Як живе дитячий табір у Вертіївці

Чим відразу здивував табір у Вертіївці — так це грою в регбі, вірніше в український варіант цієї гри. Так і хочеться сказати — на перекір росіянам переходимо всі на американську гру. Але гра цікава, захоплива, динамічна і дітям дуже сподобалась.

А ще у Вертіївці є де покататися на роликових ковзанах та скейтах, чим багато хто користується. Чого варті лише гори їх під столами та вішаками для одягу у коридорах будиночків. Дивно й незвично, також, не бачити мобільних телефонів. Їх дійсно у дітей немає — вони у камері схову і видаються на годину щовечора, щоб діти могли поспілкуватися з батьками. За словами вихователів, спочатку діти не хотіли віддавати їх, ховали, говорили, що немає, але вже за кілька днів перебування в таборі самі їх віддавали.

Усього на 1-­й заїзд до табору приїхало бл. 120 дітей — 5 загонів. У кожного свій будинок, свої вожатий та вихователі, своє маленьке господарство, за яким потрібно наглядати та яке треба прибирати.
 

Відпочинок дітей у таборі чітко розпланований, різноманітні заходи та ігри розписані від ранку до вечора. Підйом о 8.00 і почалось: вмитися, зробити зарядку, застелити ліжко, сходити на лінійку де скажуть чим сьогодні займаємось, підняти прапор табору, поснідати, прибрати територію біля будинку, ігри чи інші заходи в загоні, обід о 13.30 і, нарешті, відпочинок. Cон не обов'язовий: хоча хтось і дійсно спить, а хтось читає, малює, дивиться фільм, займається іншими справами. Головне не заважати відпочивати іншим.

 

З 16­-ї години табір знову оживає: полудень, загальнотаборові заходи як, наприклад “Козацькі розваги” чи “День Нептуна”, о 19.30 вечеря, спілкування з батьками, підсумкова лінійка, нагородження найкращих і спускання прапора. Ввечері дискотека, кінозал, вечір біля вогнища чи спілкування в ігровій залі. О 10­-й вечора відбій. До наступного дня, коли будуть нові ігри та розваги.

 

З кількома вожатими, які працюють тут в рамках педагогічної практики, вдалось поспілкуватися. І ось що вони розповіли про свою роботу в таборі:

Молдожанов Дмитро, філологічний факультет, спеціалізація англійська філологія:

“Від табору, дітей, розваг в захопленні, все відкриваю для себе вперше. У Вертіївці я ніколи не був, взагалі в дитячі табори ніколи не їздив, навіть у дитинстві. Чому обрав Вертіївку? Не було особливих варіантів, лише Київська область, але туди потрібно їхати на все літо, а сюди — на 21 день. Тому і обрав саме цей табір”.

Іланченко Марина, природничий факультет: 

“Я у Вертіївці виросла. Ще будучи школяркою сюди постійно їздила відпочивати, а тепер приїхала вже як вожата. Коли обирали куди їхати — сумнівів не було — Вертіївка”.

Бушай Михайло, філологічний факультет, спеціалізація німецька філологія: 

“Я дуже люблю дітей і радий що потрапив саме сюди. Хоча й не планував. Хотів піти на дитячий майданчик у якусь із шкіл, але коли прийшов записуватися на практику — залишилась лише Вертіївка. Тепер я тут і нітрохи про це не шкодую”. 

До речі, за словами вихователів табору Михайло найбільше розкрився як організатор дозвілля. І тут же постригся “під нуль”.

 

Про те як відпочивають діти в таборі — дивіться фото:

Олександр Малаш