Скаржитеся на життя? Дівчина не відчуває рук і ніг - вишиває картини... ротом

Вадим Дорофєєв виглядає як 7-річна дитина, та хлопчику 14 років. Мислить вже по-дорослому. Торік Вадим знайшов телефон своїх рідних батьків, поцікавився, чи не хочуть його забрати додому. У Вадима ДЦП та помірна розумова відсталість, але в інтернаті хлопчик навчився читати і писати. У Вертепі він грає відповідну роль – янголятка. Носить різдвяну зірку, розповідає колядки. І ця дитина понад усе бажає пізнати, що таке батьківська любов.

 

А Оксана Горницька, їх 24, в інтернаті змалечку. Потрапити в родину дівчина вже й не мріє, вона прикута до візка, ніг не відчуває, а от руки намагається розвивати. Оксана усвідомлює, її доля у стінах інтернату. Але й корисною вона може й тут. Губами вишиває картини, роботи продає. Має постійних покупців.

 

В інтернаті не приховують, потенційних батьків відлякують діагнози, тому українці здебільшого оминають заклади, де утримують дітей з розумовими, або фізичними вадами. Фахівці певні, слід не боятися йти до дітей, адже побачивши їх на власні очі, потенційним батькам буде важко від неї відмовитися.