, одягнула у в’язану сукню. Лялька вийшла напрочуд гарна, донька оцінила і назвала її балериною.



Є у Світлани ще одне захоплення із студентських років – технікою декупаж жінка створює весільні аксесуари, напрочуд ніжні і красиві. 






Ніч – саме час для роботи

«Про що ви мрієте?», – запитую у Світлани. На хвильку замислившись, вона відповідає: «Хочу, щоб діти ніколи не хворіли, щоб вони зцілювалися одним поцілунком мами… А дорослі щоб частіше помічали красу, яка нас оточує.  Адже багато залежить від того, під яким кутом ми дивимося на світ…».

Працює Світлана вночі, коли  її дитина вже бачить солодкі сни. Вдень на це немає часу. «І, знаєте, хоч і працюю в нічний час, я не втомлююся, а навпаки відпочиваю. Улюблена робота наповнює мене енергією, адже я отримую задоволення від цього, – говорить жінка. – Я заряджаюся позитивом уже від однієї думки про те, що мій витвір принесе комусь радість».

Спілкувалася Валентина Пильник
Фото з особистого архіву Світлани Самойленко-Пойда