Днями журналіст Nizhyn Post натрапила в соцмережах на коротеньке відео, де молода майстриня створює барельєф у вигляді листочків на стіні в одному з ніжинських кафе. Цей процес заворожує. Виникло нестримне бажання познайомитися з цією обдарованою жінкою. Художниця-дизайнерка Інна Зубок залюбки погодилася на зустріч.
Днями журналіст Nizhyn Post натрапила в соцмережах на коротеньке відео, де молода майстриня створює барельєф у вигляді листочків на стіні в одному з ніжинських кафе. Цей процес заворожує. Виникло нестримне бажання познайомитися з цією обдарованою жінкою. Художниця-дизайнерка Інна Зубок залюбки погодилася на зустріч.
Обидва захоплення — з дитинства
В їхній родині творчою натурою була татова тітка Варвара. Вона працювала на швейній фабриці. Шила гарно, тому отримувала чимало замовлень. Інна часто в неї гостювала і згодом перейняла її захоплення. Бабуся Варвара навчила дівчинку розрізняти тканини за фактурою. Навіть за замовленням доручала шити - не тільки одяг лялькам. Бабуся Марія навчила внучку вишивати. Коли дівчинка подорослішала, ці вміння стали у нагоді...
З дитинства Інна захоплювалася ще й малюванням. Перші проби юна художниця залишила в бабусиній хаті, в селі. Там на дверях намалювала двох котиків біля вази з квітами.
Значну роль в житті юної майстрині зіграла Ірина Олександрівна Лисенко. Вона вела гурток малювання у Ніжинській школі №16 і викладала в Мистецькій школі при Ніжинському фаховому коледжі культури та мистецтв імені Марії Заньковецької, куди згодом запросила талановиту ученицю.
"Фарби та пензлі замовляли у Києві. У Мистецькій школі для мене відкрився новий світ. Я не пропускала занять. Поступово готувалася до вступу в навчальний заклад. В який саме, тоді ще не знала. Пані Ірина порадила стати декораторкою або дизайнеркою одягу, бо бачила в мені творчу натуру", - згадує героїня нашої оповіді. Інна прислУхалася і до поради викладачки, і до свого серця.
У Київському технікумі легкої промисловості дівчина три роки вивчала дизайнерське ремесло. Перша колекція одягу, яку вона представила, була виключно в чорних тонах: сорочки, костюми, штани. Інна самостійно моделювала, конструювала, шила. Чому саме в чорних тонах? Важко сказати. Напевно, на той момент це відповідало внутрішньому настрою юної майстрині. Але це був продукт, створений її руками. Пропущений через її серце.
Колекція не для широкого вжитку, зі збереженням творчої індивідуальності. Це відзначили і викладачі. Майстриня і зараз чітко притримується індивідуального принципу у своїй роботі. Конвейєрне виробництво - не про неї.
Виходячи заміж, прихопила із собою фарби та пензлі
Трудову діяльність Інна розпочинала в 2008 році на фірмі, яка займалася комп'ютерною вишивкою. З виробництвом у Бучі. Робота Інні подобалася, але зарплатня була мізерною. Згодом дівчина повернулася до Ніжина, у рідне гніздечко.
Батьки Ганна Петрівна та Олександр Іванович ніколи не нав'язували доньці свою думку і підтримували її вибір. За це вона їм дуже вдячна.
Певний час Інна відчувала внутрішнє вигоряння. Рано чи пізно через це проходить кожна творча людина. На кілька років відклала малювання. Займалася пошиттям одягу в одному з ніжинських ательє. Вміла подарувати радість жінці з будь-якою фігурою. Нагадувала кожній, що та неповторна. Таким чином, завоювала авторитет серед клієнток.
У цей період сталися приємні зміни в її особистому житті - Інна вийшла заміж. Скромна, чуйна дівчина звернула увагу на... сусіда Олександра. Нині подружжя виховує донечку Кіру, якій цьогоріч виповниться 9 років.
"Коли виходила заміж, прихопила і з собою пензлики і фарби. Поставила їх в сервант, за скло. В якийсь період відчула, що дуже скучила за малюванням. Одного разу руки самі потягнулися до пензлика... Несподівано жага до малювання прокинулася з новою силою", - розповідає пані Інна.
Обидва захоплення - малювання та шиття - в поєднанні дають чудовий результат. В 2017 році в Мистецькій школі було організовано виставку творчих робіт випускників та викладачів. На цей захід Інна Зубок представила незвичайну композицію: п'ять намальованих дівчаток "одягнула" у те, що сама сконструювала. Відвідувачам виставки дуже сподобалася робота молодої майстрині. Це послужило поштовхом для подальшої роботи.
Намалювала портрет вокалістки гурту Go_A Катерини Павленко
Наразі в творчому доробку Інни Зубок приблизно 100 картин. Пише пейзажі (природа надихала її завжди), портрети, натюрморти. Ні дня без скетчів - швидких ескізів та замальовок.
На зустріч з журналістом пані Інна принесла невеличкий альбом. Щодня накидує те, що бачить. Ескізи просто суперові! Є тут і доньчини "проби пера". Кіра також має творчі задатки, а ще навчається грати на піаніно та співає у хорі в музичній школі, відвідує басейн, гурток ігротехніки в Будинку дітей та юнацтва.
У лютому 2022 року пані Інна на знак підтримки своєї однокласниці Катерини Павленко, яка у складі гурту Go_A готувалася до виступу на Євробаченні, намалювала її портрет.
Фото: Портрет Катерини Павленко. Автор: Інна Зубок
"Неймовірний голос! Дуже класна пісня, музика! Нереальна енергетика! Дякую за ваш талант і вашу творчість! Катрусю і Go_A, ми за вас!!! Портрет від мене. Акварель, А3", - зробила допис під портретом Інна Зубок.
І хоча близькими подругами дівчата не були, Інна щиро радіє успіхам однокласниці.
А ще художниця гарно малює міста. Звісно, найбільше вона любить рідний Ніжин. Але підмічає архітектурну красу інших міст. Так, на одній з нещодавніх робіт пані Інна зобразила Нью-Йорк. Цю картину вона написала за замовленням одногрупника, який нині проживає на
Західній Україні. Сам він полишив пензлі та фарби. Знайшов більш опачувану роботу. "Нью-Йорк" написаний на полотні, хоча пані Інна надає перевагу акварелі, і має чималі розміри.
Нещодавно ніжинську художницю через соцмережі знайшов американець, який запропонував їй взяти участь у благодійній виставці.
Виготовлення барельєфів — робота штучка і делікатна
Творча людина ніколи не зупиняється на досягнутому. Прагне нового. Так було і з героїнею нашої оповіді. У 2020 році власниця кафе "Перлина" Світлана Павлівна Курочкіна, аби зробити свій заклад ще привабливішим, попросила Інну створити барельєф на стіні у вигляді квітів і розмалювати. Про таланти молодої майстрині поважна пані вже знала: якось, перебуваючи в Інни в гостях, була приємно вражена, побачивши її малюнки.
[GALLERY-370]
Згодом колектив "Перлини" замовив у художниці портрет Світлани Павлівни в молодому віці, щоб зробити сюрприз до дня народження. Результат розчулив іменинницю. Створення барельєфів було для художниці-дизайнерки чимось новим. Тим не менше, вона вирішила спробувати. Інна натхненно взялася за роботу. Творила кілька днів. Замовниця залишилася задоволена результатом.
Нещодавно Світлана Павлівна знову запросила Інну Зубок прикрасити стіни її кафе барельєфами. Цього разу вони так і залишилися білими. Але гірші не стали: краса - неймовірна!
Розпитуємо Інну Олександрівну, як вона так вправно вміє виготовляти барельєфи. Виявляється, відома ніжинська майстриня Юлія Петренко, яка нині проживає на Київщині, навчала своїх учнів ліпити з солоного тіста. А барельєфи - це, по суті, те ж саме ліплення, тільки у більших розмірах та вимагає більших зосередженості та уваги. А ще обов'язково - натхнення. Без нього - ніяк! Це робота штучна та делікатна.
Інна не відмовляється і від інших цікавих пропозицій. Приміром, залюбки взяла участь в акції "За донати", які проводять ніжинські волонтери на підтримку ЗСУ. Випила з переможцем лоту смачної кави, подарувала картину з Ніжинським університетом та авторські листівочки.
Журналісту теж такі дісталися, за що пані Інні — превелика дяка. Їх не соромно було б перетворити на сувенірну продукцію і дарувати гостям міста. Але це питання треба вирішувати на іншому рівні.
Ілюструвала книгу "Легенди Ніжина"
8 травня 2022 року у Ніжинському краєзнавчому музеї імені Івана Спаського відбулася презентація нової книги «Легенди Ніжина». Команда впорядників працювала над нею понад два роки. Друкували книгу вже під час війни. Упорядником є завідувач відділу Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Сергій Зозуля, ілюстраторками - Інна Зубок та Ніна Кущенко.
На презентації книги художниця розповіла, що останню ілюстрацію про подвиг ніжинських козачок вона відіслала 23 лютого, а на наступний день розпочалася повномасштабна війна... У легенді про козачок описується час, коли в Ніжині через війну не залишилось чоловіків і сміливі жінки одягли шапки своїх чоловіків (а шапок у кожного козака була дві) і захистили місто від чужинців...
Пані Інна дуже цікава співрозмовниця, скромна, чутлива та обдарована людина. Про таких кажуть: поцілована Богом. У неї безліч задумок та планів. Ніжин має пишатися своїми талантами!
Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Валентина Савчук
Як повідомляв MYNIZHYN, у Ніжині відбувся Міжнародний фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва "Квітневі викрутаси". Захід відбувся 27 квітня у стінах Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та був присвячений Міжнародному дню танцю.