15 березня 2022 року Станіслав Онищенко разом із кумом Едуардом Прядкою їхали з Ніжина до села Дорогинка. Їх авто підірвалося на міні. Товариш Станіслава загинув на місці, а сам він потрапив до лікарні, де помер наступного дня.
15 березня 2022 року Станіслав Онищенко разом із кумом Едуардом Прядкою їхали з Ніжина до села Дорогинка. Їх авто підірвалося на міні. Товариш Станіслава загинув на місці, а сам він потрапив до лікарні, де помер наступного дня.
Станіславу було 26 років. Він народився в селі Андріївка Чернігівської області. До 9 класу навчався там у школі, пізніше – у селі Дорогинка. Згодом отримав спеціальність машиніста автомобільного крана та слюсаря з ремонту авто. Працював на Ічнянському заводі з виробництва сухого молока та масла. Любив проводити час із сімʼєю, допомагав батькам.
«Він був дуже позитивним, доброзичливим, веселим. Завжди допомагав та підтримував», – сказала про загиблого дружина Надія Онищенко.
Станіслав з родиною жили в селі Дорогинка. Утім після початку повномасштабної війни переїхали до Ніжина. У селі залишилося чимале господарство. 15 березня Станіслав їхав у Дорогинку, аби поглянути, як справи вдома. Машина, у якій він був разом із другом, підірвалася на одній міні, а потім її перекинуло на іншу. Потрапивши до лікарні, Станіслав деякий час був при свідомості, запитував, що з його товаришем, а вранці 16 березня помер.
У Станіслава Онищенка залишилися дружина Надія, дочка Єва та син Ярослав, сестра Яна, тато Олександр і мама Ніна.