29 вересня своїм Указом Президент України удостоїв найвищої державної нагороди нашого земляка, пілота бойового вертольота майора Олександра Бориса із Ніжина.
29 вересня своїм Указом Президент України удостоїв найвищої державної нагороди нашого земляка, пілота бойового вертольота майора Олександра Бориса із Ніжина.
Він служив в 11-й окремій бригаді армійської авіації «Херсон». Загинув у березні минулого року, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Під час свого останнього вильоту Олександр знищив 15 одиниць ворожої техніки і близько 30 окупантів, та, на жаль, був підбитий ворожою ракетою. Йому було 27 років...
Олександр народився і виріс у Ніжині. Навчався у місцевій гімназії №3, а потім — у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. З дитинства мріяв про польоти. Тож коли прийшов час обирати майбутню професію, вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після випуску, у 2016-му, Олександра направили в 11-ту бригаду армійської авіації. Службу 8 бригаді він розпочав посаді льотчика-штурмана вертольотної ланки. Не раз брав участь в АТО/ООС. Почувався на своєму місці. Командування теж відзначало молодого пілота: він отримував нові звання, посади. У 2018 році Борису присвоїли звання капітана і призначили командиром вертольота. А в 2019-му в рамках місії ООН на рік направили в Демократичну Республіку Конго. За вправне виконання поставлених завдань Олександр отримав пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець». Після повернення в Україну він продовжив службу в Херсоні. У січні 2022-го за наказом відправився у відрядження на Схід України. Там і зустрів повномасштабне вторгнення.
— Коли почалася велика війна, спілкування із сином було дуже коротким. Інколи в нього навіть не було часу відписати нам. Надішле в повідомленні плюсик - значить все нормально. Якщо мав хвилинку, то набирав мене по відеозв'язку. Я бачила, що Саша дуже втомлений. Іноді неголений, бо ніколи було. Та він не жалівся. Тільки казав: «Бережіть себе». А я йому відповідала: «Бережи себе, синку! Я молю Бога за тебе і за всіх наших діток, які воюють», - казала в одному з інтерв'ю мама Героя Світлана.
На фронті Олександр завзято нищив окупантів та їхню техніку. Тож іще за життя був представлений до ордена Данила Галицького. Та отримати нагороду особисто не судилося. 15 березня під час бою поблизу Мар’їнки вертоліт капітана Бориса збили окупанти. Героя поховали у Ніжині. Посмертно його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Пізніше присвоїли звання майора. І ось тепер удостоїли найвищої відзнаки — звання Героя України.
Джерело: газета “Гарт”, Олексій Прищепа
gorod.cn.ua/news