Чи приймають ніжинські бібліотеки книги російською мовою? Якою є доля друкованих видань російською мовою? Як відбувається їх списання та заміна україномовними книгами? Чи можна дарувати ніжинським бібліотекам російськомовні книги?
Чи приймають ніжинські бібліотеки книги російською мовою? Якою є доля друкованих видань російською мовою? Як відбувається їх списання та заміна україномовними книгами? Чи можна дарувати ніжинським бібліотекам російськомовні книги?
Власний експеримент журналіста MYNIZHYN.com. та коментарі директора Ніжинської міської центральної бібліотеки ім. М.Гоголя Олени Єкименко - у нашому матеріалі
Дарування книг завжди було і є одним з головних джерел поповнення книжкового фонду бібліотек. Даруючи книгу бібліотеці, читач ніби продовжує її життя після власного прочитання, дає книзі можливість знову й знову вражати своїм наповненням спраглих до відкриттів читачів. Дарування читачами власних книг українським бібліотекам стало актуальною й дискусійною темою українства, особливо з 2014 р. – початку збройної агресії росії проти України. Ні для кого не є секретом, що більшість фондів українських бібліотек є російськомовними. Мова навіть не йде про співвідношення 50/50 %.
Найперше, це ще радянський спадок у вигляді видань художного і наукового-довідкового спрямування, це і книги, що друкувалися в росії і ввозилися до України у 1991-2014 рр., а також російськомовні видання, які у 1991-2014 рр. друкувалися в українських видавництвах. Захист Україною своєї культури, історії, самобутності та ідентичності у багатовекторній боротьбі проти всеруйнуючого і всепоглинаючого російського світу неможливий без поширення кількості україномовних книжок. Це стосується оновлення бібліотечних фондів, вилучення з них російськомовних видань та заміна їх книгами українською мовою. Враховуючи підтримувану державою заміну російськомовних книг українськими виданнями, виникає цілком слушне запитання: «Чи можливо зараз подарувати бібліотеці російськомовну книгу?»
Дати відповідь на це запитання я вирішив шляхом власного експерименту – власноруч спробувати подарувати одній з ніжинських бібліотек книги, друковані російською мовою. Розуміючи всю делікатність ситуації, відразу наголосимо, що назву і місцезнаходження бібліотеки в Ніжині, що стала учасником експерименту, ми називати не будемо.
У шкільні роки, що припали на нестабільні 90-ті, я зацікавився історією. Всі історичні книги, котрі мої батьки купували мені в ніжинських крамницях та центральному ринку, були виключно російською мовою. Україномовних видань не було взагалі. Тож, станом на 2023 р. у мене залишилась ціла підбірка таких історичних книжок із всесвітньої історії, видані, до речі, у 1999 – 2003 рр. в Москві.
Ось саме ці книги я й вирішив подарувати одній з ніжинських бібліотек. Завітавши до бібліотеки перед обідом з пакунком книг, я запропонував черговому бібліотекарю взяти їх у подарунок. Свій дарунок я мотивував тим, що мені вони вже непотрібні, а комусь, можливо, й згодяться. Розпалювати ними піч теж здавалося не найкращою ідеєю. На мій подив бібліотекар без вагань попросив пакунок з книгами й сказав, що вони залюбки візьмуть ці книги.
Перебираючи книги, бібліотекар наголосив: «Так, вони російською мовою, але ж українською мовою книги такого формату й тематики нині майже не надходять». Тож, мій експеримент зайняв менше ніж п’ять хвилин й наочно продемонстрував, що російськомовну книгу подарувати бібліотеці цілком можливо.
Щоб розібратися в деталях цього експерименту й не робити спішних попередніх висновків, я звернувся до Олени Єкименко – директорки Ніжинської міської центральної бібліотеки ім. Миколи Гоголя
- Пані Олено, чи приймає Ніжинська міська центральна бібліотека російськомовні книги в дарунок?
- Так, приймає. Такі дарунки не є рідкістю. Разом з тим, це не означає, що російськомовний фонд постійно зростає. Ні, він навпаки постійно скорочується. Подаровані книги російською мовою не беруться на облік, тобто вони не одержують інвентарний номер та не поповнюють фонд. Йде повільний процес систематизованого списання літератури. Все, що списується – йде на макулатуру, кошти зі здачі якої, йдуть на спецрахунок бібліотеки. Наприклад, на ці кошти можна купити художні книги українською мовою, котрі шукають ніжинці, а їх наша бібліотека досі не мала.
- Як ми розуміємо, скорочення фонду книжок друкованих російською мовою здійснюється згідно державної політики?
- Вірно. Сьогодні в цій справі ми опираємося на «Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України». Якщо коротко, то у процесі актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України у складі бібліотечних фондів рекомендовано не залишати видання що які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; які містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Також не рекомендується зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема періоду СРСР, за виключенням окремих видань, що становлять ядро бібліотечного фонду, зокрема, видання краєзнавчого характеру, книжкові пам’ятки тощо.
- Тобто, краєзнавча література російською мовою становить виняток і не підлягає списанню?
- Так, краєзнавчі публікації з історії Ніжина, довідкові видання, енциклопедії, україномовних аналогів яким немає, не підлягають списанню. Ми завжди звертаємо на це увагу, коли щорічно списуємо літературу. Для прикладу, у 2022 р. Ніжинська міська центральна бібліотека ім. М.Гоголя списала 2658 книг, а вже у першому кварталі 2023 р. – 1600 книжок.
- А як відбувається заміна списаної літератури і яка в ній частка україномовних книжок?
- Надходженням нових книг. Частка надходжень україномовних видань для обліку в офіційний книжковий фонд – 100 %. Довідкові видання українською мовою надають спеціалізовані видавництва. Перш за все, це різні енциклопедії. Якщо ж говорити за художні видання – то їх зазвичай дарують автори, благодійні фонди, меценати або ж звичайні читачі. Найчастіше примірники своїх книг дарують ніжинські історики-краєзнавці, поети, письменники.
Найчастіше це відбувається під час презентацій авторських книг у стінах нашого читального залу. Завжди свої книги Ніжинській міській центральній бібліотеці дарує Андрій Кокотюха – відомий сучасний письменник, який народився в Ніжині. Окрім власних книг, Андрій дарує бібліотеці ще й книги інших авторів, які він колись придбав, прочитав, а тепер готовий ними поділитися.
Також заміна російськомовних книг україномовними виданнями здійснюється за рахунок опції «Книги – загублені читачами». За цією опцією, якщо читач губить книгу, він має купити її відповідник і повернути бібліотеці. Якщо раніше ми вимагали компенсації книги зі 100% тотожністю, то тепер, при втраті книги російською мовою, читач повертає книгу українською. Іншими словами: якщо загубив збірку Лермонтова – бажано компенсувати її віршами Василя Стуса.
- Чи зріс інтерес ніжинців до читання українських книг та періодики з моменту початку війни росії проти України?
- Зріс, і доволі вагомо. Ніжинці стали читати більше українською мовою вже з 2014 р., а з 2022 р. – й поготів. Інтерес до україномовної літератури з’явився через низку запитань, котрі поставила збройна агресія росії проти України. Ніжинці стали шукати відповідь на ці запитання на сторінках книг українською мовою. Кожен шукав власну відповідь, розуміння подій, що кояться на власних очах.
- Пані Олено, а чи є книга українською мовою, яку ніжинці беруть для прочитання у вашій бібліотеці найчастіше?
- Так, це книга Павла Загребельного «Роксолана». Значному інтересу до цієї книги сприяв вихід на екрани турецького серіалу «Величне століття». Ніжинці прагнуть порівняти український твір з турецькою версією. Нашу українську Настю Лісовську – з турецькою версією Гюрем. Також великою популярністю користуються книги Світлани Талан, Люко Дашвара, Ірен Роздобудько та Андрія Кокотюхи.
Якщо звертати увагу не на художні, а на довідкові чи наукові видання, то ніжинці стали більше читати книги з ментального здоров’я, психології і саморозвитку. Головною причиною такого вибору є стреси, породжені війною. Левову частку тут займають книги іноземних авторів, що перекладені українською мовою. Наприклад, книги Стіва Джобса та Ілона Маска.
***
Шановні ніжинці, Ніжинська міська центральна бібліотека ім. Миколи Гоголя звертається до Вас з проханням, за можливості, дарувати бібліотеці україномовні книги, котрими Ви давно не користуєтесь й які припадають пилом на горищах чи книжкових полицях. Підтримаймо українське слово, подаруймо людям, котрі люблять читати, можливість пізнати світ, поглиблювати знання та відволікатися від щоденних реалій війни й стресів.
Спілкувався Роман Желєзко
Світлини автора та надані Оленою Єкименко