Чи нормально дратуватися, коли в Ніжині чуєш російську мову: розмова з психологом

Сьогодні запитання від читачів, яке вже тривалий час викликає суперечки та поділяє людей на дві великі групи: «За» і «Проти»: чи нормально дратуватися, коли в Ніжині чуєш російську мову? Це взагалі ще актуально – мовний конфлікт? Читачам MYNIZHYN.com дане питання коментує наш постійний експерт, кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький.

Наша постійна рубрика: розмова з психологом.

Час від часу на сторінках нашого сайту ми публікуємо розмови з ніжинськими фахівцями – психологами та юристами: озвучуємо коментарі та поради експертів у відповідь на запитання, які надсилають читачі.

Сьогодні запитання від читачів, яке вже тривалий час викликає суперечки та поділяє людей на дві великі групи: «За» і «Проти»: чи нормально дратуватися, коли в Ніжині чуєш російську мову? Це взагалі ще актуально – мовний конфлікт?

Читачам MYNIZHYN.com дане питання коментує наш постійний експерт, кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький.

Так, актуально. Але річ не лише у мові. Ми живемо в час, коли кожне слово – не просто звук, а маркер: «свій» чи «ворог». Тому роздратування, яке виникає при звуках російської, – це не ваша примха. Це симптом національної травми.

Читайте також: Чи є нормою сміятися і радіти під час війни: розмова з ніжинським психологом

Що ми насправді чуємо?

Російська мова сьогодні часто викликає не асоціації з Пушкіним, а флешбеки з Херсону, Дніпра, Сум, Харкова…

Це ночі, проведені в укритті. Наш мозок запам’ятовує біль, потрясіння – і реагує миттєво.

Це нормально. Але! Нормальне – не завжди корисне.

Чому важливо не застрягати в емоціях?

Якщо не керувати роздратуванням, воно починає керувати вами. А ще – руйнуватиме діалог там, де він можливий. В Україні досі багато людей щиро проукраїнських, які просто не встигли перейти на українську. Вони – не вороги.

Що можна зробити?

  • Давайте собі право на емоцію, але не дозволяйте їй керувати рішеннями.

  • Змініть ракурс сприйняття: звертайте увагу не на мову, а на те, що говорить людина.

  • І ще: не мова роз'єднує – а неприйняття один одного.

Майбутнє варто будувати мудрим ставленням одне до одного, а не через відчуження!

Від редакції:

Нагадуємо, аби озвучити своє питання і отримати на нього безкоштовну відповідь наших експертів – пишіть нам на пошту: mynizhyn.com@gmail.com

За бажанням читачів, ми можемо не озвучувати ваші прізвища та імена.

Наші експерти:

кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький

кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, фахівець з кібербезпеки, доцент - Марина Ларченко.

Вас може зацікавити: Чому люди говорять неправду: 5 пояснень від ніжинського психолога

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: