Про ніжинку, яка ще з дитинства мріяла стати правоохоронцем

Сьогодні, 8 липня, в Україні відзначають день працівників ювенальної превенції.

"Головне в роботі – знайти спільну мову з дітьми, так вважає Юлія Помазан!", - пише у Facebook Ювенальна превенція Чернігівської області.

 

З ювенальною превенцією ніжинка Юлія познайомилась у 2009 році. Ще з дитинства мріяла про професію правоохоронця. Після завершення Ніжинського державного університету імені Гоголя два роки працювала за фахом, психолог в школі.

 

Працюючи з дітьми, розуміючи їхні проблеми та спосіб їх вирішення вирішила стати поліцейським, тому що подобається допомагати людям у розв’язанні їхніх життєвих проблем.

У 2009 році пройшла первинну професійну підготовку у Дніпропетровському університеті внутрішніх справ і за направленням почала працювати оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей.

 

Бути поліцейським – це не звичайна робота, а спосіб життя. Потрібно бути цілеспрямованим у поставлених своїх цілях та мати величезне бажання досягнення позитивного результату.

 

Маючи досвід роботи саме з дітьми, точно знає, головне – порозумітися з ними, знайти потрібні слова, щоб вберегти від необачних вчинків і негативу, навчити правильній поведінці та в потрібний момент підтримати і допомогти.

 

Шляхом тематичних лекцій, бесід, уроків, у розважально-ігровому процесі, школярі освоюються у правовому полі, не тільки сприймаючи авторитет поліцейського, який стоїть на варті закону і правопорядку, а й вибудовуючи з ним взаємодію на основі довіри. Впевненості у власній захищеності.

 

Робота поліцейського ювенальної превенції – це не лише проведення різноманітних профілактичних заходів із дітьми та робота з батьками, а й співпраця з представниками соціальних служб та освітньої галузі, також участь у проведенні разом із колегами з інших підрозділів відпрацювань, рейдів у пошуках дітей, які залишили домівку чи навчальний заклад.

 

Вважає, що ювенальна превенція – це особлива служба, бо усвідомлення того, що ми робимо свій внесок у спільну справу виховання підростаючого покоління, майбутнє наших дітей – і це є найкращим стимулом залишатися вірним обраній професії.

 

Кожного дня є чим пишатись, адже спілкуючись з дітьми допомагає знайти себе, своє майбутнє, вчить організовувати їх дозвілля, допомагає у скрутних ситуаціях, знаходить зниклих дітей.

Як жінка та мати двох синів зізнається, що найбільше її бажання, щоб усі діти жили у сім’ях, мали хороші взаємини з батьками, однолітками, отримували достатньої турботи та почувалися у безпеці.