З відомою сосницькою кондитеркою Аллою Антоненко ми колись спілкувалися наприкінці 2021-го. Для неї це були дуже гарячі дні — часу на сон майже не залишалося: ледве встигала пекти, покривати глазур’ю і розмальовувати по ній харчовими барвниками свої фірмові пряники. Відколи вона почала займатися цією справою, з’явилося багато замовників, які віддають перевагу її виробам.
Місцеві приходили по них самі, іногороднім відправляли посилки. У майстерні Алли було тісно від яскравих
золотих оленів, зворушливих янголят, тигрів — символів 2022 року, снігових баб, ялинок...
У такій самій метушні минули в неї і нинішні Новоріччя та Різдво, навіть власний день народження 1
січня (цього року виповнилося 38). Як і торік, було багато замовлень на святкову випічку. Однак
пріоритет тепер не у цих, а в інших пряників — з оформленням, націленим на Перемогу.
Частина їх — з ілюстраціями до відомої пісні «Враже», створеної на вірш української
поетеси Людмили Горової Пісня з'явилася на 89-й день війни. Але й досі не лише залишається на піку
популярності, а й стала сучасним магічним символом України.
На пряниках також відтворені реальні події, що мали місце під час вторгнення, — від зображення
трактора, що тягне ворожий танк із погнутим дулом, і пса Патрона — до окупантів, що ховаються
від помсти У ворогів жалюгідний вигляд і потворні пики. А в українок, що нищать загарбників, обличчя
оберегів — ляльок-мотанок. На них замість очей, губ, носа — кольоровий хрест (давній могутній
символ сонця).
На своїх виробах майстриня почала малювати навіть портрети конкретних людей - патріотів України.
Скажімо, популяризатора борщу Євгена Клопотенка, котрий, за його словами, у боротьбі за цю страву
відкрив власний фронт війни з рос єю. «Пряничний» Євген смакує борщ опустивши ноги в посудину з
написом «щі».
На запитання, з'являються такі сюжети, Алла відповідає:
— Щось придумую сама, щось підказують замовники, щось - з Інтернету.
Деякі смаколики за розміром — як аркуш формату А5. 14,8 на 21 см. Коштують недешево — від 350 грн.
Але їх купують, адже люди знають, що кошти від продажу пряників- велетнів Алла спрямовує на підтримку воїнів
ЗСУ.
Деякі мешканці громади замість того, щоб ласувати придбаною смакотою, виставляють її в оселі як
прикрасу.
Частину виробів майстриня передає захисникам.
— Які з них найпопулярніші у воїнів?
— Із написами “Дякую ЗСУ”, “Слава Україні! Героям слава!и на камуфляжному фоні,
“Скажи "Паляниця!", "Доброго вечора, ми з України". А також із характеристиками
путіна і побажаннями для російського корабля. Правда, вони нецензурні, — посміхається Алла.
У мирний час вона брала участь в акціях на підтримку родин, що опинилися в складних життєвих обставинах.
Зараз робить свій внесок у Перемогу. І це не тільки гроші та смаколики.
— Раніше разом із волонтерами ми організували збір шкарпеток для наших захисників. Зараз хочу
організувати пошиття бурок - щоб ноги бійців могли відпочити від берців у теплі і комфорті.
У цьому дуже допомагає волонтерка Наталя Петрушенко Матеріалів (тканини, хутра) вже назбирали. Шукаємо швачок.
— розповіла Алла.
У Сосниці такі є. Шиють якісно і швидко. Проте далеко не кожна погоджується працювати безкоштовно.
- А треба саме так. Нехай повільніше, аби тільки був результат. Або щоб зголосилися шити за
символічну платню. Бо кошти, які маємо, зараз ідуть на придбання основи для маскувальних сіток, які
дуже потрібні нашим воїнам До того ж за них ми купуємо гумові калоші, бо бурки без них - не комплект.
Тож моя співрозмовниця просить відгукнутися всіх, хто згоден допомогти на таких умовах, а також тих, у
кого є потрібне взуття (розміри 42-45) і бажання та змога поділитися. Його слід переслати на
відділення Нової пошти №1, що в Сосниці (бажано з оплатою доставки), на ім'я Антоненко Алли Володимирівни. Номер
її телефону 063-781-52-78.
На жаль, фотографуватися ні майстриня, ні її родина не захотіли. Немає їхніх знімків і в соцмережах.
У мене з 'явилася якась фотофобія. Я іх видалила, — пояснила Алла. А чоловік Сергій
(старший на 7 років) і 10-річний син Богдан які допомагають їй і підтримую її в усьому, були на її боці й
цього разу.
Але знімок, хоч і давній, все ж таки вдалося знайти.
Джерело: газета "Гарт" від 12.01.2022, Марія ІСАЧЕНКО
Приєднуйтесь до Телеграм каналу https://t.me/My_Nizhyn та Вайбер