Сьогодні журналісти MYNIZHYN поговорили з родиною Аникеєнко з Ічні – Володимиром та Наталією, які виховують двох синів: 8 річного Віталія та 4-місячного Владислава. До слова – Владислав був першою дитиною року, яка народилася у Ніжинській лікарні у 2025 році.
15 травня - Міжнародний день сім’ї. Сьогодні В Україні вшановують одне з найтепліших і найдушевніших свят.
Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день. Пише dilovamova
З сім’ї починається життя людини, бо сім’я це - джерело любові.
Рідні — це найбільша цінність у житті кожного з нас. Саме сім’я стає опорою в складні моменти й розділяє з нами радість у щасливі дні.
В умовах війни чимало родин змушені жити на відстані, та навіть кілометри не здатні розірвати той невидимий зв’язок і любов, що їх єднає.
Сьогодні журналісти MYNIZHYN поговорили з родиною Аникеєнко з Ічні – Володимиром та Наталією, які виховують двох синів: 8 річного Віталія та 4-місячного Владислава.
До слова – Владислав був першою дитиною року, яка народилася у Ніжинській лікарні у 2025 році.
Раніше ми писали: Перша дитина року: у Новому році у Ніжині народився хлопчик Владислав
Тож, давайте знайомитися з цією родиною ближче.
Ми з чоловіком 9 років разом - як один день і одночасно наче вічність. Скільки всього ми разом пройшли, скільки досвіду отримали, що можна розказувати годинами ..
- Наталіє, розкажіть про свою сім’ю: чи є у вас сімейні традиції, свої так звані «фішки», сімейні жарти або ж встановлені порядки, тощо? Скільки ви років разом?
- У нашій родині не багато традицій, але вони є. Я вважаю, що у кожній сім’ї повинні бути свої традиції, оскільки саме вони їх об'єднують.
Наприклад зустрічати Новий Рік разом і обов'язково із салатом олів'є, хоч у наш час це доволі складно..
Також - прикрашання ялинки на Новий рік, це зближує та є час поговорити та відпочити від гаджетів. Цьогоріч так співпало, що на Новий рік у нас вся родина була разом.
Літом обов'язково - порибалити з ночівлею на природі в палатці. Від нас неподалік Качанівка, там неймовірно гарно в літку.
Сімейні традиції потроху втрачають свою важливість, однак вони є запорукою сімейних та дружніх взаємин у родині. Як кажуть, буде що розповісти внукам.
Ми з чоловіком 9 років разом - як один день і одночасно наче вічність. Скільки всього ми разом пройшли, скільки досвіду отримали, що можна розказувати годинами ..
- У вас 8- річний син. Чим він захоплюється, що любить, чим живе?
- Старший син Віталій - це наш первісток, який навчив бути батьками. Він захоплюється шашками, катанням на велосипеді, футболом. Словом, не сидить на місці. Особливо в літку застати його вдома майже не можливо. Часто з хлопцями після навчання грають у футбол на вулиці неподалік будинку.
- Ваш чоловік Володимир наразі служить в ЗСУ, а ви – мама в декретній відпустці. Чим ви займалися до народження дитини – яка у вас сфера діяльності, хто за фахом ваш чоловік?
- Чоловік служить із 2014р. Має УБД. За фахом він тракторист –машиніст. Працював водієм.
А під час повномасштабної долучився до добровільного батальйону, потім до лав ЗСУ.
А я зараз - мама в декретній відпустці. До народження другої дитини працювала на Новій пошті.
Ми пережили окупацію: через наші домівки колонами їхала ворожа техніка. Ніхто не міг знати, що буде завтра..
- Чи розділила війна життя вашої сім’ї на «до» та «після», тобто як війна змінила ваші стосунки всередині сім’ї? Що змінилося, що ні?
- Так, нажаль війна розділила на «до» та «після»... Вона принесла страх, біль, горе та великі зміни. Ми пережили окупацію: через наші домівки колонами їхала ворожа техніка. Ніхто не міг знати, що буде завтра..
Війна- це виклик для будь-яких стосунків. Сім'я стала найпотужнішим оберігом для кожного з нас. Ми дуже переживаємо один за одного. Особливо важко було, коли чоловік не виходив на зв'язок більше трьох діб та отримав поранення.
- Що допомагає вашій родині створити теплу, родинну атмосферу? Як ви долаєте сімейні кризи, коли вони виникають? Адже зараз ситуацію ще й загострює стрес війни…
- Відкрите спілкування, взаємна підтримка, любов тепло та доброта.
- Сімейні кризи напевно є в багатьох родинах, але це дуже виснажує один одного. Тому аналізуйте, розмовляйте знаходьте компроміс та рухайтесь далі.
Під час війни криза є неминучою, адже виникають розбіжності у стосунках тому парі потрібно говорити між собою та знаходити вихід.
Хто, як не дружина вислухає та підтримає, тим паче в наш час.
- А про роботу ви говорите з чоловіком вдома чи намагаєтесь робочі моменти залишити на роботі? Зараз можливо і не на часі теке питання, але цікаво: як було заведено у вашій сім’ї?
- Ми звикли роботу залишати на роботі, але в наш час потрібно говорити, щоб там не було. Адже хто, як не дружина вислухає та підтримає, тим паче в наш час. Бо людина - партнер може зациклитись та не завжди може вийти самотужки із кризи коли все носить в собі.
- Є такий вислів, що чоловік у сім’ї – голова, а жінка – шия. Як ви ставитеся до цієї думки і чи так у вашій родині?
- Знаєте - повністю підтримую цей вислів! Адже чоловік – голова, дружина – шия, без якої неможливо крутити головою. Тож куди поверне шия туди і гляне голова. Я теж завжди слухаю, але не завжди прислухаюсь. Станьте надійною опорою, другом, огорніть щирою любов'ю, уважно вислухайте, проаналізуйте.
Час не чекатиме і життя не стоїть на місці. Не варто відкладати щось на потім.
- Ви як мама, які дасте поради: як підтримувати свою сім'ю, дітей у їхніх переживаннях щодо війни? Тому що всім нам зараз важко триматися в гірких реаліях сьогодення.
- Будьте готові до того, що дитина повинна знати, що відбувається в країні та як діяти в різних ситуаціях. Діти - це маленький світ, де обговорюють війну між собою, навіть грають в неї! Таке наше сьогодення.
Моя порада всім родинам: живіть та кохайте один одного, бо час не чекатиме і життя не стоїть на місці. Не варто відкладати щось на потім: чи це подорож чи щось інше.
І саме найголовніше- донатьте! Бо Україна - це велика родина, яка бореться!
[GALLERY-1002]
Фото з сімейного архіву
Вас може зацікавити: «Сійте в своїх дітях любов і вони будуть нести її далі»: інтерв’ю з мамою Діани Насібової