30 Серпня 2015
1087
Чернігівщину важко назвати економічно успішним регіоном: попри загальні уявлення не сільське господарство і не ліс займають провідні позиції у валовому виробництві продукції – їх відсоток тільки 4,3 та 5.
Чернігівщину важко назвати економічно успішним регіоном: попри загальні уявлення не сільське господарство і не ліс займають провідні позиції у валовому виробництві продукції – їх відсоток тільки 4,3 та 5.
Головне управління ДФС у Чернігівській області анонсувало скорочення кількості податкових інспекцій з 12 до 4
Чернігівщину важко назвати економічно успішним регіоном: попри загальні уявлення не сільське господарство і не ліс займають провідні позиції у валовому виробництві продукції – їх відсоток тільки 4,3 та 5. Натомість добувна промисловість займає майже 20 відсотків у валовому обчисленні, а обробка – 16,5 відсотків. І якщо при такому розкладі «Укрнафта» не платить до місцевих бюджетів ренту – то стан фінансів області вельми не романтичний. Для знавців цифр – ще одна: в області всього лише 2 тисячі платників ПДВ.Відповідно і податки надходять не густо – скажімо, Ніжин дає лишень 8,9 відсотка загальнообласних надходжень, а Городня та Ріпки взагалі мало не по півтора відсотка. Штати ж податкових інспекцій однакові – що в Городні, що в Прилуках (майже 20 відсотків надходжень). Тому й природно, що виникла ідея про скорочення кількості податкових інспекцій у районах області.
На представленні цього плану начальник головного управління ДФС в Чернігівській області Людмила Слаутіна наголосила – мова йде про скорочення апарату, але жодних обмежень для обслуговування платників податків не буде. У кожному районі лишаться центри з обслуговування платників. Зате об’єднані податкові інспекції будуть тільки в Чернігові, Ніжині, Прилуках та Мені. І навіть при цьому, скажімо, у Менській об’єднаній податковій інспекції на обслуговуванні буде лишень 6 405 платників податків, тоді як у Ніжині – більше 11 тисяч, а в Чернігові – майже 30 тисяч. Нерівномірність економічного розвитку територій очевидна.
Несправедливим є і вигрібання в центр, тобто у Київ, крупних платників податків – як наголосила Людмила Слаутіна, уже забрали Прилуцьку тютюнову фабрику і хочуть забрати «Чернігвобленерго». Чернігівський же пивкомбінат, скажімо, уже давно платить податки не в обласний бюджет, лишаючи нам лише податок на доходи працюючих та плату за воду і землю. І так – усі крупні підприємства.
І як же тоді забезпечити розвиток тих таки територій, коли люди працюють тут, ресурси використовуються місцеві, а основні доходи отримує столиця, а не висмоктані території? Адже ж навіть за вигноблювання наших полів «Кернел», що проковтнув «Дружбу-Нову» на півдні області, податки платить таки не у варвинський, ічнянський чи талалаївський бюджет. Не кажучи про прибутки, що мандрують на рахунки власника у туманний Лондон чи які-небудь Віргінські острови, якщо він цього забажає… Тож чи не треба передбачити в процесі децентралізації і повернення крупних платників податків додому?
А відтак податки повинні спрямовуватися за місцем отримання доходів, а не розташуванням штаб- квартири фірми. Це ж стосується і банків, торговельних мереж і прочая.
Людмила Слаутіна анонсувала і ще одну новацію: вона має намір створити офіс аудиту. По 4-5 аудиторів лишаться в об’єднаних податкових інспекціях для проведення зустрічних перевірок і оформлення закриття бізнесу, а в Чернігові буде зосереджений весь аудит обласного управління Державної фіскальної служби.
Андрій Склярець, голова обласної Асоціації роботодавців сфери торгівлі, нагадав, як різко виросли платежі після Майдану – підприємці повірили у зміни. Але зараз вони розчарувались і в Кабміні, і в міністерстві фінансів – тому і пішли в тінь. В той же час розроблено самими підприємцями новий варіант Податкового кодексу і радник Президента Олександр Пасхавер (здається, він радник чи не всіх президентів України з тим же успіхом?) перерахував нинішній бюджет за лекалами змін: було б доповнення до бюджету держави 7 мільярдів гривень! Нові правила передбачають революційні зміни – скажімо, 15 – відсотковий податок на розподілений прибуток, введення електронного кабінету платника податку, де було 99 відсотків спілкування з фіскальними органами тощо. Але нинішня влада на такі радикальні зміни не йде.
Хоча, як вірно зауважила голова профспілки базарних підприємців Олена Варнакова, дрібні платники податків не хочуть і самі просуватися вперед – коли відкрили на базарі кабінет для навчання користування електронною звітністю, прийшли 0,0 торгівців…
Все ж число працівників Державної фіскальної служби в області буде скорочено на 20 відсотків, кількість податкових – також. І це дасть хоч маленьке послаблення тиску на наш із вами бюджет. Адже, як казала Маргарет Тетчер, жодних державних грошей не буває – є тільки гроші платників податків. А їх треба використовувати ощадливо.
P. S. Тим часом ніжинські підприємці, об’єднані в Асоціацію, домагаються від фіскальної служби відкритості. Адже щоб мати яйця – треба курку годувати. Так і тут: щоб стягувати податки – треба мати прибутки, тобто розвинену економіку регіону. Яка, у свою чергу, потребує правильних управлінських рішень на основі достовірної інформації. Вона ж у податківців під негласним грифом «Секретно»!