Під час повномасштабного вторгнення рф постраждало дуже багато культурної та історичної архітектури. Через війну і загрозу втрати стародавніх пам’яток процедура отримання статусу Світової спадщини ЮНЕСКО дещо спрощена. Чи може Чернігів туди потрапити?
Під час повномасштабного вторгнення рф постраждало дуже багато культурної та історичної архітектури. Через війну і загрозу втрати стародавніх пам’яток процедура отримання статусу Світової спадщини ЮНЕСКО дещо спрощена. Чи може Чернігів туди потрапити?
Пам’ятки Чернігова, в якому історія – на кожному кроці, безсумнівно, теж заслуговують на такий статус. І є надія, що Одрі Азуле, генеральна директорка ЮНЕСКО, приїжджала до нашого міста не випадково. Але навіть попри цей факт, усе дуже швидко не відбудеться.
Тема про чернігівські пам’ятки і ЮНЕСКО – не нова, тягнеться ще з кінця 80-х. Людмила Замай, директор департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА розповіла, що пам’ятає відповідні робочі групи при Чернігівській ОДА, а також робочу групу при обласній раді за участю науковців, краєзнавців, істориків, представників громадськості міста. Тож і різних напрацювань було багато.
«Ці робочі групи запропонували внести до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО номінацію «Історичний центр Чернігова». Але досвід підказує, що вона вже втратила свою актуальність. Згідно з процедурою, передбачається, що номінація має відповідати сімом критеріям. І найголовніший із них – автентичність і унікальність. А оскільки під час Другої світової війни центр міста був розбомблений більш ніж на 80%, ми втратили автентичність і можемо не відповідати критеріям. До того ж, є досвід Чернівців. Свого часу вони зробили спробу внести центр міста до Світової спадщини ЮНЕСКО. Але ініціативу «зарубали» в комітеті ЮНЕСКО, сказали, що не відповідає критеріям. Через деякий час подавалися інші номінації – «Будинок митрополита» і «Чернівецький університет». Тому, вивчивши цей досвід, наші чернігівські науковці дійшли висновку, що треба змінити номінацію. Варіанти пропонували різні – чернігівський Дитинець, тобто комплекс пам’яток ХІ-ХІХ століття; Спаський собор окремо пропонували, Борисоглібський собор. Пропонували долучити Спаський собор як пам’ятку домонгольської доби до Софії Київської, яка вже внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО», – пояснює Людмила Замай.
Нині чернігівці зупинилися на оновленій номінації – одноголосно напрацювали обґрунтування і пакет документів щодо номінації «Культурний ландшафт міста Чернігова». Аргументуючи тим, що ця номінація відповідає трьом критеріям – унікальність, автентичність, ідентичність.
«Маються на увазі три локації – безпосередньо Вал і територія заповідника «Чернігів стародавній»; територія Єлецького монастиря і Чорна могила; а також територія Троїцько-Іллінського монастиря – Болдині гори.
Будемо працювати, щоб оновлену номінацію внесли спершу до попереднього списку як номінанта, а потім після цього за процедурою вже будуть шукати гроші на виготовлення номінаційного досьє, якого вимагає процедура. І тоді вже це номінаційне досьє «вийде» на стартову пряму і номінуватиметься в комітеті ЮНЕСКО», – повідомила Людмила Замай.
Отримання статусу Світової спадщини ЮНЕСКО має багато переваг.
«Чернігів буде внесений до абсолютно всіх міжнародних путівників і в усіх міжнародних туристичних компаніях наше місто буде значитися як туристичний об’єкт. Це покращить відвідування міста туристами і, відповідно, зростуть надходження від туристичного збору.
І обов’язково варто наголосити на збереженні об’єктів історичної спадщини в тому вигляді, в якому вони є. Тобто це неможливість забудовувати територію багатоповерхівками чи будувати якісь надвисокі поверхи, змінювати ландшафт.
Хоч ці принципи і відображені в містобудівній документації, але статус Світової спадщини ЮНЕСКО накладає більш суворі вимоги до використання зазначених територій», – пояснює вона.
Невдовзі Міністерство культури та інформаційної політики України формуватиме свою робочу групу з внесення чернігівської номінації до списку ЮНЕСКО із залученням міжнародних експертів.
«Це дуже важливо, адже міжнародні партнери мають сказати, що ми повинні поправити або на яких пріоритетах наголосити, в чому наші виграшні сторони. Як донести інформацію до міжнародної спільноти, щоб нас внесли до проєкту», – зазначає Людмила Замай.