Учора Чернігівщина провела в останню путь трьох воїнів, які загинули за Нзалежність України.
Учора Чернігівщина провела в останню путь трьох воїнів, які загинули за Нзалежність України.
Молодший лейтенант Деревянко Микола Сергійович народився 22 травня 1995 року в смт Вапнярка на Вінничині. В дитячі роки разом з рідними переїхав на Ніжинщину, тут закінчив 9 класів Ніжинської гімназії №3, після неї — Ніжинський агротехнічний технікум, а згодом і Чернігівський політехнічний університет.
До повномасштабної війни Микола працював у магазині будівельних матеріалів “ВЕНА”, але після подій 24-го лютого долучився до Захисників України, потрапивши на службу до складу військової частини А0989 на посаду командира артилерійського взводу.
На жаль, 17 листопада 2022 року під час боїв поблизу населеного пункту Невельське на Донеччині Деревянко Микола загинув. Того дня дружина Світлана назавжди втратила коханого чоловіка…
Учора рідні та побратими провели полеглого воїна в останню путь, вшанувавши його світлу пам’ять та поховавши на кладовищі «Яцево».
Старший солдат Воліков Олександр Вікторович народився 9 вересня 1991 року у селі Клюси на Сновщині. Тут він навчався у місцевій школі, потім — у Петрівській ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2009 році отримав спеціальність токаря у Чернігівському вищому професійному училищі й працював на ТОВ «ЧеЗаРа».
З 2009-го по 2010-й рік Олександр проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Після початку повномасштабної війни чоловік знову повернувся до лав Захисників, потрапивши на службу спочатку до одного з підрозділів Чернігівщини, а трохи згодом — до військової частини А4569 на посаду водія.
16 листопада 2022 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині Воліков Олександр разом з побратимами потрапив під ворожий артилерійський обстріл. На жаль, врятувати бійця не вдалося…
Учора рідні та близькі провели його в останню путь, поховавши земляка на кладовищі Малої Батьківщини.
Старший сержант Максименко Олександр Вікторович народився 8 квітня 1979 року в смт. Сосниця. Тут навчався у місцевій школі, де закінчив 9 класів, після чого вступив до Сосницького СПТУ №31 — там у 1997 році чоловік опанував спеціальність «Водій — категорії «С».
У 1999-2000 роках Олександр проходив строкову військову службу, де й отримав звання старшого сержанта. У травні цього року чоловік знову долучився до оборонців України, аби зі зброєю в руках захищати Батьківщину від ворожих окупаційних військ. Він також потрапив на службу до одного з підрозділів Чернігівщини, а трохи згодом — до військової частини А4569 на посаду командира одного з відділень окремого кулеметного взводу.
На жаль, 15 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині Максименко Олександр загинув… Учора рідні та побратими востаннє попрощалися з ним, поховавши на місцевому кладовищі рідного села.