Цей будинок з унікальними медальйонами, створеними за наказом легендарного адмірала, здавна пробуджує цікавість ніжинців та гостей міста.
Цей будинок з унікальними медальйонами, створеними за наказом легендарного адмірала, здавна пробуджує цікавість ніжинців та гостей міста.
Таємниці медальйонів та важливість їх збереження для туристичного потенціалу Ніжина – у новій розвідці від журналістів MYNIZHYN.com.
Питання збереження старих будівель м. Ніжина, що є не лише пам’ятками історії та архітектури, а й унікальними туристичними локаціями, ніколи не втрачає своєї актуальності. Звісно, будівлі зведені у ХІХ – початку ХХ ст. потребують ремонту, адже більшість з них давно прийшли в занепад. Невпинний час щороку забирає в Ніжина не просто будівлі-маєтки ніжинських дворян та купців, що в народі, через величні розміри, тераси, різьблені двері та віконниці, декоративні колони, мають назву «панських». Час позбавляє місто його історичної, культурної та архітектурної ідентичності, тих зразків забудови, які притаманні лише Ніжину й яскраво виокремлюють його з-поміж решти старих міст Лівобережної України.
Унікальним і єдиним у своєму роді є житловий будинок кінця ХІХ ст. на вул. Олькуська, 9 (до 2022 р. – вул. Маяковського). Фасад цього будинку оздоблений п’ятьма декоративними медальйонами. На трьох медальйонах зображена квітка, а на решті двох – компанія чоловіків, які, сидячи за бочкою, розпивають спиртні напої. Складні перипетії першої половини ХХ ст., пов’язані з більшовицькими експериментами над людськими долями, не зберегли для нас дані про власника цього будинку, митців, котрі створили ці медальйони, та справжній сюжет, що там відображений. За радянською директивою були знищені «домові книги» з записами до 1940 р., щоб навіки стерти з пам’яті імена власників будинку та не дати можливості їх нащадкам претендувати на «союзну власність». Єдиним джерелом інформації є розповіді старожилів, котрі зараз мешкають у тому будинку. Одна з бабусь зазначає, що сюжети медальйонів відбирав сам господар – відставний адмірал Російської імперії, поціновувач архітектури та мистецтва, який після відставки обрав місцем проживання Ніжин. Чому саме Ніжин? Відповідь проста – на межі ХІХ–ХХ ст. жити навіть в центрі повітового Ніжина було значно дешевше, ніж у губернських містах Чернігові чи Полтаві. Про життя в портових Одесі, Миколаєві чи Херсоні, мова навіть не йшла – вельми дорого. До того ж, через Ніжин протікає р. Остер, мальовничі береги якої та шум швидкої течії нагадували адміралу про його молодість та морські пригоди. Цілком можливо, що зображені на медальйоні чоловіки – це моряки, серед яких є й згаданий нами адмірал. На цю думку наштовхує той факт, що чоловіки п’ють не за столом, а за бочкою, що є характерним для морських походів чи подорожей. Або ж, зображені чоловіки – це пірати, які святкують перемогу у морському бою, легендами і творами про яких захоплювався адмірал.
Будинок адмірала був оточений садом, окрасою якого були дві різьблені дерев’яні альтанки, що прикрашали маєток аж до 70-х років ХХ століття. Після більшовицького перевороту 1917 р. будинок одержав нових власників, втім їх імена невідомі. Після Другої світової війни в будинку мешкала родина Кудинових – учасників бойових дій з числа визволителів м. Ніжина: полковник Ніканор Григорович і його дочки Олена Ніканорівна – теж учасниця війни, згодом вчителька хімії у ніжинській ЗОШ № 3, та Надія. З 1945 р. Ніжин став місцем проживання цілої когорти відставних військових Червоної Армії. Так, окрім Н.Кудинова, на вул. Овдіївській, у цегляному панському будинку, оселився генерал Черних. Ще один генерал, за спогадами ніжинського краєзнавця В.Ємельянова, після війни мешкав у добротному дерев’яному будинку з колонами, що розташовувався на місці сучасного універмагу «Прогрес» з боку вулиці Богуна.
Ніканор Кудинов помер у 1950 р., а його дочка Надія переїхала до північних областей СРСР. У 1970-х рр., лишившись самотньою, Олена Кудинова змінила місце проживання, передавши величезний, як для неї одної, будинок місту. Взамін вчителька одержала квартиру. З тих часів і дотепер будинок з медальйонами розділений між чотирма різними сім’ями, що стало причиною його внутрішніх і зовнішніх перебудов. З’явилися нові входи, стіни, прибудови. З автентичних елементів внутрішнього декору збереглися рештки ліпнини на стелі та частина паркету.
Медальйони на будинку за адресою вул. Олькуська, 9 перебувають у безпосередній небезпеці, адже не раз могли стати жертвою вандалізму чи крадіжки. Так як нині будинок зовні має жахливий вигляд, у декого складається враження, що він нежилий і за ним ніхто не доглядає. Тож, цілком логічно, що час від часу, з’являються приватні колекціонери, котрі прагнуть вирубати медальйоні з фасаду будинку та перемістити їх як антикварну прикрасу до власних осель, наприклад збагатити домашній камін. Згаданий злочин не відбувся лише завдяки волі нинішніх мешканців будинку, які самотужки оберігають медальйони.
У світлі вище сказаного, постає нагальне питання порятунку унікальних медальйонів та присвоєння будинку за адресою Олькуська, 9 пам’ятко-охоронного статусу, включення його до переліку туристичних пам’яток. Врятуймо й донесімо для майбутніх поколінь частинку унікальності стародавнього Ніжина, його мистецтва та архітектури, що безсумнівно є спадщиною і надбанням українського народу. Часу для зволікань обмаль. Набагато простіше зберегти і врятувати ці медальйони зараз, взявши їх під нагляд та охорону. Вдесятеро складнішою буде робота по їх відтворенню з нуля, якщо вони стануть жертвою вандалів та неспинного часу.
Роман Желєзко
У публікації використано світлини Леоніда Руденка