11 Травня 2020
2764
Саме цей вид спорту познайомив мене з цікавою особистістю – доцентом кафедри прикладної математики, інформатики і освітніх вимірювань Інституту точних наук і економіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Валерієм
Саме цей вид спорту познайомив мене з цікавою особистістю – доцентом кафедри прикладної математики, інформатики і освітніх вимірювань Інституту точних наук і економіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Валерієм
Про його вагомі трудові і наукові здобутки прочитав на сайті університету: 1979 року закінчив Київський інститут народного господарства, 1985 року захистив дисертацію на кафедрі загальної статистики цього ж вишу і отримав згодом звання кандидата економічних наук. Одночасно працював інженером- програмістом відділу механізації та автоматизації заводу «Прогрес», керував відділом автоматизованої системи виробництвом заводу «Ніжинсільмаш». З 1998 року почав викладати у Ніжинському агротехнічному інституті, а з 2005 року – у нас. Професійний програміст, автор більше 25 інформаційних систем, 44 навчальних посібників та методичних рекомендацій. Але мене на цьому тлі більше привабило його захоплення тенісом, про яке я дізнався випадково.
– Чому обрали саме цей вид спорту? – запитав Валерія Сергійовича, зустрівшись уперше.
– Бо він – найдемократичніший.Тут усі рівні, незважаючи на вікову різницю від 16 до 60-ти років і більше.
– Отут я з Вами згоден. Теніс, шахи, сумо, спортивна ходьба давно вважають демократичними видами спортивного дозвілля, тому що вони поза віком і статусом особистості. Одначе для заняття ними потрібна своя спонука. Яка була у Вас?
– Звичайна. Свого часу виникли вікові проблеми зі здоров’ям і потреба у лікувальній фізкультурі. І теніс мене цілком задовольнив.
– Ви зуміли навернути до нього ще й студентів…
– Я нікого не змушую до таких занять. Студенти приходять самі, спостерігають, захоплюються і згодом вступають до наших лав.
– Вони дуже добре відгукуються про Вас як про гравця й наставника і завдячують Вам своїми спортивними успіхами.
– Я не прагну якихось спортивних висот, хоча граю непогано. А студентів варто похвалити. Інна Безручко виборола перше місце, а Анастасія Свиридовська друге в рамках чемпіонату Ніжина. Діма Демченко всіх переміг в такому змаганні. Інна також є володарем відкритого кубку Ніжина. У складі збірної міста в неї перша позиція, в Анастасії – друга. Ми всі – активісти Федерації настільного тенісу Ніжина.
– Я не прагну якихось спортивних висот, хоча граю непогано. А студентів варто похвалити. Інна Безручко виборола перше місце, а Анастасія Свиридовська друге в рамках чемпіонату Ніжина. Діма Демченко всіх переміг в такому змаганні. Інна також є володарем відкритого кубку Ніжина. У складі збірної міста в неї перша позиція, в Анастасії – друга. Ми всі – активісти Федерації настільного тенісу Ніжина.
– Такі здобутки – добра спортивна реклама нашому університетові. І це за короткий час.
– 8 років промайнули дуже швидко, а теніс зайняв багато місця в моєму житті.
– 8 років промайнули дуже швидко, а теніс зайняв багато місця в моєму житті.
– Він все ж таки означає для Вас більше, ніж лікувальна фізкультура?
– Так. Це – мій відпочинок, перезавантаження від життєвої метушні.
– А як ставляться до повсякденних тренувань Ваші рідні, колеги? Спорт не відволікає Вас від них?
– Їм це подобається.
– Можливо наша публікація заохотить до тенісу ще когось із співробітників чи студентів. Якими навичками треба для цього володіти: спортивною підготовкою, високими рівнем рухливості, а чи просто банальною логікою при подачах?
– Кожен спортсмен повинен бути наполегливим, працелюбним і готовим до великого обсягу роботи.
– Очевидно, ще й здоровим. Бо саме фізичний стан додає людині сил. Ви стали за тенісний стіл у 58-59 років, які за статистикою називають схилом віку. Мене цікавлять Ваші відчуття.
– Я не вважаю себе літнім чоловіком. Мені не хочеться старіти, і теніс мені в цьому допомагає.
Студент НДУ Станіслав Карнмазін
Студент НДУ Станіслав Карнмазін