17 Січня 2021
5803
У Ніжині на Чернігівщині проживає приблизно сотня ассирійців - їхні предки переселилися сюди з території Туреччини ще з часи російсько-турецької війни
У Ніжині на Чернігівщині проживає приблизно сотня ассирійців - їхні предки переселилися сюди з території Туреччини ще з часи російсько-турецької війни
У Ніжині на Чернігівщині проживає приблизно сотня ассирійців - їхні предки переселилися
сюди з території Туреччини ще з часи російсько-турецької війни. А власну країну - Ассирію –
цей народ втратив ще 26 століть тому, зазначає Анна Балакир у матеріалі expres.online
Приїхавши до Ніжина, передусім іду в місцевий торговий комплекс. Тут працює 71-річний
Борис Іонанов, справжній ассирієць Борис Михайлович раніше викладав електротехніку в Ніжинському технічному училищі, а
останні вісім років торгує. Сьогодні в нього - перший день після відпустки. "Книжку писав,
сидів над паперами", - пояснює чоловік.
Раніше чоловік уклав тематичний ассирійсько - російський словник, став упорядником збірки
"Ассирійські народні казки". Уже два роки працює над збіркою казок у перекладі на
російську, бо нею спілкуються 9576 місцевих ассирійців. На російській виріс і Борис
Михайлович. Але українською володіє вільно, нею говорить зі мною.
"Ассирійська належить до семітських мов, як і мова арабів та євреїв. Я її чув від бабів, дідів.
Уже з батьками говорив нею не так багато. А зараз молодь ассирійську майже не вживає,
хоча розуміє", - каже Борис Михайлович.
Дід Бориса Іонанова приїхав до Ніжина в 1915 році
"Наш народ проживав на територіях сучасних Туреччини, Ірану та Іраку. Християни серед
мусульман. Тому в російсько-турецькій війні ми виступили на боці Російської імперії. За
участь у війні Микола ІІ дозволив нам розселитися по імперії. В Україні, крім Ніжина, багато
осіло в Прилуках, Києві", - каже пан Борис.
"НА НАШИХ ВЕСІЛЛЯХ НЕ КРИЧАТЬ "ГІРКО"
Борис Іонанов знайомить мене з З5-річною Мариною Арвахі - ассирійкою, як 'її чоловік. У
родині Марини стараються берегти традиції. Свій шлюб вона з чоловіком організувала з
дотриманням ассирійських звичаїв.
"Але ми й на рушник ставали, все ж в Україні живемо, - каже жінка. - До речі, у нас не
кричать гірко". Наречена весь час сидить. Може встати лише тоді, коли оголошують
традиційний танець молодого й молодої та танець "сім кіл". Під час останнього гості
танцюють сім кіл, а в руках тримають свічку як оберіг.
Хто став у коло, не може з нього вийти. Саме коло ведуть неодружені хлопці".
ДОЛМА В ЛИСТІ МАТИ-Й-МАЧУХИ
Мої нові знайомі розповідають про національну кухню. Приміром, на Різдво вони готують
гарису - пшеничну кашу з м'ясом. Її варять 12 годин. "І майже весь час треба помішувати
страву, щоб не підгоріла", - каже пан Борис.
До традиційних страв належить і долма в листі мати-й-мачухи. Начинка --як на голубці. До
долми роблять підливу на молочній заквасці з часником.
Анна великі свята ассирійці збираються разом та забивають барана. "Був тут один майстер
спорту з боксу, то він підставляв посудину під тушу й пив гарячу кров. Вірив, що це додасть
сили, - каже Борис Михайлович. - Із барана ми готуємо суп, а ще смажимо м'ясо на вертелі
просто у дворі, ставимо на стіл горілку, їмо, п'ємо й танцюємо"
ІКОНА НА ПОЧЕСНОМУ МІСЦІ
Йду до храму Іоана Богослова, яким опікується громада. Церква XVII століття зовні -
занедбана, але атмосферна. Її настоятель, отець Олег Расковалов, - ассирієць по матері.
"Ми давно боролися, щоб нам дали якийсь храм у Ніжині. 2019 року отримали цей. Раніше тут
був архів, - розповідає 55-річний отець Олег. - "Отче наш" ми читаємо мовою Ісуса Христа -
арамейською (ассирійську мову вважають діалектом. - Авт.). Почесне місце у храмі займає
ікона Пресвятої Богородиці Ассирійської Її нам подарувала співачка Ніна Матвієнко. У
нашому храмі служить її син - отець Януарій".
"Ікону нам подарувала співачка Ніна Матвієнко.
У нашому храмі служить її син - отець Януарій".
Отець Олег щасливий, що тепер ассирійці мають де зібратися на службу. Непокоїть його лиш
одне - ассирійська молодь, як і загалом українська, не прагне ходити до церкви
ВТРАЧЕНЕ МІСЦЕ НА ПЛАНЕТІ
Нині у світі налічується приблизно три мільйони ассирійців. Найбільше -- в Ірані, США та Сирії
В Україні їх зо три тисячі. Лідери громад ассирійців у різних країнах заявляють, що хочуть
мати свою автономію. Зокрема, такі заяви лунають від громад на півночі Ірану, в Туреччині,
Іраку.
"Звісно ж, хотілося б мати своє місце на планеті, -- сумно
усміхається пан Борис. - Але так просто землі ніхто не віддає.
А до України звикли - тож тепер саме
тут наша рідна земля".