З початком повномасштабного вторгення всі українці стали сприймати гучні звуки по-іншому. Якщо ще декілька років тому яскраві спалахи феєрверків змушували на підсвідомості визирнути з вікна і глянути, що там, то зараз будь-який гучний звук спрацьовує як сигнал небезпеки.

У Ніжині актуальною проблемою є люди, до яких війна або не дісталась, або вони у ваккумі і не розуміють, що це таке, або ж їм просто всеодно на інших. Мова йде про гонщиків, котрі вечорами (ночами) розважаються на дорогах, у дворах будинків, під вікнами, при цьому часто нехтують комендантською годиною.

Журналісти MYNIZHYN вирішили заглибитись у дану тему та з'ясувати, що у таких випадках робити та як себе поводити у разі, якщо це відбувається регулярно.

Що кажуть люди?

Для того, щоб з'ясувати, на скільки дана проблема турбує громадян, ми зробили пост у Facebook із закликом до ніжинців поділитися думкою.






Як можна помітити, люди далеко не у захваті від побідної ініціативи гонщиків. На доданок, багато хто побоюється робити зауваження подібним компаніям, оскільки їх дії можуть бути непередбачуваними. 

Що каже поліція?

Нашими журналістами нещодавно було надіслано інформаційни запит до Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області щодо ситуації з нічними пригодами мотоциклістів, з проханням надати наступну інформацію: 

• Скільки звернень до поліції надійшло у період з 01.01.2023 до 19.10.2023 (включно), стосовно порушення ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст. 24 Захист населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів, де зазначено, що "У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів" особами, котрі порушували громадський спокій за допомогою транспортних засобів?
• Яких заходів вживала поліція щодо правопорушників, якщо порушення ЗУ відбулося в межах комендантської години?
• Скільки осіб, що вчинили дане порушення у межах 01.01.2023 до 19.10.2023 (включно), було притягнуто до адміністративної відповідальності?

Відповідь на даний запит містить таку інформацію:

"У період з 01.01.2023 до 19.10.2023 (включно) в Ніжинському РВП ГУНП в Чернігівській області зареєстровано 10 звернень громадян щодо порушення громадського спокою у вечірній та нічний час особами, котрі керують мотоциклами та мопедами.
З метою дотримання вимог комендантської години працівниками поліції Ніжинського РВП ГУНП здійснюються заходи, щодо недопущення вчинення правопорушень в зазначений період. За зазначений період працівниками РВП ГУНП за керування мотоциклами та мопедами у нічний час до адміністративної відповідальності було притягнуто 10 осіб", - підполковник поліції Володимир Цвигун, т.в.о. начальника Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області підполковник поліції.

Як гучні звуки впливають на психоемоційний стан людини під час воєнних дій?

Стосовно даної проблематики ми звернулися до дипломованої ніжинської психологині пані Оксани.

– У період війни психіка людей похитнулась. На скільки сильно впливають ці звуки на людей?

– Війна має сильний травмувальний вплив на кожного з нас, оскільки несе загрозу нашому життю та життю близьких для нас людей. Наші недавні дослідження показують, що найбільший вплив на психічне здоров’я цивільних людей нашого регіону, мають події окупації та блокування територій армією РФ на початку повномасштабного вторгнення: постійні загрози ракетних ударів, тривале перебування у сховищах, реальні втрати чи загроза втрати близьких людей, масові поховання військових ЗСУ в місті. Значним потрясінням стали висвітлені в медіа факти у Бучі, Ірпені, підрив Каховської ГЕС, але варто врахувати, що різні люди по різному проживають вплив таких подій війни. Чи закарбується така подія в психіці буде залежати від характеру травми, від ресурсів людини (стресостійкість, життєві цілі, оптимізм тощо), а також від того, на скільки підтримує людину її оточення. Тому, одні можуть швидко відновитися, а для інших наслідки є болючими і дуже стійкими. Ці наслідки виявляють себе у травмівних спогадах, гіперзбудженні/гіперпильності та униканні (почуттів, місць). Найбільш вразливим категоріями, за даними досліджень, є діти, жінки, літні люди. Щойно воєнні виклики набули хронічного характеру, то ми маємо накладання подій, що можуть травмувати, і це складніше обробляти нашій психіці.

Гіперпильність до звукових сигналів – це дуже поширена реакція серед українців. Звуки вибухів та звуки сирени –  це регулярні сигнали небезпеки, що тримають нас у напрузі, яка необхідна для нашого виживання. Тривале перебування у зоні небезпеки мобілізує нашу психіку, робить її гіперпильною до звукових сигналів, психіка безперервно намагається тримати їх під контролем.  Ця гіперпильність зберігається навіть тоді, коли реальна небезпека вже нам не загрожує і сильно виснажує.

– Чи мають додатковий вплив на військових, котрі повернулись з фронту?

– Так, може мати. Частина військових, як і цивільних, має підвищену чутливість до звуків впродовж тривалого часу після пережитих подій війни. Голосний звук здатен активізувати в учасника бойових дій спогад про травмівну подію, викликати спогади. Звуки салютів, барабанів, гучного транспорту, гучних вигуків здаються обстрілами та вибухами. Ветеран раптово відчуває спалах спогаду, наче переноситься назад у часі до зони бойових дій. Все його тіло напружується і готове боротися за життя, серце починає битися швидко, дихання прискорюється,  і він може намагатися швидко згрупуватися або втекти, оскільки відчуває загрозу навколо навіть, якщо реально такої немає. У цей час ветеран не може контролювати свою реакцію на звичайні подразники. Це може призводити до ситуацій, коли людина почувається вразливою, напруженою і незахищеною навіть у безпечному середовищі.

– Які наслідки (відображення на психіці) можуть мати ці звуки для військовий та пересічних громадян?

– У звичних обставинах  гіперпильність до звуків може бути менш вираженою, а от при втомі, надмірних турботах, під час сну ми відчуваємо себе більш беззахисними, є більш вразливими до звуків-тригерів небезпеки, тому неодноразово здригаємося від несподіваного гуркоту. Основний наслідок – це ретравматизація. Ми немов знову повертаємося у ситуації небезпеки, переживаємо ті ж почуття страху та тривоги, і далі ще більше намагаємося посилити контроль, стаємо ще більш гіперпильними, а це означає поглиблення постійної настороженості, підозрілості, знервованості та порушень сну.

– Чи є спосіб спробувати зменшити вплив гучних звуків на психіку людини?

– У ситуації з голосними звуками є два шляхи зменшення впливу гучних звуків – це «пом’якшення» середовища життя та підвищення внутрішньої стійкості жителів громади. Обидві стратегії укріпляють нашу витривалість до стресів війни.

Почну з першого, оскільки вся громада зазнала впливу травмівних подій війни, то її можна охарактеризувати як гіперчутливу чи гіперпильну загалом. Як поводитись у гіперчутливій громаді? У напружених ситуаціях люди зазвичай гуртуються, але висока наша чутливість та вразливість може ставати і джерелом конфліктів. Основне в таких умовах – ставитися один до одного з відповідальністю та толерантністю. Відповідальність передбачає слідування певній суспільній домовленості – не нашкодь! Феєрверки, гучний рев мотору вночі – це безвідповідальна поведінка, яка шкодить психологічному благополуччю значної частини мешканців, не лише ветеранів. Перш, ніж щось зробити чи сказати у гіперчутливій громаді, варто поміркувати про те, як наші  дії можуть вплинути на іншого, чи буде це корисно. Важливим соціальним ресурсом нашої стійкості до голосних звуків і не тільки цих стресорів є наявність «свого кола» спілкування на роботі та вдома, де може бути підтримка, розуміння, де можна поділитися своїми страхами та іншими почуттями. Важливою для розвитку толерування в громаді є роль медіа, що має фокусуватися на темах, що поєднують, а не роз’єднують громаду, на спільних цілях відновлення, перемоги, а також спільних цінностях. «М’яка» або турботлива громада – це спільнота, де кожен навчається знаходити цінне в думках та позиціях іншого, толерує відмінності, дбає про безпеку.

Що робити людині після впливу голосного звуку? На персональному рівні, після різкого звуку, потрібно стабілізувати свій психоемоційний стан простими прийомами, які повертають в ситуацію «тут і тепер», знижують тривогу та напругу.  В ситуації небезпеки активізуються прості реакції «бий-біжи-замри» на рівні інстинктивного реагування. Тому прийоми діють насамперед на наше тіло, заспокоюють вегетативну нервову систему. Першочергово потрібно відновити дихання (увага на видиху, він має бути триваліший, ніж вдих), «виринаємо» і намагаємося помічати де ми, хто поряд, яка ситуація тепер; доторкаємося до свого тіла,  якщо є можливість дрібними ковтками п’ємо воду.

Для того, щоб зросла толерантність до звуків, потрібно розвивати стресостійкість та задіяти максимально усі сфери життя, які допомагають відчути свою особисту силу – спілкування з людьми, котрі мотивують, спорт, творча робота, корисні знання, позитивні емоції, переконання, які дають віру в себе. 

Від автора: Проблема з плином часу набула систематичного характеру і дуже шкода, що певна ланка населення так і не зрозуміла, що зараз можна робити, а чого варто уникати. Таке притаманне для українців прислів'я "моя хата скраю..", на жаль, ледь не щовечора доводиться ділом. Дуже прикро. 

Поліцейські Ніжина рекомендують повідомляти до відділу про прояви даного правопорушення. Будьте відповідальними та ставтеся з розумінням до соціуму.