«Перші хвилини після народження малюка дуже хвилюючі, як для мами так і для персоналу»: розмова з ніжинською акушеркою

5 травня - Всесвітній день акушерки Помічники лікарів, так називають акушерок у пологових будинках, відзначають своє професійне свято «Всесвітній день акушерки» 5 травня. Робота цієї категорії медиків незамінна, за великим рахунком - акушерки допомагають малюкам з’являтися на світ.

MYNIZHYN.com поспілкувався з акушеркою жіночоі консультаціі Ніжинського пологового будинку - Ювко Тетяною.

Вона розповіла нам про свій перший робочий день, про психологію майбутніх мам та народження дітей.

Детальніше у нашому інтерв’ю

- Скажіть, скільки ви вже працюєте акушеркою? Скільки з них в Ніжині?

- У 1997 році я закінчила Ніжинське медичне училище за спеціальністю «Акушерська справа» і працюю вже майже 21  рік.

Всі ці роки -  у жіночій консультаціі Ніжинського пологового будинку.

- Чи пам’ятаєте свій перший робочий день?

- Звісно пам’ятаю! (Посміхається – авт). Мій перший робочий день розпочався одного літнього дня, адже я прийшла на роботу у липні місяці.

І от в ті дні відділення жіночої консультації переїздило з одного приміщення в інше. Так ми й познайомились із колективом  - в клопотах у роботі під час переїзду.

- Звісно, що робота будь-якого медика – досить відповідальна, бо мова йде про життя та здоров’я людей. А у вас ще зі своїми тонкощами, адже ви ще й та людина, яка допомагає малюкам з’являтися на світ. Як на початку свого трудового шляху ви себе налаштовували та, можливо,  переборювали  страх і тривогу?

- На початку свого трудового шляху я працювала акушеркою кабінету планування сім’ї. І я вам скажу, що це дуже відповідально: знайти підхід до кожної конкретної сім’ї, допомогти пройти обстеження, запланувати вагітність, допомогти жінкам виносити та народити здорову дитину і зберегти при цьому здоров’я жінки.

А для того, щоб краще розуміти психологію кожної майбутньої мами, знаходити точки дотику, я здобула вищу освіту за спеціальністю практичний психолог.

Можу вам з упевненістю сказати, що працюючи з вагітними жінками, я разом з ними переживаю всі їхні страхи, переживання і намагаюсь розрадити їх у хвилини відчаю та хвилювань. Адже всі ми – живі люди.

У розмові з жінками намагаюсь налаштувати їх на позитивне мислення, підказати раціон харчування під час вагітності. Також ми говоримо з ними  про переваги грудного вигодовування, про здоровий спосіб життя, про їхніх майбутніх малюків.

Взагалі я люблю свою роботу, тому особливих якихось складнощів у роботі немає, бо вона приносить мені задоволення.

Страх виникає лише при паталогічних станах у вагітної жінки або ж у плода. Але, коли знаєш, як діяти, то навпаки – це лише дає стимул для досягнення мети: аби народилася здорова дитина.

- А що відчуває людина, яка бачить перші хвилини життя малюків? Що це за відчуття, враження? Що б ви про це сказали?

- Перші хвилини після народження малюка дуже хвилюючі, як для мами так і для персоналу. Кожне немовля вистраждане і нами. Пологи у жінок ми сприймаємо, як свої власні і новонароджених дітей, як своїх.

А зустрічаючись вже за межами пологового будинку, ми раді бачити і вдячних мам і здорових малюків.

- Якщо торкнутися гіркої теми війни, то чи змінила щось війна саме у вашій практиці? Можливо в житті тих самих мам: може жінки стали частіше чи менше народжувати? Чи не з’явилося більше патології та тяжких родів через переживання майбутніх мам?

- Війна, звісно, внесла свій відбиток і на народжуваність. У першій половині 2022 багато жінок виїхали за межі нашої області та за кордон. Але наш пологовий будинок працював і приймав жінок на пологи. Були жінки навіть з дітьми, бо не мали змоги повернутися до своїх осель, які в той час були окуповані.

Ті страшні часи для нашої області зараз минули. Життя трохи стабілізувалося і ми сподіваємося на збільшення народжуваності у цьому році.

Щодо патології та тяжких родів можу сказати, що їх кількість не збільшилась і це радує. Отже, наші незламні жінки змогли подолати усі труднощі війни чи фінансової нестабільності у родинах.

- А про що ви мріяли в дитинстві? Ким хотіли стати? Якщо можна було б повернути час назад, яку професію обрали б?

- В дитинстві я мріяла стати лікарем і частково моя мрія збулась: я стала акушеркою, що теж дуже почесно. Головне, що робота приносить задоволення.

Чи змінила б я професію, якби повернути час назад? Мабуть, що ні. Маю внутрішню потребу бути комусь корисною, потрібною. В своїй професії я це знайшла. Адже від добра добро не шукають.

- Щоб ви побажали нашим читачам?

- Читачам хочу побажати міцного здоров’я, легких профілактичних оглядів, жінкам – бажаної вагітності та радощів материнства. А чоловікам – бути опорою для своїх жінок та сім’ї і тихою гаванню для кохання.

І головне – нашої Перемоги та мирного неба над головою.

Фото з архіву Ювко Тетяни

Приєднуйтесь до Телеграм каналу https://t.me/My_Nizhyn та Вайбер