«Анестезіолог, як пілот «Формули-1»: розмова з ніжинським лікарем - Павлом Тітовцем

16 жовтня – День анестезіолога

В операційній зазвичай, окрім хірурга, присутніх багато, але не всі віддають належне праці анестезіолога. Правда чудове відчуття, коли операція пройшла успішно і ви дякуєте, що розплющили очі? Задля цього чималих зусиль докладає лікар-анестезіолог.

Журналісти MYNIZHYN поспілкувалися з ніжинським лікарем-анестезіологом Павлом Тітовцем та дізнались, з ким можна порівняти роботу анестезіолога та на скільки вона важлива.

– Ваш вибір професії – зумовлений особливими чинниками чи це свідомо обраний шлях?

– Це був свідомий вибір. Я ніколи не вагався і завжди знав, що буду лікарем, а далі спеціалізація «анестезіолог».

– На Вашу думку, з ким можна порівняти роботу анестезіолога?

– Анестезіолог – він же реаніматолог, він же і наркотизатор (як полюбляють говорити деякі люди). За думкою більшості людей, анестезіолог приходить в операційну, робить укол або дає подихати маскою, і людина спить. Потім знову приходить робить ще один укол і людина прокидається, але це далеко не так. Анестезіолог, як і стоматолог, обов'язково заглядає у рот пацієнта, цікавиться, що із зубами –  чи не знімаються (протези), чи не хитаються.

Анестезіолог – це одночасно і мама, і бабуся, адже його дуже цікавить «коли та шо їв», а може ще й випив (посміхається – авт.). Анестезіолог, як прокурор, задає питання і чекає чіткої відповіді. Анестезіолог, як пілот «Формули-1» – постійно у швидкому темпі переміщається не тільки по реанімації і операційній, а й по всій лікарні, і при цьому має бути максимально сконцентрований, щоб ухвалювати швидкі рішення, від яких залежить життя і здоров'я пацієнта.

На думку інших лікарів – це злий дядько, котрого не можна докликатись, а коли приходить, то, у першу чергу, дає дрозда, бо вони не розуміють на скільки він зайнятий, при цьому швидко ходить та бурчить, а коли приходить у відділення, то вимагає неймовірних навичок від персоналу (сміється – авт.). У хірургів, наприклад, анестезіолог асоціюється з євреєм – його потрібно завжди кликати, просити, натомість він постійно щось вимагає з нього, але найголовніше для хірурга не злити анестезіолога, бо може відмінити операцію діду 95 років, у котрого два інсульти та три інфаркти (посміхається – авт.).

Анестезіолог – це математик, який постійно вираховує все по формулах, розраховуючи скільки треба препаратів на масу тіла. Анестезіолог – це і фармацевт, і хімік, який знає, що змішувати можна, а що краще не треба (посміхається – авт.). Анестезіолог виконує функції і лікаря швидкої медичної допомоги, коли треба перевезти дуже тяжкого пацієнта в інший заклад.

Врешті-решт, анестезіолог – це лікар, який намагається зробити максимально комфортні умови для пацієнта і хірурга. Під час операції анестезіолог виконує усі важливі функції пацієнта: дихає за нього апаратом штучної вентиляції легень, відключає свідомість, заставляє серце ефективно працювати, поки хірурги виконують свою справу, він робить так, щоб не було боляче.


– Ви дуже часто жартуєте. На скільки важливий гумор у вашій професії? Чи доречний?

– Без гумору взагалі не можливо, адже наша робота дуже серйозна і відповідальна, забирає багато часу та сил, а гумор це спосіб переключитись, розслабитися і отримати позитив.

– До чого треба бути готовим, коли обираєш професію анестезіолога? Які особливості даної професії?

– Анестезіолог, він же реаніматолог, ставить на перше місце життя пацієнта і навіть, якщо пацієнт уже на стежці до воріт раю, це не привід опускати руки, адже час від часу доводиться вихоплювати його з рук старої з косою і вдихати в нього життя.

– Що потенційно може статися з пацієнтом? Що робить анестезіолог у таких ситуаціях?

– Під час операції анестезіолог – це пілот, а його робоче місце нагадує кабіну літака, у якій безліч приборів. Інколи це новий (молодий) літак, де просто роблять косметичний ремонт, в іншому випадку – це літак з підбитим хвостом, який все життя поглинав усе, окрім нормального палива: він ніколи не проходив огляд, зовсім старий, іржавий, з пошкодженнями скрізь, у якому хірурги намагаються замінити гвинти у моторі та залатати. Це все на ходу, у шторм. Хірурги намагаються все зробити швидко та якісно для того, щоб анестезіолог міг м’яко посадити цей літак на землю.

Анестезіолог – це вартовий життя, який постійно перешкоджає забрати душу у потойбіччя.

– Можете згадати якийсь особливий випадок з історії вашої медичної практики?

– Усі випадки, і всі пацієнти відрізняються один від одного. Найбільше запам’ятовуються випадки найтяжчих пацієнтів, коли шанси на життя мінімальні. Скажімо так: якщо пацієнт і лікар «грають» по один бік, то хвороба зазвичай програє.

– Як часто ви чуєте подяки від пацієнтів? Більше критики чи подяк?

– Подяка для мене, це коли пацієнт після анестезії посміхається і каже «я давно так не спав, дякую, виспався» (посміхається – авт.), а це я чую доволі часто. Слова вдячності своїх пацієнтів я чую частіше, аніж критику.

– Що ви відчуваєте, коли спостерігаєте біль в очах/на обличчі у пацієнта? До цього можна звикнути чи треба абстрагуватись від цього для якісної роботи?

– Коли бачу біль в очах пацієнта, то єдине, що роблю – виконую свою роботу, а саме будь-яким способом, але, головне, щоб не боліло, якщо звісно це фізичний біль. Інша справа, коли це душевний біль в очах родичів… До цього не можливо звикнути.

– На скільки складніше працювати з дітьми? У Вас є особливий підхід до дітей? Які хитрощі використовуєте?

– З дітьми працювати набагато складніше, особисто для мене. Які хитрощі використовуємо? Будь-яким чином відволікти, заговорити, заспокоїти дитину, зробити так, щоб вона не боялась ні тебе, ні відлучення від батьків на час проведення процедур і операцій.

– Чи виникають труднощі з тим, щоб після тяжкого робочого дня, абстрагуватися й переключитися на буденні справи?

– Труднощів, щоб абстрагуватися не має, адже я завжди знаю, що після чергування на мене в дома чекають мої найкращі дівчатка в світі – моя кохана дружина та донька, поруч з якими я забуваю про все і приділяю весь свій час їм.


– Що б Ви хотіли побажати своїм колегам по цеху?

–  Своїм колегам по цеху я хотів би побажати вдалих чергувань, вдячних пацієнтів, наснаги та терпіння, постійного вдосконалення і розвитку, і найголовніше – працювати у мирі та спокої. Слава Україні! Ми переможемо!!!