Як звільнитись зі служби за станом здоров’я? Дане питання коментує кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, доцент - Марина Ларченко
Наша постійна рубрика: задай питання юристу
До редакції MYNIZHYN неодноразово звертаються читачі з різними питаннями, які хотіли б уточнити у юриста: спадщину під час війни, кредити, відстрочка від призову на військову службу, сімейні справи, тощо.
До прикладу – ось одне із них: «Доброго дня! Як звільнитись зі служби за станом здоров’я»?
Дане питання коментує кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, доцент - Марина Ларченко
З моменту повномасштабного вторгнення пройшло вже три роки, але в Україні і досі не вирішене питання з встановленням конкретних термінів військової служби. При цьому є військовослужбовці, що служать ще з 2014 року, є такі, що підписали контракт менш ніж за три роки до повномасштабного вторгнення і їх три роки контракту перетворились у безстроковий термін служби. Та й ті, кого мобілізували, або хто пішов служити добровільно в 2022 році також мають елементарні людські права. І всі ці люди заслуговують на повагу від держави не лише на словах і на захист свого конституційного права на здоровʼя також. Останні два роки в усіх великих містах країни постійно проходять мітинги родичів військовослужбовців, де мітингуючі просять Верховну Раду встановити конкретні терміни служби і таким чином наші захисники, які три і більше роки знаходяться в бойових частинах, могли б отримати хоча б у далекому майбутньому, але право на звільнення. Втім, більшість населення країни турбує лише порушення їх прав представниками ТЦК та СП, тому ця тема значно більш популярна в медіа.
Натомість, майже єдиний спосіб звільнитись зі служби в ЗСУ, якщо ви не змогли зачати трьох дітей (і всі вони молодші за 18 років), у вас немає батьків чи дружини з інвалідністю і ще деяких доволі рідкісних підстав, це – звільнення за станом здоровʼя. Скажу прямо – цей шлях складний і тут потрібно запастись неабияким терпінням.
Принагідно, варто зауважити, що ситуація надзвичайно складна. Так, згідно з даними з офіційного сайту Офісу Генпрокурора, з січня 2022 року до вересня 2024 року було відкрито 59 606 кримінальних проваджень щодо СЗЧ (ст. 407 Кримінального кодексу). При цьому до суду було направлено лише 4 698 проваджень. А закрито було 2 592 справ. Більшість таких осіб взагалі ніхто не шукає, часто це ті, хто був визнаний обмежено-придатними (за новими правилами – придатними для служби в ТЦК та СП тощо) і вони не потрібні ні бойовим підрозділам, бо вже віддали своє здоровʼя, ні ТЦК – бо мають зіпсовану психіку і їх занадто багато, більше ніж треба для служби в ТЦК.
Зовсім не дивно в цьому ключі виглядають заяви в медіа, що Верховна Рада працює над законопроектом про повне звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ. Тобто над вирішенням питання з визначенням конкретних термінів служби Рада не працює взагалі, а от звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку справа корисна, бо людина після самовільного залишення військової частини не претендуватиме на військову пенсію, ряд пільг і т.п. І взагалі подякує, що її не позбавили волі на певний строк.
Тепер щодо можливості звільнитись за станом здоровʼя. Згідно пп.б п.2 ч.4 (для мобілізованих) та пп.б п.3 ч.5 (для контрактників) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров’я військовослужбовець під час дії воєнного стану може звільнитись у двох випадках:
1) на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
2) за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Щодо першого випадку, коли ВЛК прийме рішення про непридатність до військової служби, то така ситуація можлива лише у випадку вкрай тяжкого поранення або з інших причин (відомі з медіа приклади звільнених через непридатність – генерали Залужний і Шаптала, колишній генпрокурор Луценко). Натомість, в більшості інших випадків навіть відсутність кінцівки чи парного органу не свідчить про непридатність до служби. Такі військовослужбовці визнаються придатними до служби в ТЦК та СП, але від цього вони дивним чином не одужують, знову потрапляють на лікування і потім знову на ВЛК. Далі – все по колу. У відомих мені особисто випадках: 4-5 разів проходження ВЛК з однаковим описаним результатом – це норма. З особистого досвіду супроводження проходу ВЛК з 5-8 виписками про стаціонарне лікування, за умови співпадаючих діагнозів у всіх виписках, ВЛК різних рівнів у кількох регіонах України вперто не бачить поставленого діагнозу, ігнорує проведені в цивільних лікарнях клінічні дослідження і пише такий діагноз, який за Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 свідчить про придатність до служби в ТЦК та СП тощо.
Раніше ми писали: Повістки Укрпоштою на Чернігівщині: розмова з юристом
Загалом раджу вивчити таблицю захворювань, яка вміщена в наведеному Положенні, і розпочинати свій шлях додому з лікування в цивільних закладах, якщо звісно є така можливість, а стан здоровʼя відповідає описаному в Положенні. Не виключено, що Міністерство оборони все ж таки наведе лад у структурі ВЛК і справедливість таки відновиться. Також заради цієї ж справедливості мушу сказати, що загалом гарні результати дає оскарження дій штатних та позаштатних ВЛК, а також ВЛК регіонів до Центральної ВЛК. До такої скарги потрібно прикласти копії всіх наявних медичних виписок та результатів досліджень і якщо там дійсно підтверджено діагноз, який має свідчити про непридатність до військової служби, то ЦВЛК приймає рішення про переогляд військовослужбовця в ВЛК вищого рівня. Також у випадку, якщо ви військовослужбовець і ваші права порушено, варто максимально використовувати гарячі лінії, форми зворотнього звʼязку на сайтах офіційних державних органів тощо. При комплексному підході можна перемогти систему.
Щодо другого випадку, то він значно реальніший. Для його реалізації також в обовʼязковому порядку потрібно мати виписки з лікарень, де дійсно підтверджено діагноз, який би свідчив про значну втрату працездатності та потребу особи у сторонній допомозі. Варто зазначити, що непридатність до військової служби та втрата працездатності, за якої присвоюють групу інвалідності – це загалом різні речі. Тобто набуття одного статусу не свідчить про автоматичне право на отримання іншого. Якщо ви вже маєте кілька виписок про стаціонарне лікування з відповідними діагнозами, то потрібно вимагати від командування частиною надати направлення на ЛКК, а також на МСЕК. Друга комісія не приймає документи без проходження першої. Документи на ці комісії можна було подати і за направленням сімейного лікаря за місцем реєстрації (якщо особа знаходиться у відпустці). Відмовити в частині вам не можуть, але тут є інша підступна річ. У звʼязку із недавніми скандалами в обласних медико-соціальних експертних комісіях кількох регіонів, нещодавно Президентом було заявлено про ліквідацію системи МСЕК. Через це вбачається, що наразі можуть бути складнощі з подачею документів. Як виглядатиме система надання статусу особи з інвалідністю після реформування структури МСЕК на момент написання цієї статті достеменно не відомо, але влада запевняє, що вона стане цифровізованою та прозорою і запрацює вже з нового року або близько до того. Тому зараз варто збирати необхідні виписки, за потреби пройти дослідження та стаціонарне обстеження. Загалом, повторюсь, з власного досвіду юридичної діяльності, звільнитись за другим підпунктом, тобто внаслідок отримання статусу особи з інвалідністю (група інвалідності значення для звільнення не має), шансів набагато більше, особливо у випадку, коли мова йде не лише про поранення, а й про набуті під час військової служби хронічні захворювання.
Якщо ж військовослужбовець вже має на руках постанову ВЛК про непридатність або тимчасову непридатність чи довідку МСЕК, то йому потрібно написати рапорт на звільнення встановленої форми на імʼя командира своєї військової частини, прикласти відповідні документи (завірені копії) та чекати, (перебуваючи в частині якщо мова йде про інвалідність), ще від одного до трьох місяців оформлення процесу звільнення з військової служби.
Також варто памʼятати, що лише непридатність тягне за собою виключення особи з військового обліку під час дії воєнного стану. Встановлення ж статусу особи з інвалідністю вимагає через пів року після звільнення написання заяви про відстрочку в ТЦК та СП за місцем постановки на облік і потім дублювання цієї заяви кожні три місяці, допоки Президентом продовжується воєнний стан. Наразі нікому не відомо, з якою метою людей з інвалідністю змушують це робити знову і знову. Але тут є світло в кінці тунелю: обіцянка профільного міністерства ввести можливість оформлення відстрочки для таких осіб через мобільний застосунок Резерв+, не відвідуючи ТЦК.
Який би шлях ви не обрали для повернення додому, варто запастись терпінням та послідовно і комплексно відстоювати свої права, не сподіваючись, що про вас згадають в автоматичному режимі. Головне правило – за все треба боротись і справедливість обовʼязково настане.
Раніше ми писали: Питання – відповідь: борги під час війни після смерті людини