А що ви знаєте про свого вчителя? А саме він вам дав частину тих знань, які ви маєте. До професійного свята всіх освітян ми зустрілися з декількома вчителями міста, щоб дізнатися чому вони обрали саме цей фах, який був їх перший урок...
А що ви знаєте про свого вчителя? А саме він вам дав частину тих знань, які ви маєте. До професійного свята всіх освітян ми зустрілися з декількома вчителями міста, щоб дізнатися чому вони обрали саме цей фах, який був їх перший урок...
А що ви знаєте про свого вчителя? А саме він вам дав частину тих знань, які ви маєте. До професійного свята всіх освітян ми зустрілися з декількома вчителями міста, щоб дізнатися чому вони обрали саме цей фах, який був їх перший урок та чим для них є їхня робота.
Ми пропонуємо вам три історії ніжинських вчителів, вони мають багато спільних рис, але ще більше не схожі одна на одну. І це лише крихта у морі тих історій педагогів нашого міста, які щодня спішать до школи, для того щоб передати знання і виховати майбутні покоління. Більшість з них зазвичай залишаються невідомими загалу, але у кожного з нас є шанс розповісти своїми добрими справами про свого вчителя.
Вчитель молодших класів ЗОШ №9 Красновид Ірина Миколаївна
Чому ви вирішили стати вчителем?
Я мріяла з самого дитинства. Навіть ляльок вчила. А до того ж я люблю дітей, тому і вирішила стати вчителем початкових класів.
Пам'ятаєте свій перший урок?
Ох, пам'ятаю (сміється). Боязко було, адже знала, що дітей багато, навіть до школи страшно було йти. А ще перший урок водночас викликав радість, адже я нарешті стала тим ким мріяла ще з дитинства. У пам'яті ще залишилися очі дітей, погляд яким вони на мене дивилися. Навіть пам'ятаю до цього часу майже кожного обличчя. Деякі навіть імена вже забулися, бо пройшло вже 22 роки, як це було, а от обличчя ні. Враження по закінченні уроку були піднесені, емоцій було дуже багато.
Хто для вас є прикладом чи орієнтиром у вашій роботі?
Це моя перша вчителька Сипливець Людмила Сергіївна. Вона відіграла значну роль у тому, що я сама стала для когось першою вчителькою. Вона була дуже гарною людиною та педагогом, особливо це я розумію вже зараз.
Вчитель - для вас це робота, покликання чи щось інше?
Це повинно йти від серця і від душі. І якщо цього немає, то як це не назви, діти не зможуть вирости гарними людьми. А це у моїй роботі головне.
Побажанням колегам
Здоров'я, бо воно важливе для кожного із нас. Натхнення і терпіння, адже нинішні діти це дуже сучасні і встигнути за всіма технологічними новинками дуже важко. А ще, любити дітей, такими якими вони є.
Вчитель географії ЗОШ № 3 Булавенко Світлана Дмитрівна
Я була ще зовсім малою дитиною, але вже тоді хотіла бути схожою на свою вчительку географії. Тому я вирішила піти по її стопах. Я з сім'ї працівників сільського господарства, і в нас ніколи ніхто не був педагогом. Але нам пощастило з вчителями в школі. Я навчалася у Срібнянській середній школі, де всі вчителі були дуже добрими і гарними фахівцями. Тому, напевно через це, ще й мої брат та сестра також стали вчителями.
Пам'ятаєте свій перший урок?
Це ще було тоді, коли я була студенткою і писала дипломну роботу з використання методу діалогу у навчанні під керівництвом Папучі Миколи Васильовича. У ході уроку дітей самих потрібно було підвести до вивчення нового матеріалу. Як наслідок діти весь урок були дуже активні, шуміли, хоча це був робочий шум. І по закінченні викладач мені сказав, що в нього не вистачило б нервів провести так урок, як це зробила я. Незважаючи на всю складність я з того часу продовжую шукати постійно щось нове і це приносить свої результати
Хто для вас є прикладом чи орієнтиром у вашій роботі?
Коли я захистила дисертацію, мене всі запитували, чому я не пішла працювати у вищу школу? Хоча я трішки пропрацювала, але це настільки кардинально різні підходи, що я відмовилася. З дітьми набагато цікавіше, тому мені ніяк не хочеться полишати школу. У своїй роботу я орієнтуюсь них. І постійно намагаюся вчитися та шукати якісь новинки.
Вчитель - для вас це робота, покликання чи щось інше?
Для мене це спосіб життя. Та й напевно саме життя. Бо я свою професію не полишаю ніколи. Вдома постійно думаю про школу, уроки, дітей. Шукаю де взяти, якийсь цікавий матеріал, що новенького використати, як підготувати олімпіадників, спланувати написання роботи МАН чи можливо хтось із проблемних учнів тебе зачепив і ти думаєш, що будеш говорити і як ти будеш це робити. Тобто голова постійно зайнято школою і по іншому ніяк.
Побажанням колегам
Терпіння і бажання вчитися. Бо вчитель це така професія, яка постійно передбачає самовдосконалення і самонавчання. А найголовніше бажаю здоров'я, бо його не вистачає ніколи. І яким би вчитель не був, а якщо не вистачає здоров'я, то втілити у життя багато що із задуманого не вийде.
Вчитель історії ЗОШ №10 Кресан Жанна Володимирівна
Чому ви вирішили стати вчителем?
Велику роль відіграла моя вчителька історії у школі. Вона в першу чергу, мені дуже подобалась як людина, а потім вже й з'явився інтерес до предмету. До речі, вона й зараз працює вчителем у 13 школі, це Іллюша Раїса Володимирівна. Вона дуже багато чого цікавого розповідала, а саме ці цікавинки запамятовуються учнями назавжди.
Пам'ятаєте свій перший урок?
Це було у ЗОШ №1 і ще тоді діти навчалися на другу зміну. Я приїхала на початку вересня, заходжу до кібанету директора і вже лунає дзвоник на урок. І я не знаю куди мені йти. Розумію, що потрібно спочатку зайти до адміністрації і водночас думаю, а як же там діти будуть, бо вони залишилися без вчителя. Але я пішла до директора, бо куди вже діватися, я ж майже була у кабінеті. Потім вже і до дітей пішла на урок. Це був 8 клас, Історія України, діти спочатку були насторожені, а коли почали з ними говорити, то все стало на свої місця. Перше враження, це те що дуже багато дітей і у всіх такі великі очі, які дивляться на тебе. Хтось оцінюючи, хтось підбадьорюючи і це було дуже цікаво і позитивно. Хоча я перенервувала добре і всі ті відчуття пам'ятаю й досі (посміхається).
Хто для вас є прикладом чи орієнтиром у вашій роботі?
У нас у школі дуже добрий колектив. Дуже багато гарних вчителів і у спілкуванні з кожним чомусь навчаєшся нового. А ще в нас дуже творчі люди. Неймовірні Клепак Людмила Валентинівна, Василевська Тамара Миколаївна. Вони просто роблять надзвичайні речі разом з дітьми. Ще й психологи та соціальні педагоги в усьому допомагають. Тому є на кого рівнятися.
Вчитель - для вас це робота, покликання чи щось інше?
Якщо людина талановита, як то кажуть вчитель від бога, то ця людина може вважати, що це його покликання. Але скоріше за все це спосіб життя. Бо приходиш додому і з думки все одно не йдуть діти. Навіть коли вночі спиш, то у голові крутиться теж саме. Але головне, що діти класні і в них самих можна багато чого навчитися.
Побажанням колегам
Миру, бо жити в постійному напруженні, дуже важко. Як то кажуть, вдячних учнів. Хоча, якщо учень виростає гарною людиною, то це вже вдячний учень. Фінансової стабільності, натхнення, благополуччя і творчих успіхів і ніколи не зупинятися в житті.
Жанна Володимирівна окрім навчання дітей ще й передає свій досвід студентам НДУ, які в майбутньому хочуть стати вчителем