Річка Остер – одна з головних прикрас міста Ніжин. Старожили розповідають про те, що її водами раніше ходили кораблі. Можливо саме цей факт став вирішальним для економіки міста. Але на сьогодні річка викликає неабияке занепокоєння. Вона потерпає від людської байдужості. Рівень води в річці постійно зменшується, що негативно впливає на флору і фауну. Така проблема прослідковується не тільки в Ніжині, а й на території всієї країни.
Річка Остер – одна з головних прикрас міста Ніжин. Старожили розповідають про те, що її водами раніше ходили кораблі. Можливо саме цей факт став вирішальним для економіки міста. Але на сьогодні річка викликає неабияке занепокоєння. Вона потерпає від людської байдужості. Рівень води в річці постійно зменшується, що негативно впливає на флору і фауну. Така проблема прослідковується не тільки в Ніжині, а й на території всієї країни.
Один з ніжинських медіа-ресурсів вирішив провести власне дослідження і дізнатися, що призвело до таких наслідків. Поспілкувалися з Барановською Ольгою Віталіївною – викладачем Ніжинською університету імені Миколи Гоголя, кандидаткою географічних наук, начальником Дільниці очисних споруд Луценком Ігорем Григоровичем та колишнім начальником Міжрайонного управління водного господарства Тарасенком Володимиром Олександровичем, повідомляє nizhyn.city
Річка в межах міста – каналізована: за і проти
Барановська Ольга Віталіївна вважає, що екологічний стан річки незадовільний. Причиною того є, у першу чергу, антропогенні чинники, а також природні. Низький рівень води – проблема, яка турбує місто вже досить давно. На початку ХІХ століття Остер у межах Ніжина вже був маловодним, мав заболочену територію, через що був проритий канал, тобто русло річки в межах Ніжина стало каналізоване. Але в останній час у зв’язку з потеплінням, осушенням боліт у долині річки, розорюванням території біля витоку, рівень води у Острі знижується.
Він повідомив, що причиною такого рішення було те, що раніше території поблизу річки сильно затоплювалися, і на державному рівні було прийнято рішення щодо проведення меліоративних робіт (осушення). План передбачав створення трьох осушувальних систем. Для цього потрібно було знайти, куди скинути воду. Оскільки Остер не міг прийняти стільки води, річку поглибили й розширили для того, щоб рівень ґрунтових вод можна було понизити за рахунок того, що річка прийме воду з прилеглих територій. На той час таке рішення було актуальним. Але в наш час ці дії призвели до негативних наслідків. Зміна кліматичних умов вплинула на рівень ґрунтових вод. Водойми опустіли, а рослини не в змозі створювати собі належні умови існування.
Гідроспоруди, їх вплив на стан річки
На думку Барановської Ольги Віталіївни, з наукової точки зору, врегульований стік річки має низку негативних наслідків: течія зменшується, річка починає заростати, що призводить до погіршення кисневого режиму, зменшення кількості риби. Проблема застою води стосується й великих річок, наприклад Дніпра. З іншого боку, якщо шлюзів не буде взагалі, то рівень води у межень катастрофічно знизиться.
Тарасенко Володимир Олександрович розповів, що з практичної точки зору питання про вплив гідроспоруд на річку – двояке. У межах Ніжина побудовано три шлюзи (№13, №15, №16). Вони потрібні не тільки для регулювання рівня води у річці, а й для очищення. Їх потрібно правильно використовувати. Деколи робити так звані «пропуски» води, тобто потрібно піднімати шлюз, щоб бруд з дна річки пронесло вниз по течії. Якщо така вода пройде через усі шлюзи Остра та потрапить у Десну, а звідти - у Дніпро, це не призведе до високого рівня забруднення за рахунок великих об’ємів води.
Вплив людської діяльності
Барановська Ольга Віталіївна наголосила, що сільськогосподарські угіддя теж негативно впливають на стан річки, оскільки вздовж водойми немає водозахисних смуг – територій, на яких не повинні здійснюватися будівельні роботи та розорювання землі. Зважаючи на те, що Остер є середньою річкою, ширина водозахисної системи повинна складати не менше 50 метрів.
Змив з полів отрутохімікатів негативно впливає на екосистему річки. Потрапляння у річку мінеральних та органічних добрив, які містять велику кількість азоту, фосфору і калію сприяє заростанню водойми (евтрофікація), у наслідок чого живі організми гинуть.
Важливою причиною забруднення вод залишається низький рівень екологічної культури громадян. Люди невідповідально ставляться до правил поведінки під час відпочинку на природі, залишаючи після себе велику кількість сміття. Гірше того – дехто взагалі викидає сміття прямо в річку.
Відсутність зливної каналізації також підвищує рівень забруднення річки, адже уся дощова вода потрапляє в Остер.
Усі ці причини призвели до того, що річка Остер сьогодні знаходиться в жахливому стані. Кількість води з кожним роком зменшується, живі організми гинуть, водойма дедалі більше заростає рослинами. Але річка не втрачає свого шансу на порятунок. Кожен з нас повинен взяти в цьому участь: міська влада, місцеві жителі, еко-активісти, меценати. Потрібно налагодити моніторинг (спостереження) екологічного стану води і слідкувати за її якісними та кількісними показниками.
Попри всі ці негаразди, Барановська Ольга Віталіївна вважає, що Остер – це річка, русло якої значною мірою каналізоване. Річка, яка має свій виток, притоки, заплаву, басейн, долини, тераси і водний режим.
Очищення річки
За словами Тарасенка Володимира Олександровича, щодо очищення річки – у 2013 році було звернення до міністра екології природних ресурсів, але це не мало ніяких наслідків.
Потім зверталися до екологічної організації «Мама – 86 – Ніжин», підготували листа з підписом громадської організації екологічного спрямування. Але він також не мав успіхів. «Мені пояснили про те, що потрібна нам сума (10 мільйонів гривень) – це сума усіх коштів за три-чотири роки, які виділяються області на природоохоронні заходи. На такі умови не погодилась би жодна влада.
Були звернення й до депутатського корпусу – ми намагалися потрапити під програму про оздоровлення басейну річки Дніпро, з умовою, що місцевий бюджет виділить 25-30% коштів. Місцева влада Ніжина була згодна на такі умови, але коли усі матеріали були готові – влада змінилася, і проблема очищення Остра залишилася на етапі вирішення».
Проблема очищення річки Остер полягає у фінансуванні, оскільки вона знаходиться на балансі управління водного господарства, кошти з місцевого бюджету не можуть використовуватися у цій сфері – це протирічить бюджетному законодавству. Існувало альтернативне вирішення цього питання: територію річки Остер, у межах Ніжина (11 км), передати на баланс міста. Це дало б можливість залучати кошти з місцевого бюджету на благоустрій річки, але в межах міста. Як варіант, Ніжин міг би взяти річку в оренду, але це економічно не вигідно. Тому проблема очищення річки залишається актуальною й на сьогодні.
Також існує думка, що причиною забруднення річки вважають недостатнє очищення води на очисних спорудах у місті. Щоб з’ясувати деталі роботи таких споруд, ми мали розмову з начальником Дільниці очисних споруд Луценком Ігорем Григоровичем. З його слів ми дізналися, що територія очисних споруд складає 16га. Їхня проектна потужність – 14,3 тис. м3 на добу. Загалом, на дільниці працює 34 особи та дві лаборантки, які кожного дня роблять забір води, яка надходить на очисні споруди, а також уже очищеної. Діють чотири ступені очищення води – механічне, біологічне, хімічне, а також біоставки. Площа цих ставків становить три га., декілька років тому вони були повністю очищені, туди запустили різні види риби. На їхнє очищення виділялися кошти з державного бюджету.
Після очищення у біоставках, вода потрапляє до річки В’юниця, а звідти – в Остер.
Щодо фінансування – протягом трьох років дільниця отримувала державне фінансування. За ці кошти були придбані насос та повітродувна машина для того, щоб подавати кисень у аеротенки. Оскільки очисні споруди були запущені досить давно (1975), вони потребують оновлення. Бетонні конструкції, застаріле насосне обладнання потребують реставрації. За власні кошти були змінені барботажні труби в аеротенках та зроблена прийомна чаша й бетонування. Такі ремонтні роботи досить дороговартісні, а на сьогодні державного фінансування Дільниця очисних споруд не отримує.
Щодо якості води – вона відповідає стандартам й нормам, які затверджені обласною екологічною службою. Вода, яка виходить з очисних споруд є цілком безпечною та екологічною.
Якщо якість води, яка надходить з очисних споруд, регулярно перевіряється, то проблема несанкціонованих викидів лишається актуальною на сьогодні.
Ці води вміщують велику кількість шкідливих речовин, у тому числі й фосфати. На сьогодні багато держав переходять на безфосфатні пральні засоби для того, щоб зменшити вплив людської діяльності на живу природу. В Україні, на жаль, ціна на такі засоби значно вища і не кожен громадянин має змогу їх використовувати.
Це питання досі залишається відкритим, оскільки його вирішенням ніхто не займається.
Проаналізувавши дане питання, ми дійшли висновку, що річка Остер дійсно знаходиться у незадовільному стані. Причинами того є низький рівень екологічної культури населення, недостатнє державне фінансування, зокрема, Дільниці очисних споруд, відсутність зливової каналізації, недотримання норм водозахисних смуг, а також ставлення економічного чинника вище соціального та екологічного збоку міста. Але не тільки антропогенний вплив призвів до таких наслідків. Різке потепління, відсутність літніх злив та зимових хурделиць – усе це негативно вплинуло на річку, зважаючи на те, що її живлення - поверхове.
АВТОРИ: ОЛЕКСАНДР ВОРОНУХА ТА ОЛЕКСАНДРА СЕРДЮК
Джерело: nizhyn.city