22 Грудня 2020
2260
Напередодні нового року, 29 грудня, міг би святкувати свій 65-й день народження Ігор Миколайович Рудик. Життєвий шлях його був різноманітним. Народився в Ніжині в 1955 р. За плечима мав дві вищих
Напередодні нового року, 29 грудня, міг би святкувати свій 65-й день народження Ігор Миколайович Рудик. Життєвий шлях його був різноманітним. Народився в Ніжині в 1955 р. За плечима мав дві вищих
Напередодні нового року, 29 грудня, міг би святкувати свій 65-й день народження Ігор Миколайович Рудик. Життєвий шлях його був різноманітним. Народився в Ніжині в 1955 р. За плечима мав дві вищих освіти.
Спершу отримав фах філолога – закінчив Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя; потім фах історика – закінчивши Чернігівський державний педагогічний інститут ім. Т.Г.Шевченка. Працював вчителем у школі, як і його батьки. Викладав у ніжинській alma mater. За здобутки на педагогічній ниві отримав звання Відмінника народної освіти України.Зовсім недовго – близько року Ігор Миколайович працював науковим співробітником Ніжинського краєзнавчого музею. Але, незважаючи на такий короткий термін, запам’ятався колегам та відвідувачам своїм екскурсіями, під час яких вирізнявся ерудицією й умінням знайти контакт із екскурсантами, насамперед школярами.
З 1994 р. Ігор Рудик поринув у журналістику на довгих 20 років. І ця робота стала справжнім його покликанням, саме тут розквітнув повною мірою його талант. Усі ці роки він присвятив щойно заснованій тоді міській газеті «Вісті», де був і рядовим кореспондентом, корегував матеріали, підготовлені до друку, працював заступником редактора газети, певний час виконував обов’язки редактора. Водночас працював на міському радіо і телебаченні – вів передачі, був диктором.
Окремо слід згадати про захоплення Ігоря Миколайовича. Поетична натура знайшла вихід у творчості – він писав вірші. Друкував свої твори в періодичних виданнях і колективних поетичних збірках. Будучи палким футбольним вболівальником, зміг поєднати цю свою пристрасть із професійною діяльністю в ніжинській медійній сфері – незмінно коментував матчі ніжинської команди ФК «Ніжин», коли вона грала на міському стадіоні «Спартак».
На жаль, тяжка хвороба перервала життя відомого ніжинського журналіста на 54-му році життя – 11 травня 2009 р.
Ігоря Миколайовича Рудика пам’ятають як чуйну, доброзичливу людину. Він не шкодував для оточуючих доброго слова, завжди допомагав за необхідності. Робота в нього завжди розпочиналася з посмішки, доречного і веселого жарту, доброго слова. Знання, тонкий гумор, доброзичливість й привітність до кожного робили Ігоря Миколайовича бажаною людиною в будь-якому колективі, а ерудиція завжди допомагала в роботі. Він користувався заслуженим авторитетом не тільки серед колег, але й серед знайомих, читачів газети, радіослухачів, телеглядачів.
Ігоря Миколайовича Рудика пам’ятають як чуйну, доброзичливу людину. Він не шкодував для оточуючих доброго слова, завжди допомагав за необхідності. Робота в нього завжди розпочиналася з посмішки, доречного і веселого жарту, доброго слова. Знання, тонкий гумор, доброзичливість й привітність до кожного робили Ігоря Миколайовича бажаною людиною в будь-якому колективі, а ерудиція завжди допомагала в роботі. Він користувався заслуженим авторитетом не тільки серед колег, але й серед знайомих, читачів газети, радіослухачів, телеглядачів.
Тетяна Діденко, науковий співробітник відділу історії м. Ніжина НКМ ім. І. Спаського