24 Липня 2020
1831
Як не карантин, так літні канікули. Дітлахи з березня — вдома. Зараз хоч малеча (частково) у дошкільних закладах. Як розважати, у що грати, коли вони вдома? Досвідом поділилися ніжинські мами та бабусі.
Як не карантин, так літні канікули. Дітлахи з березня — вдома. Зараз хоч малеча (частково) у дошкільних закладах. Як розважати, у що грати, коли вони вдома? Досвідом поділилися ніжинські мами та бабусі.
Як не карантин, так літні канікули. Дітлахи з березня — вдома. Зараз хоч малеча (частково) у дошкільних закладах. Як розважати, у що грати, коли вони вдома? Досвідом поділилися ніжинські мами та бабусі.
«Розумні діти довго під себе ходять»
Оксана Литовченко з мамою Тетяною Бойко, сестрою Анею та донькою Олею (у веловізочку)
У Графському парку на прогулянці четверо: 2,5-річна Оля з 33-річною мамою Оксаною Литовченко, 7-річна Аня з 48-річною мамою Тетяною Бойко (вона ж мама Оксани і бабуся Олі).
— Головне дітей на карантині і влітку — вимотать, — переконана Тетяна Бойко.
— А ми на ніч літери і віршики вчимо, пісеньки співаємо, щоб спалося спокійно, — ділиться Оксана.
— По полям, по полям
Синий трактор едет к нам.
У него в прицепе кто-то песенку поет!
А ну, малыш, давай!
Попробуй — отгадай
Кто же, кто же, кто же, кто же
Песенку поет?!
Му-му-му-му-му-му, — заводить Оля з веловізочка.
Потім продовжує знаного всіма «Мишку косолапого».
— А у нас сегодня выпал снег,
Он похож на зимнюю сказку,
Рисовал мороз на стекле,
Написала слово «папа»,
Папа, папа, я скучаю,
Папа, папа, как твои дела,
Папа, папа, умоляю,
Ты возьми с собой меня, — співають у два голоси Оля з Анею.
— Тато у нас у від’їзді, то сумує мала, — пояснює Оксана Литовченко.
— А як карантин пройшов?
— Чесно? Думала, що в псіхушку попаду, — закочує очі Тетяна. — Я не педагог. Мені з Анею важко, а їй зі мною. Та й непосидюча вона.
— Оля записана в дитячий садочок, але поки карантин, то нема набору, та й на горщик вона ще не ходить.
— Розумні діти довго під себе ходять, — переконана бабуся. — Зате вже половину алфавіту онука знає. А от у Ані до науки нема тяги. Лизуни, тісто — ото її заняття.
— Я тільки «Курочку рабу» люблю, — каже Аня.
— «Рябу», — поправляє Оля тітку, стягуючи з волосся шпильки на голові.
«Фіксики» навіть в шкільній програмі
Костя і Таня з бабусею Валентиною Костенко на дитячому майданчику
— Онук і внучка на мені, поки батьки на роботі, — усміхається 62-річна Валентина Костенко. Жінка привела 3-річну Татянку та б-річного Костика у парк відпочинку. — У нас проблем із тим, чим зайняти дитину, нема, бо бабуся в приватному секторі живе. А головне що? Виморити дитину: мотоцикл, самокат, велосипед.
Вечорами — більш спокійні заняття. Малюють удвох, грають в «Монополію». Проблема у тому, що Танюша ще рахувати не вміє, Кості доводиться грати і за себе, і за неї. Але привчаємо до «Монополії» змалечку — чудово розвиває логіку.
А от пісеньок не співаю. Голосу нема. Та й важко: і їсти наварити, і прибрати, і попрати. Мультики дивляться. І пісеньки звідти.
— Я «Свинку Пеппу» люблю! — злітає з гірки Костя.
— І я, — підхоплює за братиком Таня.
— Вмикаю їм «Уроки тітоньки Сови», «Фіксики», — перераховує Валентина Михайлівна. — Повчальні, що і сам задивляєшся.
Пісенька з мультфільму «Фіксики»:
Є у них умовний знак
Таємничий дуже:
Треба пальці скласти так,
Тільки тихо дуже.
Вони передавали
Вітання вам палкі.
Нікому не дізнатися,
Хто Фіксики такі.
— Цей мультик навіть у шкільній програмі першокласників є. Костя дистанційно навчався, то дивилися, — радіє Валентина Костенко. — Онук хоче навчатися, але у школі, а не вдома. Хоча багато занять в ігровій формі. То і віддалене навчання було цікавим.
Завдання: його і перевести євро в гривні
Поряд з Танею і Костею — дві години активного часу у десяти вихованців приватної літньої програми центру «Успіх».
— Ранком збираємося — дві години рухливих ігор, йоги, — перераховує, чим зайняти дітей, 39-річна вихователь Алла Ковальчук. — Для всіх діток, від п’яти до дванадцяти років. Малі повторюють за старшими.
Потім повертаємося до приміщення табору. Кожні десять днів — нова тематика. От вивчали Францію. Дивилися відео, знайомилися з країною. А потім завдання і математичні, і практичні: які гроші ходять у Франції? Скільки буде, якщо перевести певну суму з євро в гривні. І пісеньки в програмі є. Їх зараз в інтернаті — море. Вмикай на будь-який смак.
Як учитель англійської мови, Алла Ковальчук порадила «Say Hello», пісеньку про знайомство:
Hello! I am Bunny. (Привіт! Я Банні.)
Bunny, Bunny! (Банні, Банні!)
It’s Froggy. (Це Фрогі.)
Ні Bunny! (Привіт, Банні!)
Ні Froggy! (Привіт, Фрогі!)
Froggy, look! (Подивись, Фрогі!)
No no no. Look up there. (Ні, ні, ні! Подивись туди.)
— Як заспокоїти дитину увечері, щоб легше заснула?
— Перед сном раджу перегляд кількахвилинного спокійного відео, щоб очі не встигли стомитися. Після можна попросити дитинку придумати продовження історії, яку дивилися.
У 9 років – уже Єгор Крід і Нілєтто
Однокласники та друзі Артем Кропив’янський і Семен Петровці
— Ми прийшли на машинках кататися, — вискакує з автівки 9-річний Артем Кропив’янський. З ним 9-річний однокласник і друг Семен Петровці. Мама Артема 29-річна Тетяна вивела хлопців на прогулянку.
Під час жорсткого карантину обидва хлопчаки гостювали у бабусь по селах.
— Я ловив рибу, полуницю збирав, — перераховує заняття Артем.
— А я бабусі на городі помагав, вона саджала картоплю, а я викопував, — сміється Семен.
Хлопці уже дитячих пісеньок не слухають.
— Нам однакові співаки подобаються, — знизує плечима Тетяна. — Єгор Крід, Нілєтто (російські виконавці). В Тік-Тоці (соцмережа) сидять і слухають. Хоча я не пам’ятаю, щоб співала і коли дитина була малесенька. Хіба в мультиках якась пісня траплялася.
Коли оголосили карантин, пішли в магазин за настільними іграми. Купили «Монополію», «Вежу» (треба вибудовувати з дерев’яних брусочків якнайвищу вежу, щоб не розвалити). Гра в «Монополію» завершилася тим, що ми сиділи я в своєму телефоні, Тьома в своєму. А от «Вежа» крута. Грали із задоволенням. Дивилися документальні фільми про космос (якраз же Ілон Маск запускав ракету, змогла-зацікавити).
Тепер мама Артема переконана, дарма два місяці в селі від «Ковіду» ховалися:
— Я боюся не коронавірусу, а лишитися без грошей. Що я не зможу дитині дати те, що вона хоче. Подивлюсь — кияни живуть звичним життям, уже й без масок ходять. У мене маски в сумці. В маршрутку вдягнемо. Досить, я два місяці просиділа без роботи. До цього працювала в супермаркеті в Києві. Добре, що батьки в селі. Продуктами помагали. Зараз проходжу стажування на новому місці. Також у столиці. Поки я на роботі, Тьома з Ніжинською бабусею. Вибігається так за день, що ввечері без задніх ніг засинає. Покупався, поїв, трохи в соцмережах посидів — і спати.
* * *
Якщо ви хочете співати дитині, розучити з нею пісеньку, але не знаєте, яку, спробуйте пісню Лисички з дитячої опери Миколи Лисенка «Коза-дереза».
Я — лисичка,
Я — сестричка,
Не сиджу без діла,
Я гусяток пасла,
Полювать ходила. (2)
А тепер мені в неділю
Треба відпочити
Свою хатку гарнесенько
Треба прикрасити. (2)
А щоб краща, а щоб краща
Була моя хатка —
Піти треба у гайочок
Квіточок нарвати.
gorod.cn.ua, Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №29 (1783), 16 липня 2020 року