Медики зазначають, що з початком воєнного стану в Україні, збільшилась кількість онкозахворювань. Причому, люди звертаються за медичною допомогою уже із занедбаною формою хвороби.
Медики зазначають, що з початком воєнного стану в Україні, збільшилась кількість онкозахворювань. Причому, люди звертаються за медичною допомогою уже із занедбаною формою хвороби.
MYNIZHYN.com дізнавався, яка ситуація в Ніжині з цього приводу восени 2022 та що говорять наші лікарі. До вашої уваги, розмова з лікарем – онкохірургом поліклінічного відділення
Ніжинської міської лікарні, Олександром Гавядіновим, який працює в онкології майже 40 років.
- Скажіть, яка зараз ситуація з онко захворюваннями у Ніжині: скільки хворих на сьогоднішній день і чи збільшилось число хворих?
- Є таке поняття, як Національній канцер-реєстр України, це державна система реєстрації онкологічних хворих. Якщо ж говорити про Ніжин, то на початку 2022 року у нас було 2 312 чол, які стоять на обліку. Рак у людини вражає різні органи і лікується по різному. Є люди у нас на обліку з раком шкіри, молочної залози, з раком матки, легенів, шлунку, кишківника, порожнини рота, тощо. Це говорить про те, що, на жаль рак – це злоякісна хвороба, яка може вражати різні органи в організмі людини. А в онкології є три основні методи лікування: хірургічний, променевий і хіміотерапевтичний. Лікування
проводиться однаково, одними схемами у всьому світі.
Якщо ж говорити про ріст захворювання на онкохвороби, то за останні 9 місяців ми поставили на облік 166 хворих, а в цілому природній приріст захворюваності близько 2% кожного року за рахунок старіння населення та його зменшення.
- А хто частіше хворіє: жінки чи чоловіки?
- Раніше було приблизно однаково, як чоловіків так і жінок. А за минулий рік захворіло 106 чоловіків і 131 жінка. У жінок переважають хвороби жіночих органів: рак яєчників, тіла матки, молочної залози.
На жаль, частими випадками в онкології зараз є саме рак молочної залози. За 9 місяців 2022 року з таким діагнозом у нас 19 жінок, із них 10 випадків занедбані, це вже третя та четверта стадії. Також частими випадками в онкології є і рак шкіри та кішківника.
- Яка причина росту онкозахворювань, що б ви сказали? Чим це пояснити?
- У людей слабшає імунітет, також генетичні фактори і спосіб життя, якість харчування, бідність. Тут можна перераховувати багато факторів.
- Як же людям виявити його на ранній стадії?
- Потрібно більш менш регулярно відвідувати лікарів. Адже є симптоми, які можуть насторожити кожну людину: приміром, безпричинне підвищення температури тіла тривалий термін, біль у горлі, кашель, поява крові в сечі, наявність різних проявів на шкірі, затвердіння молочної залози та у під пахових ділянках. Якщо ж, приміром, говорити про кішківник, то це порушення функції даного органу.
Звісно, що такі прояви не говорять зразу про онкохворобу, але в даному випадку бажано і пройти обстеження. Ми зараз повністю укомплектовані сучасним необхідним обладнанням для діагностики
злоякісних пухлин будь-якого органу. Бажано звернутися до лікаря і він відповідно призначить обстеження.
- А як же попередити онкохворобу?
- Є поняття: профілактика первинна і вторинна. Первинна профілактика – це охорона навколишнього середовища, здоровий спосіб життя. А вторинна – це своєчасне виявлення, лікування і диспансерний нагляд за передраковими хворобами. Це стосується різних поліпів, доброякісних пухлин, тощо.
- А якщо говорити про вашу роботу, скажіть, який випадок із медичної практики вам найбільше запам’ятався?
- За весь час медичної практики випадків було безліч і я не можу виділити якийсь один із них. Приміром, вперше зроблена мною операція - резекції шлунку. На той час мені було 27 років. А колись просто «витягнув» одного молодого хлопця з раковим захворюванням, ми 4 дні робили йому переливання крові, просто спасали хлопця і спасли! А так випадків – безліч, різних, так зразу про всі і не згадаєш.
- А що зараз найскладніше у вашій роботі?
- Це спілкування з хворими людьми. Адже діагноз «онкологія», досить серйозний, складний. Хворі по різному реагують: можуть впадати і в депресію, у людей може бути відсутня жага до життя. І от, потрібно пояснювати і хворим і їхнім родичам, що потрібно боротися! Тож завжди найтяжче – це спілкування, не оперативні втручання, не лікування, а розмова з хворим.
- А що для вас робота медика? Як би ви описали цю професію?
- Це покликання і подвижництво. Я не випадково прийшов у медицину. Коли закінчував школу, мені зробили операцію і врятували життя. Я тоді й вирішив, що буду або лікарем, або ніким! І якщо повернути час назад, то не задумуючись став би хірургом.
Фото MYNIZHYN.com