Днями у соцмережі з'явився допис, який привернув увагу журналіста Nizhyn Post. У ньому мешканці багатоквартирного будинку по вулиці Об’їжджа, 116/3 висловили подяку двірнику Ніжинського комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» Курочкіній Ірині за сумлінну та якісну роботу. Ця подяка спонукала журналіста поспілкуватися з даною працівницею.
Днями у соцмережі з'явився допис, який привернув увагу журналіста Nizhyn Post. У ньому мешканці багатоквартирного будинку по вулиці Об’їжджа, 116/3 висловили подяку двірнику Ніжинського комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» Курочкіній Ірині за сумлінну та якісну роботу. Ця подяка спонукала журналіста поспілкуватися з даною працівницею.
Ірина Марківна Курочкіна виявилася дуже скромною людиною, яку ледь вдалося вмовити на розмову. При спілкуванні з'ясувалося, що пані Ірина ще й привітна і доброзичлива.
Про те, що мешканці багатоповерхівки розмістили у соцмережі пост подяки, вона не знала. Дізналася лише тоді, коли її викликали до адміністрації КП "СЕЗ" і відзначили грамотою та премією.
Двірником у КП "СЕЗ" І. Курочкіна працює нещодавно. Восени минулого року, перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості, брала участь громадських роботах - разом з іншими приводили до ладу захаращені укриття в ніжинських багатоповерхівках, розташованих на вулицях Шевченка і Об'їжджій.
Коли час громадських робіт минув, Ірина Марківна виявила бажання приєднатися до колективу КП "СЕЗ". Саме у той час підприємству був потрібен двірник.
За нею закріпили прилеглу територію шести будинків на вул. Об'їжджа, 116. На цій дільниці розташовані аж 14 під'їздів!
Ірина Курочкіна завзято взялася за роботу, адже пожовкле листя килимом застеляло клумби. Оскільки зима видалася сухою, то прибрати його виявилося нескладно. Потім приступила до бордюрів.
Побачивши, що на території, нарешті, з'явилася справжня"хазяйка", мешканці звернулися з проханням прибрати великі гілки від старих абрикосів, бо плоди маленькі, не смачні, падають під ноги, гниють і приваблюють комах.
Прохання мешканців пані Ірина передала керівництву. Колеги з КП "СЕЗ" старі гілки спилили, зібрали, відвезли на смітник.
До праці Ірина Марківна привчена з дитинства - так виховали батьки. Вміє і дров наколоти, і піч розтопити, і води з колодязя наносити. Родом жінка з Республіки Комі. Свого часу закінчила лісотехнічний технікум в Ухті. За фахом - технік-будівельник.
Вже 35 років живе в Ніжині. Сюди привела її доля: тут знайшла майбутнього чоловіка.
З роботою двірника пані Ірина раніше була вже знайома. В 2000-х роках працювала у ЖЕКу на вул. Березанській. Передостаннє місце роботи - продавець у магазині на вул. Прилуцькій. Пізніше стала на облік у Центр зайнятості.
Влітку робочий день двірника Ірини Курочкіної розпочинається о 6-й ранку і триває до 14.30. Підйом - о 5-й. З вулиці Василівської, де живе, мчить велосипедом на роботу.
Взимку добиратися трішки складніше, хоча й робочий день розпочинається на годину пізніше. Оскільки маршрутки ще не ходять, доводиться частину шляху долати пішки. Але попри всі ці нюанси жінка дуже полюбляє свою роботу, вважає її відповідальною.
Що хотілося б сказати наприкінці?
Люди добрі! Частіше дякуйте тим, хто поруч. Приміром, пригостіть цукеркою або чашкою кави комунальника, який щодня прибирає ЗА ВАМИ сміття. Врешті, просто привітайте зранку і побажайте мирного, вдалого дня. Це те, чого ми всі нині так потребуємо!
Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Вероніка Грицова
Фото автора