Ніжинський тубдиспансер закрили, спеціалісти шукають роботу, а як з хворими?

За темою коронавірусу, яка заполонила собою всі усюди, ніжинці відволіклися і забули про ще одну не менш кричущу проблему: епідемію туберкульозу і  про те, що Ніжин таки залишився без тубдиспансеру. Так, як і планувалося, у розпал епідемії туберкульозу Ніжинський тубдиспансер все таки ліквідували. 

Нагадуємо, ще в жовтні минулого року стало відомо, що цей заклад хочуть закрити. Як не боролись ніжинці: і колектив тубдиспансеру,  і громада міста ставала на захист закладу, збирали підписи на підтримку тубдиспансеру, і мітингували проти недопущення ліквідації – все дарма.

Закриття відтермінували до 1 квітня 2020 року, а з 1 квітня в Україні вступив у дію другий етап медичної реформи і, через урізаний бюджет, спеціалізовані медзаклади закрили. 

То що виходить, хворобу випустили в люди?..
 

Журналісти «mynizhyn.com» у телефонній розмові поспілкувалися з тепер уже колишнім завідувачем Ніжинського протитуберкульозного диспансеру Іваном Коросько. Нині Іван Володимирович – у пошуках роботи у міському центрі зайнятості.

 
 

– У зв’язку з другим етапом медичної реформи, було ліквідовано Ніжинській тубдиспансер. Це сталося по всій області, в Прилуках і в Бахмачі також... Фтизіатрична служба в Ніжині і в області, яка працювала більше 100 років, просто припинила своє існування. Нашим працівникам роздали на руки трудові книжки і професіонали, яким був колектив Ніжинського тубдиспансеру,  залишилися без роботи. 
 

– Як тепер лікуватимуть хворих на сухоти? Люди побоюються, що такі хворі будуть обслуговуватись в одній черзі зі здоровими людьми…
 

– Чесно кажучи, я не зовсім розумію, що відбувається. Немає слів… Пацієнт стає таким собі «гарячим м’ячем», якого перекидають від одного лікаря до іншого. Наш заклад і консультації надавав, ми проводили лекції в школах і в дитсадках, на підприємствах, у разі, якщо зверталися з скаргами, обстежували, у нас було все необхідне: суперсучасне обладнання, лабораторія… Звісно, й лікували в амбулаторних умовах. Лікарі формували діагноз, за потреби хворого відправляли до Чернігова, але 99% роботи відбувалося у Ніжині.

Тепер заклад ліквідували, але хвороба нікуди не ділася і навіть не пішла на спад. У туберкульозу є різні форми. Хворих наче б то лікують сімейні лікарі… Ще під час своєї роботи я звітував про кількість осіб по Ніжину і району, які так би мовити, під наглядом – близько 1000 – тут і хворі з різними формами туберкульозу, й ті, що вже вилікувалися, й контактні особи… 
 

– А що тепер буде з лабораторією, обладнанням і приміщенням?
 

– Я вів перемовини і з міським головою А. Лінником, і з генеральним директором НЦМЛ О. Костирком, і з народним депутатом В. Зубом, просив хоч лабораторію залишити, у Ніжині такій немає аналогів… Яка подальша доля приміщення – не знаю.
 

– Чула таку думку, що не можна заразитись туберкульозом, скажімо, проїхавши у маршрутці поруч з хворим. Чи це правда?
 

– Не погоджуся, ризик є. Туберкульоз – це інфекційна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Коли в людини ослаблений імунітет, навіть перевтома чи стрес, не кажучи вже про діабет та інші хвороби, то при такому контакті існує ризик «підчепити» хворобу.
 

– Кажуть, сучасна медицина швидко ставить на ноги навіть хворого з активною формою і вже за короткий час він може вільно спілкуватися в суспільстві, не боячись з кимось «поділитися» хворобою. Це дійсно так?
 

– Так, за 2-3 тижні якісного лікування такого хворого можна вважати незаразним, але це за умови, що він ефективно лікується. На процес обезбацилювання потрібно в середньому місяць-півтора, а щоб вилікуватися – півроку, більш складні випадки лікуються рік і більше. 
 

Генеральний директор НЦМЛ імені Миколи Галицького Олександр Костирко доповнив розповідь Івана Короська: «На базі колишнього тубдиспансеру по вулиці Червонокозачій створили тубкабінет. У ньому працюють всього 2 людини, лікар і медична сестра, вони – колишні працівники тубдиспансеру. У їхні обов’язки входить огляд хворих на сухоти по Ніжину та району. 


 

– Тобто пацієнт спочатку звертається до цього новоствореного тубкабінету, а далі його передають в руки сімейних лікарів?
 

– Так. Згідно реформи, власне супроводом і наглядом хворого займаються тільки сімейні лікарі.
 

– Як можуть сімейні лікарі лікувати сухоти, не маючи досвіду роботи у цій сфері?
 

– Так, раніше вони з цим не стикались, але зарплату просто так не платять…
 

– Тобто побоювання людей, що в одній черзі до сімейного лікаря будуть стояти і хворий на туберкульоз, і здорова людина, мають шанси справдитися?
 

– Є різні варіанти прийому. Сімейний лікар має правильно організувати роботу і приймати таких хворих у окремі дні й години і не в загальній черзі. Можливий також прийом хворих на дому. 
 

– Скільки хворих на туберкульоз у Ніжині?
 

– Близько 100 осіб. Це різні форми захворювання. Ті у кого відкрита форма, як правило, лікуються у спеціальних закладах на рівні області. А сімейні лікарі здебільшого працюють з хворими з закритою формою.
 

– Яка ситуація з обладнанням, яке залишилося в колишньому тубдиспансері?
 

– Міська лікарня письмово звернулася до генерального директора комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Миколи Дейкуна з проханням, щоб обладнання з туберкульозного відділення передали в користування міськлікарні, чекаємо відповіді…
 

Тим часом міністр охорони здоров’я Максим Степанов прогнозує спалах туберкульозу в Україні найближчим часом, якщо не вирішиться ситуація з фінансуванням спеціалізованих медзакладів. Як пише mi100.info, нашу країну може чекати один з найбільших за останні роки спалахів захворюваності на туберкульоз.