Айтішник з ракеткою: настільний теніс – одне з хобі ніжинця Валерія Фетісова

У переліку найпопулярніших видів спорту не часто можна помітити настільний теніс. Мало хто знає про користь цієї гри. Більше того, багато людей не знають, що в Ніжині відбуваються регулярні тренування з даного виду спорту.

У переліку найпопулярніших видів спорту не часто можна помітити настільний теніс. Мало хто знає про користь цієї гри. Більше того, багато людей не знають, що в Ніжині відбуваються регулярні тренування з даного виду спорту.

Сьогодні журналісти MYNIZHYN поспілкувалися з очільником федерації настільного тенісу Ніжинщини Валерієм Фетісовим і дізналися, на якому рівні перебуває настільний теніс в Україні, яка ситуація в Ніжині, яку користь може дати ця, на перший погляд, не популярна гра, до чого варто бути готовим перед початком тренувань.

– Як давно займаєтесь спортом і чому саме теніс?

– За оцінкою фахівців, теніс – один з найкорисніших видів спорту. До речі, як великий, так і настільний. Загалом я вже граю років 10.

– Чи відчуваєте бадьорість та приплив сил після тренувань? 

– Займатися тенісом мені порадили лікарі, оскільки у мене гіпертонія. За професією я айтішник (фахівець з комп’ютерних технологій – ред.), і прогнози лікарі давали погані. Я почав грати в теніс. Тоді в мене було шалене навантаження, як і зараз. Я проводив по сім пар на день. Після цього йшов на тренування з тенісу. Він був для мене як спосіб релаксації, відновлення від тяжкого дня.

Читайте також: У Ніжинському університеті відбулися змагання з настільного тенісу (Фото)

– Які плюси/мінуси у цьому спорті? До чого треба бути готовим новачкам?

– Очевидних мінусів я не бачу. Єдине що – економічна складова. Найпримітивніший інвентар, наприклад, ракетка – 700 гривень. Професійні від 3000 гривень й вище. Кросівки спеціалізовані, сітки, м’ячі, столи – усе це досить чимало коштує. Новачкам даємо ракетки, доки вони не придбають власні.

Серед плюсів можна виокремити рухливість. Під час гри йде навантаження на всі групи м’язів. Також чималу роль відіграє колектив. У наших змагання беруть участь і викладачі, і студенти, і військові, і вчителі – усі, хто небайдужий до гри. Відбувається живе спілкування. Багато хто саме тут (на тренуваннях/турнірах – ред.) знаходить друзів. Це важливо для людини, оскільки вона потребує живого спілкування й фізичної та емоційної розрядки.

– Як вплинула війна на спорт в цілому?

– У нас в найкращі часи на турніри збиралися учасники з трьох областей – Київської, Сумської, Чернігівської. Приїздили й майстри спорту з тенісу, але Covid-19 та повномасштабне вторгнення досить болюче відбилося на активності учасників. Коронавірусні обмеження, заборони на масові заходи… Ми припинили тренування, а потім була війна… До речі, зараз до нас не приїжджають учасники з інших міст зі зрозумілих причин і це дійсно погано.
Зараз щомісяця ми проводимо турніри. Збирається досить багато людей. Ось не так давно у нас були учасники з п’яти районів Чернігівської області. Усім подобається, бо в нас є непогані умови.
Як не дивно, але останнім часом до нас долучається чимало студентів з Ніжинського університету. Є молоді люди, котрі мають задатки гарних гравців/гравчинь.

– На вашу думку, як Очільника федерації настільного тенісу Ніжинщини, чи доцільно зараз виділяти кошти з міського бюджету на розвиток спорту в місті?

– З одного боку я розумію, що треба зараз усі сили спрямовувати на допомогу військовим. З іншого ж, мені, як викладачу університету, неприємно бачити молодих людей з пляшкою пива, банкою енергетика чи цигаркою. Питання риторичне.

Щодо нашої організації. Ми фактично на самозабезпеченні. Були запити до щодо допомоги чиновників, але ніхто не відгукнувся, на жаль.


Фото: Валерій Фетісов

– Для Вас теніс – це здоров’я чи спосіб життя?

– Як я вже говорив, моя пристрасть – комп’ютер, бо я на цьому спеціалізуюсь. Це моє хобі й робота, можу навіть у вільний час в ігри пограти, але, в першу чергу, це робота. Крім цього, я дуже люблю рок-музику, читати, настільний теніс, маю спортивний розряд з волейболу. Я досить різнобічна людина в цьому плані, тож, вважайте, що теніс – одне з моїх хобі.

– Чи задовольняє Вас те, наскільки активно молодь приєднується до подібних турнірів чи завжди хочеться більшого?

– Ми агітуємо зазвичай людей до участі в турнірах, але останнім часом стали обережнішими з цим, зважаючи на нещодавно події (влучання по чернігівському драмтеатру – ред.). Власне кажучи, кожен турнір є нові гравці. Ми усіх із задоволенням чекаємо в нашій тенісній родині.


Фото: Турнір з тенісу

– Чи мали наміри побудувати професійну кар’єру, пов’язану з тенісом?

– Ні. У мене була основна робота, вона мене цілком влаштовувала. Я досить відомий програміст на всеукраїнському рівні. Тому кар’єра професійного гравця для мене ніколи не була в пріоритеті.

– На якому рівні зараз настільний теніс в Україні?

– Досить непоганий рівень маємо. Федерація функціонує, постійно ведеться робота у цьому напрямку. До війни було краще, але зараз дитячий спорт має прогрес, є гарні тенісисти. На світовому рівні нам складно конкурувати. З китайцями складно конкурувати (посміхається – авт.).

– Наостанок, щоб хотіли побажати ніжинцям та українцям загалом?

– Підтримуйте здоровий образ життя, займайтеся улюбленою справою. Будемо раді бачити вас на нашому змагальному майданчику з тенісною ракеткою за столом. Не забувайте про спорт, адже це самоконтроль, гарне самопочуття та фундамент на майбутнє в плані здоров’я.
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: