17 вересня - День фармацевтичного працівника України.
17 вересня - День фармацевтичного працівника України.
Виготовленням хімічних лікарських засобів займається особливий виробничо-технологічний комплекс промисловості - фармацевтика. В аптеках є досить різні препарати: антибіотики і вітаміни, серцеві ліки і
препарати для шлунково-кишкового тракту, знеболюючі засоби, різні імуномодулятори, допоміжні речовини і багато іншого. Для багатьох з нас в цьому досить складно розібратися, але не для провізорів.
Безумовно, війна не могла не вплинути на роботу фармацевтики. В умовах воєнного стану майже всі наші думки та інфопростір заполонила інформація про війну, і зусилля країни зосередилися на підтримці наших захисників та забезпеченні роботи критичної інфраструктури.
Як працюють аптеки Ніжина в умовах війни, які нововведення, н’юанси, взагалі, як змінилась робота фармацевта під час війни?
Про це читачам MYNIZHYN.com розповідає завідувач однієї з ніжинських аптек - Інна Петренко.
- Чи є сьогодні дефіцит ліків в аптеках? Яка ситуація з поставками?
- На даний момент в аптеках все в межах норми, немає дефіциту ні в чому. В сучасній фармакології є маса аналогів, тому підібрати можна будь яку схему лікування. Проте, коли почалося повномасштабне вторгнення на Україну, то ситуація була дещо іншою: приходилося лікуватися, тим, що було в наявності. Були затримки з доставкою і не було де взяти товар.
Логістика працювала погано, основні склади з ліками були закриті. Всі препарати російського виробництва взагалі пропали з полиць, а решта імпортних препаратів, як і раніше, є в наявності до тепер.
Зараз наша аптека отримає товар кожен день і якщо треба щось знайти з ліків, ми завжди раді допомогти.
- Як змінився асортимент?
-Якщо брати теперішній час, то асортимент майже такий самий, яким був до початку війни. Єдине, що тільки ціни стали вищими і, звичайно ж, російського виробництва препаратів взагалі немає, але їх завжди є
чим замінити.
- А яка проблема для аптек найактуальніша під час війни? Що б ви сказали?
- Перша проблема це відсутність безпеки для роботи, тому, що працювати маємо 13 годин, як і раніше, а коли звучить сирена, то нам крім того як працювати далі, або просто зачинити двері нічого не
лишається. Ні підвалу, ні сховищ у нас немає. Велике навантаження роботи, відсутність відпочинку, адже багато колег за свій рахунок пішли у відпустку, багато хто за кордоном. Тому ті, хто лишився працює за трьох.
Ну і звичайно ж фінанси... Зарплату вирізали в рази.
Морально тяжко і фізично також. Але я впевнена, що кожного дня наші захисники роблять ще тяжчу роботу, прискорюючи нашу Перемогу! Скоро все зміниться і все буде добре.
- Що зараз люди купують найчастіше і чи збільшився попит на ліки в умовах війни?
- Асортимент потреб трішки змінився. Частіше стали купувати серцеві, заспокійливі та знеболюючі препарати. Помітно змінилися і відносини між людьми. На жаль, багато занепокоєних, ображених на життя,
скандальних людей. Одним словом, нервова система в населення дала збій. Зараз знову почастішали простудні захворювання і люди помітно почали купувати гарячі чаї, спреї від нежитю та горла.
- Чи стало вам складніше працювати зараз чи ні, коли люди в постійній тривозі, хтось пережив втрату близьких і т.п. Чи відображається це на роботі аптеки, адже люди з болем ідуть не лише до лікарів а й до аптек.
- Звичайно! Стало складніше, бо за 13 годин роботи на ногах, не відходячи від каси, треба переслухати які погані зарплати, які дорогі ліки, які погані умови життя, президент, влада міста, влада країни. Вислухати побажання жити без копійки...Наші люди спочатку ідуть в аптеку, перш ніж до лікаря, тому наслухаємося всього. Або приходять з рецептом від лікаря і кажуть: от гляньте, мені воно треба? Кажеш, ви були в лікаря, він вас оглянув і якщо назначив, то значить треба. А у відповідь чуємо: вам аби продати! А на питання фармацевта: як я без знання ваших скарг можу корегувати призначення лікаря? Кажуть: треба було вчитися!
Беруть не все, що призначено або ж ліки на пару днів, тоді скаржаться, що лікування не допомогло і лікар поганий, не розуміючи, що взяли половину з того, що написано і не на весь курс. Графік у нас напружений: з 7 ранку ідеш на роботу і в 22:00 приходиш додому. Дома діти, яким треба навчатися онлайн і купа завдань. Коли і як робити все?.. Бог його знає... За тиждень 1 день дома, а 6 днів на роботі. Тому в аптеці живемо, можна сказати, що це наш другий дім.
- Насьогодні на цілий ряд препаратів потрібно мати рецепт від лікаря, в тому числі й на антибіотики, які раніше були у вільному доступі. Як реагують на це споживачі, які питання виникають, чизнають про ці вимоги зараз усі відвідувачі аптек?
- Антибіотики – це серйозно! Так, звичайно ж потрібні рецепти. Їх давно треба було ввести...І це не примхи, не чергові забобони, а дуже важлива необхідність. З антибіотиками катастрофа ще попереду. Чомусь наше населення вважає, що треба одразу пити антибіотики, і не важливо це вірус чи це бактерії, але антибіотики вже вкрай необхідні. Ми іноді чуємо такі реалії, що просто немає слів!приклад кажуть: моя знайома з "короною" пила моксифлоксацин, то я вчора була у сусідки, а в неї теж виявилась "корона" і сьогодні аналіз підтвердився. Тож, дайте мені Моксифлоксацин, я буду для профілактики пити.
Або просто говорять: дайте які-небудь антибіотики, бо щось наче в горлі першить. І коли відмовляєш в продажу, чуєш невдоволення і крики. Це просто катастрофа з антибіотиками. На теперішній час є 4 покоління Цефалоспоринів (антибіотиків). Більше ніде в світі ще немає нічого новішого, і Бог його знає коли, може з'явитися. Люди не усвідомлюючи цього, починають пити дуже сильні антибіотики, 3-го та 4-го покоління.
А це бездумно, безвідповідально! І коли дійсно треба буде лікування, то їх не буде чим лікувати, бо організм дуже цікава річ, він адаптується, виробляється звикання до антибіотика і якщо не пройшли
повний курс, а на пів курсу обірвали, то може бути мутація і знову треба щось сильніше.
На ці теми можна говорити годинами. Тому рецепт - ідеальне рішення проблеми з антибіотиками. В країнах Європи з цим дуже строго і це правильно.
- Чи подобається вам працювати фармацевтом?
- Я люблю свою професію, люблю медицину, бо це моя стихія! Але, чесно кажучи, останній час втомилась від цього навантаження і цієї професії. Хочеться відпочити, набратися сили та знову до роботи. Поки такої можливості немає, тому працюємо на користь населення. Скоро іде осінь, зима.. Період коли в аптеці "гаряче"! Бажаю всім міцного здоров'я, мирного неба над головою та душевного спокою. Нехай населення буде здоровішим, а в нас навантаження стане меншим. Всім добра!
Фото з архіву Інни Петренко