22 січня у Ніжині на Алеї Героїв з'явився ще один стенд пам'яті полеглих захисників України. Юрій Федюкін, Владислава Тагаєв, Юрій Заворотній, Сергій Дядюн, Віталій Токарєв, Денис Рой — вони долучилися до лав захисників, які поклали життя за свободу Батьківщини, за рідний Ніжин... Кожне ім’я – гордість та смуток для їх родин. Пам'ятайте про ціну за свободу, пам'ятайте про них.
22 січня у Ніжині на Алеї Слави з'явився ще один стенд пам'яті полеглих захисників України. Юрій Федюкін, Владислава Тагаєв, Юрій Заворотній, Сергій Дядюн, Віталій Токарєв, Денис Рой — вони долучилися до лав захисників, які поклали життя за свободу Батьківщини, за рідний Ніжин... Кожне ім’я – гордість та смуток для їх родин. Пам'ятайте про ціну за свободу, пам'ятайте про них, — розповідає MYNIZHYN.
Цього разу на відкриття стенда з іменами загиблих зібралося багато ніжинців. Отець Сергій Чечин провів заупокійну літію та пригадав, як раніше хлопці з сім'ями на Великдень приносили святити паску. Вічна пам'ять...
[GALLERY-820]
Фото: Олександр Воронуха
Пригадаємо наших захисників...
Юрій Федюкін
Фото: Прощання з Юрієм. Джерело: Ніжинська міська рада
29 червня 2024 року в Ніжині відбулася церемонія прощання із Юрієм Федюкіним. Юрій народився 1990 року в Старобільську Луганської області. У 2007 році він закінчив Старобільську школу, а у 2016 році — Харківський політехнічний інститут, де на кафедрі отримав офіцерське звання. Був у Збройних силах України з 2018 року. Останнім часом служив на сході України.
Юрій загинув 23 червня 2024 року, захищаючи нашу Батьківщину. У нього залишилася дружина та дві маленькі донечки.
Сергій Дядюн
Фото: Сергій Дядюн. Джерело: Ніжинська міська рада
26 липня Ніжин попрощався з Воїном, котрий з перших днів повномасштабної війни захищав суверенітет України — Сергієм Дядюном. Сергій Дядюн народився 22 жовтня 1959 року у Вишнівці, що на Чернігівщині.
У 1980 році вступив до Ніжинського педагогічного інституту. Потім було столичне КПІ. Служив в Угорщині в розвід військах, що згодом стало в пригоді при боротьбі з рашистськими загарбниками.
Коли почалася революція гідності працював у Міністерстві молоді та спорту провідним спеціалістом та не зміг залишитися осторонь і, звільнившись з державної установи, приєднався до мітингувальників. До останнього дня був на майдані та брав безпосередню участь.
На війну пішов 24 лютого 2022. Стояв в обороні Чернігова. Зі слів свідків, багажник його старенького жигуля був повен РПГ, що використовували для відсічі ворога під Черніговом. Має нагороди за звільнення Чернігова.
Добровольцем служив в підрозділах ССО. Після звільнення Чернігова, потрапив на Херсонський напрямок. Удвох з побратимом побудували агентурну мережу на окупованих територіях, що з часом допомогло у звільненні Херсонщини. Разом з побратимами на півдні викрили базу зберігання шахедів, по якій потім відпрацювали українські артилеристи.За цю операцію був нагороджений орденом з рук особисто голови РНБО.
За спогадами рідних до останнього залишався скромним та справжнім розвідником. Війна та майдан відзначилися на здоров'ї пана Сергія й тяжка хвороба виявилася сильнішою. У Сергія Дядюна у Ніжині залишилися дружина, донька, син, троє онуків.
Владислав Тагаєв
Фото: Владислав Тагаєв
18 вересня у Ніжині попрощалися з 22-річним захисником Владиславом Тагаєвим на позивний "Форс". Молодший сержант Владислав Тагаєв народився 18 липня 2002 року в Ніжині. Навчався у Ніжинській школі І-ІІІ ступенів № 17, а після неї — у Ніжинському ліцеї Ніжинської міської ради при НДУ ім. Гоголя. Далі вступив до Київського університету ім. Бориса Грінченка на факультеті "Право та міжнародні відносини". Займався бойовим самбо та боксом.
У 2023 році вирішив стати до лав оборонців України. Загинув під час виконання чергового бойового завдання. Поховали Влада у Ніжині.
Денис Рой
Фото: Денис Рой
Денис народився 12 червня 1998 року в Галиці Чернігівської області. З 2004 по 2015 рік навчався в Галицькій загальноосвітній школі. Після школи вступив до київського вишу. Працював електрозварювальником у Києві. Згодом – на заводі у Ніжині.
У 2019 році проходив строкову військову службу на Житомирщині.
За сумлінну службу був нагороджений подяками та грамотами. Демобілізувавшись, повернувся на попереднє місце роботи.
З травня 2021 року став до лав Збройних сил України, мав позивний «Оса». За службу був нагороджений: нагрудним знаком «За зразкову службу», відзнакою командира «Знак доблесті» відзнакою міністра Оборони України «За зразкову службу» у 2023-му, наказом командира у травні цього року отримав відзнаку «Хрест пошани».
4 вересня життя молодого сержанта Дениса Роя трагічно обірвалося у бою. У воїна залишилася сім’я – дружина та шестимісячний син.
Юрій Заворотній
Фото: Юрій Заворотній
5 вересня у Ніжині попрощалися із Захисником Юрієм Заворотнім.
Юрій Заворотній народився 10 лютого 1981 року. Навчався у Ніжинській гімназії №2. В умовах повномасштабної війни став на захист України. Останнім часом брав участь у боях на Харківщині, де і загинув 31 серпня 2024 року. Поховали Юрія Заворотнього у Ніжині.
Віталій Токарєв
Фото: Віталій Токарєв. Джерело: Ніжинська міська рада
Віталій навчався в ЗОШ №14, повну середню освіту здобув в ЗОШ №6. З відзнакою закінчив Професійне технічне училище №2 та здобув спеціальність "Оператор комп’ютерного набору.
У 2012 році закінчив навчання в КІСумДУ та здобув кваліфікацію «Оператор комп’ютерного набору, технік-програміст».
З п'яти років займався музикою по класу скрипка, згодом освоїв гру на саксофоні. Успішно закінчив Школу мистецтв при Ніжинському училищі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької.
До війни працював в Ніжинському підрозділі ПрАТ Датагруп, на посаді технічного спеціаліста. 22 квітня 2023 року за власним бажанням Віталій мобілізувався до ЗСУ.
12 вересня Ніжин провів Віталія в останню путь.
Нагадаємо, що 5 грудня на ніжинській Алеї Героїв відкрили три пам’ятні стенди з портретами та іменами військовослужбовців, які загинули у російсько-українській війні.