Чому б не дозволити збирання дров?

Проїжджаючи через міст у Кинашівці, звертаю увагу на повалені через річку верби на так званій Стружці. На ній пройшло моє дитинство, там ми літом рибалили та купалися. Вже кілька років лежать ці верби, щороку їх стає більше і нікому вони не треба.

«Ти диви, – думав я, – як ми облінилися, що нікому вже не потрібні дрова. До доброго, у даному випадку – до газу, зви­кли швидко». Ніхто вже не возить (читай не краде – про це нижче) з лісів та лісосмуг сухостій.

Але ж кілька років спостерігається стій­ке підвищення тарифів на газ, а верби так і лежать… Нікому, виходить, вони не потрібні? Хоча багато хто при газифікації осель залишив можливість опалювання і твердлим паливом. Невже б людям не можна було б зекономити, попилявши ці трухлі верби на дрова?

Із початком цієї всієї колотнечі із бом­бардуванням критичної інфраструктури через непомірні щизофренічні амбіції російського диктатора постало гостре питання економії електроенергії. Нас давно попереджають про складний опалювальний сезон цього року, настійливо рекомендують обмежити використання енергоємних приладів, зокрема, бойле­рів. У зв’язку з цим все більше людей пе­реходять на опалення твердопаливними котлами, наприклад, дровами. У багатьох залишилися й дров’яні «титани» – вони б добряче допопогли в економії електро­енергії. А дрова, м’яко кажучи, дорогува­ті.

Кілька номерів тому ми опублікували розмову з директором ДП «Ніжинське лісове господарство» Андрієм Даньком, де він привів вартість кубометра дереви­ни твердих порід – 700 гривень. Та ще й величезні черги.

Більше того: в Україні запрацював державний інтернет-магазин дров для населення «ДроваЄ». На одну особу встановлено ліміт на покупку в 15 кубометрів дров на опалювальний сезон. Усі добре розуміють, чому треба менше палити «свєт» – питання надто критичне, бо можемо опинится взагалі без нього. А без «свєту» – це означає, що й без газу можемо. А хоч газ і буде, в багатьох опа­лення включає в себе електронасос, без якого система просто не працюватиме.

Кілька днів тому на цю тему ми говори­ли з 72-річним пенсіонером Петром Петровичем, який свого часу обіймав керівні й інженерні посади, добре обізнаний з по­точною ситуацією, має активну життєву позицію. Каже, що телефонував і на «га­рячу» урядову лінію. Та поки що результа­ту немає. Але він розкрив мені очі, чому люди не збирають сухостій і валяж – бо­яться штрафів.

Повалені верби ще й сповільнюють те­чію, якої й так бракує, а річка мого ди­тинства поступово перетворюється на болото.Із цими роздумами я йшов на роботу і мимволі почув розмову чоловіків біля «Ощадбанку» – справді, підтвердив один з них, люди бояться штрафів. До речі, останнім часом ця тема вискакує при перегляді новин в інтернеті. Там нас усіх попереджають, що випилювати сухостій самостійно не можна.

Річ у тім, пояснюють лісгоспи, усі пова­лені дерева чи їхні частини належать дер­жаві. Тобто забрати дерево без спеціаль­ного дозволу – лісорубного квитка – буде незаконно. Це кваліфікується за статтею про адмінправопорушення «Незаконна по­рубка, пошкодження та знищення лісових культур» і карається відповідними штра­фами. Без спеціального дозволу можна збирати тільки листя, хвою, дрібні гілочки та опалу кору. Щоб це змінити, потрібні зміни до законодавства.

Лісогосподарські підприємства не можуть самостійно до­зволяти населенню заготовляти навіть сухі та повалені дерева. По-друге, лісозаготі­вельні роботи мають підвищений рівень небезпеки та несуть пряму загрозу життю людини. У такому разі виникає питання відповідальності за нещасні випадки.

Третім фактором є свідомість громадян або її відсутність. Не виключено, що зби­раючи сухостій, будуть вивозити хороші здорові дерева (аргумент, звичайно, жит­тєвий, але схожий на совкове «легше за­боронити всім, ніж проконтролювати кож­ного» – Авт.).

Будучи законослухняним громадяни­ном, я завжди керувався й здоровим глуз­дом. Бо закони законами, заборони забо­ронами, а нам треба виживати вже зараз. Гадаю, справжнім жестом доброї волі був би указ президента чи постанова уряду якось полегшити існування українців, а не створювати для них штучні перешкоди. Надто важко зараз нам усім. У інтернеті навіть говорять про геноцид проти укра­їнців з боку влади.

Цю тему піднімають юристи. Активісти навіть склали петицію до Президента України. Але поки що на­вряд поліція чи лісники закриватимуть очі на причіп з дровами. А де контроль, там і корупційна складова.Та це стосується не тільки дров. Напри­клад, дивують чергові нагадування про різні штрафи. Зокрема, замість того, щоб допомогти населенню трохи зекономити як власні гроші, так і фізичну наявність бензину чи «соляри» і дозволити виорис- товувати мопеди й скутери замість автівок, нас попереджають, що без відповід­ної категорії в «правах» їздити на них не можна.

Тобто уявіть собі: водій, який має право їздити на мотоциклі, не має пра­ва їздити на малокубатурному мопеді чи скутері. Бо в нього в «правах» немає від­повідного дозволу. Ця норма, яка не під­дається якомусь практичному поясненню, викликала подив давно – ще можна пого­дитися, коли, навпаки, скутеристу не мож­на їздити на мотоциклі. Зараз же, на мій погляд, цю норму треба б переглянути і не прискіпуватися до водіїв. Після війни, коли життя більш-менш уалагодиться, можна й повернути.

 Сергій БЛИЗНЮК

 газета “Вісті Борзнянщини” від 27.10.2022 в Сети с 7.12.2022 г