Без додаткових фінансових вливань у освітню систему міста навчальний процес у школах Ніжина наприкінці року може зупинитися. Причина нікого не дивує – нестача коштів. Про це було повідомлено під час звіту управління освіти міської ради
Без додаткових фінансових вливань у освітню систему міста навчальний процес у школах Ніжина наприкінці року може зупинитися. Причина нікого не дивує – нестача коштів. Про це було повідомлено під час звіту управління освіти міської ради
Без додаткових фінансових вливань у освітню систему міста навчальний процес у школах Ніжина наприкінці року може зупинитися. Причина нікого не дивує – нестача коштів.
3 серпня у великому залі міськвиконкому звітували про виконання своїх фінансових планів за перше півріччя управління культури, відділ освіти та КП «Школярик». Найбільша увага, звичайно ж, була прикута саме до освітян.
На 2015 рік згідно державної субвенції на відділ освіти було виділено 88 мільйонів 80 тисяч гривень. Витрати за першу його половину планували 52 мільйони 110 тисяч, але реально витрачено 58 мільйонів 315 тисяч, тобто на 6 мільйонів більше. За словами бухгалтера відділу освіти причина цього в тому, що через малу кількість дітей на літніх майданчиках, багато вчителів достроково пішли у відпустки і отримали на початку червня відпускні фактично за все літо (звітний період – до 1 липня), а тому в другій половині року ситуація має виправитися.
Тим не менше, коштів не вистачає. На заробітну плату – 6 мільйонів 288 тисяч гривень, на інші платежі – 5 мільйонів 28 тисяч гривень, в тому числі на електроенергію більше 3-х мільйонів. Тобто в листопаді та грудні вчителі можуть залишитися без заробітної плати, а школи – без опалення чи електроенергії.
Причин, чому не вистачає коштів багато. Одна з найголовніших – економія! Держава не хоче утримувати надлишкові будівлі і персонал. Ще однією причиною є зростання цін на електроенергію, водопостачання, газ тощо.
За словами керівника відділу освіти Станіслава Крапив’янсього, значну частину того що вдалося зекономити в натуральних величинах у грошових одиницях нівелювало зростання тарифів і цін. Крім того, на 7,4 % (а це близько 1,5 млн. за півроку) зросли витрати на заробітну плату через індексацію, адже кошти виділялися раніше без її врахування.
Що ж до економії, то за словами Станіслава Миколайовича, зберегти за півроку вдалося 1 мільйон 82 тисячі гривень. Це, в основному, за рахунок зняття надбавок (719 тисяч) і короткострокових відпусток вчителів за власний рахунок. До кінця ж року планується зекономити близько 3-х мільйонів, хоча планували 6.
А що ж далі? Де знайти кошти, якщо держава не покриє дефіцит коштів на освіту?
Зараз розглядається питання про звільнення частини вчителів, в основному тих, хто не має повної ставки, а це 175 осіб.
Наталія Усова, яка ставила цілий ряд запитань, наголосила на потребі скоротити пенсіонерів, особливо зважаючи на їхній стаж, що вимагає величезних надбавок. Додаткова причина - «радянські» застарілі методи навчання та виховання літніх вчителів. Натомість потрібно заохочувати до роботи в школах молодь.
Очевидно, також, що не будуть набиратися і деякі класи: в деяких школах немає достатньої кількості дітей для 1-х, а також 10-х класів. На сьогодні на вступ до 10-го класу подали заяви 310 учнів, це приблизно 15 класів по 20 учнів на 17 ніжинських шкіл, зокрема в 4-школу надійшло всього 4 заяви.
Актуальною є і пропозиція не продовжувати контракти директорам тих шкіл, до яких батьки не хочуть вести дітей на навчання чи які показали найгірші показники при здачі ЗНО, адже це свідчить про проблеми всередині таких навчальних закладів.
Крім того, все більш імовірним стає закриття деяких шкіл. За новими правилами, гроші з державного бюджету виділяються не згідно кількості шкіл, а відповідно до кількості учнів у місті. У Ніжині багато маленьких шкіл, де навчається до 100 учнів і саме вони тягнуть на себе значну частину загального освітнього фонду: в класах по 7-10 учнів, вчителі, отримують повну заробітну плату, значні кошти йдуть на опалення, електроенергію, утримання будівель загалом.
Вже зараз на державному рівні йде обговорення законопроекту, згідно з яким буде заборонено відкривати класи, якщо в них не набиратиметься 20 учнів. А відтак, рано чи пізно, частину шкіл доведеться закривати. Варто зазначити, що при закритті шкіл нині на перший план виходить не лише їх розмір, а й рейтинг, який формується по рівню знань, що їх випускники показують при складанні зовнішнього незалежного оцінювання.
Є, щоправда, й інші варіанти: зараз є проект щодо переорієнтації однієї з шкіл міста на школу для ромів, що дозволить залучати сюди додаткові кошти від громадських і міжнародних організацій. Можливо, одну чи кілька шкіл варто було б перетворити на приватні (в Києві станом на минулий рік їх було більше 30). Таким чином навантаження щодо її утримання повністю перейде приватному господарю, а вчителі знайдуть собі роботу за спеціальністю. Але це все в майбутньому. Що ж буде в листопаді та грудні, коли місто не знайде кошти на заробітну плату вчителям, оплату електроенергії та опалення?
Олександр Малаш
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: