37-річний Сергій ГРИВКО, народний депутат від «Слуги Народу», чернігівець зі Старої Подусівки, нещодавно прославився на всю країну. Навіть 54-річний Віталій Чепінога, журналіст, блогер, майстер приколів, написав таке:
"2033 рік".
— Несторе Івановичу, як вам вдалося в такому поважному віці виграти «Тур де Франс»? Де ви тренувалися?
— Я не хочу про це говорити!»
«Тур де Франс» — велогонка. Сергій Гривко подав у Верховну Раду законопроєкт, щоб в’язні в колоніях крутили велотренажери і так виробляли електрику. Ось як сам Гривко про це повідомив:
«15 вересня був зареєстрований один із моїх креативних законопроєктів під номером 10057.
Його концептуальна суть проста. Мотивувати 50 тисяч в’язнів генерувати електроенергію через велогенараційні установки. Якщо впродовж місяця вони будуть виконувати норми, визначені Міністерством юстиції, то термін ув’язнення зменшиться на три дні, але не більше 10 місяців у рік. Тобто за рік в’язень може зменшити на 30 днів термін ув’язнення. Що вплине прямо на економію щодо його утримання — приблизно до 8% (до 200 млн в грн) .
Цим законопроєктом показую альтернативні можливості для наповнення енергетичної системи, які можливо імплементувати в активний спорт, спортивні зали та інші структури. Було б круто побачити тренажерний зал, який генерує електроенергію.
Щоб створити щось нове, потрібно діяти рішуче, наполегливо, креативно та інакше! Усі ресурси заради перемоги!
Тепер, слово за суспільством!
Дякую команді за швидку реалізацію!»
— Після такого креативу ви прокинулися знаменитим. Як почуваєтеся? — додзвонилася «Весть» до Гривка.
— Я не очікував такої великої уваги до цього законопроєкту. На мене звалилася хвиля-цунамі критики. Проєкт простий, добрий, можна зменшити термін ув’язнення, суспільно-корисний. До будь-якої критики я завжди ставлюся нормально. Можливо, саме цим мене підштовхнуть до написання чогось нового.
— Кажуть, ідею вам підказав серіал «Чорне дзеркало». Там в одній із серій велотренажери і в’язні.
— Жодних серіалів на цю тему не дивився. Усі про нього кажуть, треба буде якось глянути. Вивчав закордонний досвід з цього приводу. Зокрема, такі інновації є в Бразилії. Ув’язнені крутили педалі, за рахунок чого підсвічували ліхтарями набережну. Я запропонував концепцію, ідею, а суспільству вирішувати, треба вона чи не треба. Я максимально демократично підійшов до цього законопроєкту.
Представники міністерств скажуть, чи підходить він, чи його треба відкласти. Так би мовити, критика в середині партії.
— Обладнання дороговартісне. Треба купувати на кожну колонію.
— Так, воно недешеве. Але не обов’язково треба це робити за рахунок держави. Можна залучити до цього інвесторів чи благодійників. П’ять тисяч таких велогенераційних установок, думаю, вистачить. Коли я три місяці тому готував законопроєкт, в Україні нараховувалось близько 50 тисяч в’язнів. Чимало є і росіян, кого ув’язнили за порушення законів та звичаїв війни. Їх також можна було до цього залучати. Без права зменшення терміну ув’язнення.
— Скільки, на вашу думку, мають працювати ув’язнені щодня?
— По годині в день вистачить. Хто хоче більше, будь ласка. Але виключно за власним бажанням і за відсутності протипоказань для виконання фізичних вправ.
— Крутіння педалей оплачуватимуть?
— Ні, безкоштовно.
— Як-не-як, це навантаження на суглоби.
— Я пропоную без поспіху крутити. Я запропонував концепцію, а вже Міністерство юстиції має визначити і провести розрахунки, як краще це зробити.
— Цікавилися думкою в’язнів з цього приводу?
— Так. Є пару знайомих. Їх думки розділилися.
— Чи будуть ще креативні законопроєкти від вас?
— Так, зараз працюю над дев’ятьма. З них п’ять — креативні.
Прокоментувати креатив Гривка ми запропонували 52-річному Олексію ТОГОЧИНСЬКОМУ, колишньому ректору чернігівської академії Державної пенітенціарної служби, нині в ЗСУ, та 33-річному Дмитру Балабусі, колишньому ув’язненому, нині в ЗСУ.
— Це абсурд. Такого ніхто не підтримає. Краще б для армії щось корисне цей нардеп зробив, — обурився Олексій Тогочинський. — Ніхто закупати обладнання для цього не буде, бо не готова нормативно-правова база. Це складна процедура. І не одного дня. А засуджені будуть давити на те, що не можуть через стан здоров’я крутити педалі. Їх не примусиш.
Ольга САМСОНЕНКО
«Законопроєкт непоганий. Але недопрацьований»
33-річний Дмитро БАЛАБУХА, старший лейтенант, командир взводу, зараз на війні, на передовій. Півтора року тому життя Дмитра протікало в іншому руслі. Він відбував строк у Макошинській виправній колонії. Термін покарання отримав за те, що наніс удар ножем киянину при посадці в маршрутку до Прилук. Киянин був цивільний, Дмитро військовий, атошник. Збирався на реабілітацію після тяжкого поранення й операції. Киянин почав чіплятися, затіяв бійку. Усе закінчилося трагічно, чоловік помер.
Незважаючи на суспільну підтримку і клопотання, Балабуху засудили до восьми років позбавлення волі.
З початком повномасштабного вторгнення указом президента Дмитра Балабуху, як і інших атошників, які виявили бажання приєднатися до лав ЗСУ, звільнили. У місці позбавлення волі Дмитро пробув чотири роки з восьми.
— Законопроєкт доволі цікавий, — вважає Дмитро. — Як людина, яка була там, поясню: для в’язнів є ряд робіт, виконуючи які вони виходять на скорочення терміну. Але не конкретно за виконання якогось завдання чи об’єму, а коли ти постійно працюєш, отримуєш подяки і різні типи заохочення. Якщо цей закон дійсно приймуть, і людина отримає дострокове звільнення, то я вважаю, це нормально. Тому що зараз у місцях позбавлення волі мало пропонують роботи. Два-три види трудової діяльності.
До речі, як розказав мені раніше Дмитро, зарплати у в’язнів невеликі. Сам він працював у колонії на швейному підприємстві.
— На папері нараховують достатньо. Але з усіма вирахуваннями, якщо ти ходиш на роботу щодня, багато нашиваєш, у тебе добре виходить, — отримуєш 200-250 гривень за місяць. Бо вираховують за утримання, електроенергію, воду, за комунальні послуги.
Можна не працювати, просто не укладати трудовий договір. І ходити замість роботи в тренажерний зал. У грошах втратиш небагато, комуналку платитиме держава. Це ні на що не вплине, крім умовно-дострокового звільнення.
З приводу зарплат скажу так: люди в цих місцях багато на що готові йти, щоб тільки раніше вийти. Якщо це буде гарантія їх дострокового звільнення, крутитимуть педалі і безплатно.
Але якщо це прирівнюватиметься, скажімо, три дні крутіння педалей на день відбування покарання, то це якось неправильно. Бо всі масово заскочать на ті велотренажери і почнуть накручувати. Вони там і впродовж доби можуть крутити. Тут є недопрацювання.
Олена ГОБАНОВА
Джерело: Вість