Пронизливим болем торкнулася наших сердець звістка про передчасну смерть Наталії Миколаївни Примушко.
Пронизливим болем торкнулася наших сердець звістка про передчасну смерть Наталії Миколаївни Примушко.
Позаду не один десяток років знайомства та плідного співробітництва з цією розумною, вродливою, харизматичної жінкою. Наталія Миколаївна завжди відгукувалась на запрошення завітати до музею зі своїми вихованцями, які брали участь у відкритті виставок, привітанні співробітників з музейними святами. Наша пам’ять зберігає яскраві, безпосередні, милі та щирі виступи діток з садочка «Берізка». А ще погляд Наталії Миколаївни, сповнений абсолютної любові, турботи та гордості за кожного маленького українця, довіреного їй батьками.
І сьогодні, у хвилини гіркого суму, ми згадуємо її звитяжну працю на благо рідного серцю садочка; яскраві, професійно зрежисовані нею святкові заходи; виплекану нею прекрасну казку під назвою «Дошкільний навчальний заклад № 13 «Берізка». Освітньо-виховний центр імені Софії Русової».
Наталія Миколаївна назавжди залишиться в нашій пам’яті і в пам’яті тих ніжинських митців, яким вона присвячувала свої поетичні вітання на виставкових презентаціях і чиїми художніми творами захоплювалась. Її життя залишатиметься для нас прикладом безмежної доброти, щирої любові до української землі, до людей, до рідного міста, яке вона славила своєю працею, і для якого вона з далеких світів вічно горітиме яскравою зіркою на вечірньо-нічному небі, житиме у краплинах ранкової роси і полуденного дощу, у кожному соняшному промінчику, зігріваючи ніжинську землю теплом своєї безсмертної душі.
Нехай її Душа – Всесвіт покоїться з миром.