Кредит у 35 мільйонів євро на будівництво модульної лікарні в Ніжині, операційний блок в онкоцентрі вартістю 150 мільйонів гривень, амбулаторія первинної медичної допомоги за 10 мільйонів гривень та відновлення харчоблока в школі за 20 мільйонів гривень.
Кредит у 35 мільйонів євро на будівництво модульної лікарні в Ніжині, операційний блок в онкоцентрі вартістю 150 мільйонів гривень, амбулаторія первинної медичної допомоги за 10 мільйонів гривень та відновлення харчоблока в школі за 20 мільйонів гривень.
Реалізацію цих проєктів вважає своєю заслугою народний депутат від фракції "Слуга народу" Валерій Зуб. У 2019 році він обирався за 209-м округом на Чернігівщині від фракції "Слуга народу" як безпартійний. Подав 419 законопроєктів, із них 150 стали чинними законами (станом на 15 травня 2025 року, — ред.).
Чому нардеп підтримав законопроєкт про відповідальність за опублікування даних із реєстрів, а за закон, спрямований на заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із Росією, не голосував?
Про це нардеп розповів в інтерв’ю Суспільному в межах загальноукраїнського проєкту "Обранці", який присвячений діяльності народних депутатів після початку повномасштабного вторгнення.
Що відомо про Валерія Зуба
Валерію Зубу 55 років. Народився в селищі Варва Прилуцького району.
Народний депутат Верховної Ради дев’ятого скликання. Член Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Голова Національної асоціації онкологів України.
Член фракції політичної партії "Слуга народу".
Обраний народним депутатом у 209 окрузі Чернігівської області у 2019 році від партії "Слуга народу" як безпартійний. Отримав 30,29% голосів виборців. За нього проголосували 21 318 виборців. Валерій Зуб випередив самовисуванця Олександра Кодолу на 2 854 голоси.
Під час інтерв’ю Валерій Зуб зустрівся з виборцями у двох селах, де відповів на їхні запитання. У селі Крупичполе Прилуцького району староста Юлія Чайка розкритикувала законопроєкт №13120. Із 1 вересня 2025 року кількість учнів у школах, які отримують освітню субвенцію, буде обмежена: не фінансуватимуть зарплати вчителям у школах із менш ніж 45 учнями, а з 1 вересня 2026 року – менш ніж 60. На її думку, через демографічну кризу та війну ці норми неприйнятні. Окрім цього, виборці округу звернулися з питаннями ремонту дороги сполучення між Крупичполем та Ічнею і житлом для внутрішньо переміщених осіб. Що відповів Валерій Зуб та як планує розв’язати ці проблеми? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете нижче у скороченому й відредагованому тексті розмови.
Валерію Олексійовичу, Ви зустрілися з виборцями. Ми бачили, з якими питаннями зверталися. Тож перше запитання – щодо ремонту дороги.
Це сполучення між Крупичполем та Ічнею. Цього року я знову ж звернувся і в адміністрацію, і в Укравтодор, і в УКБ (Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, – ред.). В принципі, обіцяють, що цього року цими дорогами займатимуться.
Наскільки реально, що цього року буде відремонтована дорога?
Ну, я думаю, що зробимо.
За словами старости села Крупичполе Юлії Чайки, сьогодні в їхній школі навчається 53 учні. І якщо так усе залишиться, то вже з 2026 року їхня школа може закритися, бо в ній менш ніж 60 учнів. Згідно з Вашими повноваженнями як народного депутата, як Ви можете втрутитися, щоб розв’язати це питання?
Я буду звертатися, щоб все-таки в Чернігівській області, особливо в таких прифронтових регіонах – тим більше, що це територія, яка була окупована, – щоб школи все-таки зберегти. Ці 45 (мінімально необхідна кількість дітей у школі станом на 2025 рік, – ред.) – і так це було зменшення, щоб воно так і залишилося.
Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
Житло тут є, є пусті будиночки, які недорогі. Завтра (16 травня 2025 р. – дата запису інтерв’ю, – ред.) сім’я з двома дітками приїжджає. Я думаю, що це питання якраз те, що ми зможемо вирішити.
Тобто Ви можете купити житло?
Так, ми зможемо допомогти через фонд купити тут житло.
Як часто буває в окрузі
Сьогодні ми побували на Вашій зустрічі з виборцями в селі Крупичполе. Як часто Ви буваєте в окрузі?
Останніми місяцями це буває рідше. Але, як правило, протягом місяця – це десь чотири, п’ять, сім зустрічей щомісяця відбуваються в різних населених пунктах мого округу.
Є більш такі проблемні села і проблемні питання, куди я звертаюся частіше, а є такі, де буваю рідше. Але в цілому так практично постійно об’їжджаю всі свої громади.
В мене був запит від Руху "ЧЕСНО" ("ЧЕСНО" – громадський рух, започаткований 29 жовтня 2011 року, який залучає громадян до боротьби з політичною корупцією та контролю влади, зберігає політичну пам’ять і допомагає зробити поінформований вибір, – ред.), і ми там проаналізували, скільки було за останній, 2024-й рік, звернень, то їх було більш ніж 1400. Це різне направлення. Звісно, на першому місці, мабуть, медицина. Тобто щодня у мене там 3-5-10 звернень, що стосуються медицини. Вони різні: і лікування в різних закладах, це і групи інвалідності, що досить зараз така болюча тема, це і що стосується реабілітації військових. От я вам скажу: сьогодні протягом ранку в мене вже було 4 звернення на медичну тему.
Про проєкти, які реалізуються у 209 окрузі за сприяння нардепа
Які зараз великі проєкти реалізуються у Вашому окрузі за Вашого сприяння або за Вашої участі?
Зараз найбільший проєкт, який реалізуємо, – це в Носівці (місто у Ніжинському районі Чернігівської області, – ред.). Це відновлення харчоблока в їхній центральній першій школі. Вартість там становить майже 20 мільйонів гривень.
Другий проєкт – по Чернігівському онкоцентру. Свого часу ми зустрічались із міністром, ми плануємо відновити чи зробити там європейського рівня операційний блок. Вартість цього проєкту – десь, за нашими розрахунками, 150 мільйонів гривень.
Ще один важливий проєкт – це мій такий амбітний проєкт – це у Варві (Варва – селище в Прилуцькому районі Чернігівської області, – ред.) наша амбулаторія первинної медичної допомоги. Там вартість проєкту – десь близько 10 мільйонів гривень. Ми хочемо зробити повністю реконструкцію центру ПМСД (центр первинної медико-санітарної допомоги, – ред.).
Яка Ваша участь у цих проєктах?
Якщо говорити про проєкт у Варві – це центр сімейної медицини – то в такому випадку ми зараз знаходимо фонди, які б змогли профінансувати цей об’єкт. Цього року ми знайдемо можливість профінансувати.
По Чернігівському онкоцентру – тут ситуація така: ми домовились із міністром, що зараз робимо проєктну документацію, і вже десь до кінця цього місяця, або вже в наступному місяці, у нас буде вже проєкт повністю реконструкції операційного блоку. Хочу сказати, що ми плануємо створити відділення трансплантації кісткового мозку в цьому ж операційному блоці. І це була умова міністра: якщо ми починаємо робити трансплантацію, то, відповідно, знаходимо кошти, щоб зробити ремонт цього відділення.
Тут моя участь буде якраз у тому, щоб через Міністерство охорони здоров’я ми профінансували цей проєкт.
Про будівництво нової модульної лікарні в місті Ніжин
У вересні 2024 року на своїй сторінці у фейсбуці Ви повідомили про будівництво нової модульної лікарні в Ніжині. Що зараз із будівництвом?
Французька сторона, і кошти, які виділяються, – це кредитні, 35 мільйонів євро. Але це кредитні кошти, які потрібно повертати. І тому виникло питання у Мінфіну, чому обрали якраз Ніжин. Коли обирали ці лікарні, я міністру Віктору Кириловичу (Віктор Ляшко – Міністр охорони здоров’я України, – ред.) пояснював, яка в нас ситуація в Ніжині. Тоді замість нього приїжджав перший заступник, я показав, у яких умовах працюють лікарі, які приміщення, деякі приміщення повністю не відповідають ніяким санітарним нормам. І тому це була одна із причин, чому Ніжин.
Уже переговори з французькою стороною закінчені. Зараз уже йде технічна підготовка, технічна документація, визначається підрядник. І я сподіваюся, вже найближчим часом почнеться практична робота з реалізації цього проєкту.
Це повністю буде нова лікарня, в проєкті це не тільки будівництво, а й забезпечення операторами. Тобто це буде повністю новий корпус, із новим обладнанням, на новій території.
Ви сказали, що Франція готова виділити нам 35 мільйонів євро, правильно?
Так.
Але це кредитні кошти, хто їх повертатиме? З державного бюджету? Чи це співфінансування з міською радою?
Ні, це буде повертати уряд, це буде фінансування з державного бюджету, і повертати буде держава.
Коли має будівництво розпочатися?
Я сподіваюся, що вже почнеться найближчим часом.
Цього року може початися?
Я думаю, що так.
Про стосунки з міським головою Ніжина
Центром 209 округу є місто Ніжин, і на парламентських виборах нинішній міський голова Ніжина Олександр Кодола програв Вам. Які у Вас стосунки з ніжинським міським головою?
Ми досить нормально спілкуємось. Минулого разу я йому програв, цього разу він мені програв. Це політика, це життя. Тому я, мабуть, краще попрацював цього разу, він – минулого разу краще.
Я інколи буваю на сесіях міської ради, коли якісь питання порушуються.
Які у Вас стосунки з головами інших громад?
З кожним із голів, можна сказати, в мене дружні стосунки, з кожним із них я спокійно спілкуюся. Всі питання, які виникають, вони без питань телефонують. Коли вони запрошують на якісь свої заходи, я стараюсь бувати.
Ми знаємо, що одна з проблем Вашого округу – це доступ до медичних послуг. І от як можна покращити цей доступ? Бо, наприклад, у колишньому Ічнянському районі, на території Ічнянської громади, ми знаємо, що там постійно нестача лікарів і немає доступу до медицини та до медичних обстежень.
Я хочу сказати, проблеми тут, в Лосинівці, теж існують, і якраз ми з головою громади про це говорили: зовсім недавно звільнився головний лікар центру первинної медичної допомоги. І зараз у них залишилось буквально два сімейних лікарі, які працюють і обслуговують практично всю громаду. Як вирішують, якщо ми говоримо вже про державні програми, то сьогодні держава пішла по шляху створення виїзних бригад, які приїжджають безпосередньо в населені пункти, й це запроваджено, до речі, в Чернігівській області. До речі, і наш онкоцентр бере в цьому активну участь. Це по-перше. По-друге, сам сімейний лікар, який перебуває, допустимо, в центральній цій садибі, він теж виїжджає в ці села. Є графік виїзду в села громади. Ну, і в такий спосіб це вирішується.
Другий механізм, і, до речі, ми прийняли не так давно законопроєкт щодо телемедичних послуг. І, до речі, цей проєкт стартує в нашій Чернігівській і Одеській областях. Нам надають близько 55 телемедичних комплексів, які будуть розташовані безпосередньо в ФАП (фельдшерсько-акушерський пункт, – ред.), на невеликих амбулаторіях. Де, відповідно, вже фельдшер чи медична сестра зможуть дистанційно поспілкуватися з лікарем. І цей от проєкт уже буквально на етапі реалізації. Зараз уже йдуть остаточні визначення, куди ми розставимо ці комплекси. Це апаратура, яка буде забезпечувати практично всю діагностику.
Чи відомо вже, в яких районах працюватимуть ці телемедичні кабінети?
Це буде в усіх районах, повністю охоплена вся область. Більше акцент робиться на ті райони, які менше забезпечені медичною допомогою.
А Ви можете точніше сказати, коли запрацює цей проєкт?
Я точно не знаю число, але це повинно вже відбутися протягом одного-двох місяців.
Про законотворчу діяльність народного депутата
Які Ваші законодавчі ініціативи стали законами? І назвіть, будь ласка, три найбільш значущі для країни.
Я, до речі, подивився статистику, в яких законодавчих актах я брав участь як безпосередньо автор або співавтор законопроєктів, то їх налічується майже близько 500 законопроєктів. Ясна річ, законами стали не всі, і такого, мабуть, і не може бути.
Найбільше те, що я вважаю, що це мій такий законопроєкт, – це "Ліки зі співчуття". Це законопроєкт, який дозволяє отримувати безоплатні ліки пацієнтам, які страждають на тяжкі захворювання. І цей законопроєкт став законом.
Законопроєкт про трансплантацію, я брав у ньому активну участь, який теж став законом. Законопроєкт про канабіс – це теж один із моїх. Там був великий розділ, що стосується онкології, і я ним займався. Мабуть, це найбільш важливі, які вплинули на подальше функціонування галузі медицини.
Про Національну стратегію протидії раку
В розробці Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень до 2030 року. Це як би те, із чим я йшов у депутати, і те, що ми її реалізували, – це одне з моїх досягнень.
Сьогодні ми реалізуємо практично всі ті кроки в онкології. Це і закупівля лінійних прискорювачів, а їх закуплено 21, із них 2 у нас в онкоцентрі. Це і протоколи лікування, їх уже затверджено 34. І в онкології – це, мабуть, перша така галузь, де ми практично повністю всі протоколи лікування отримуємо. Тобто це будуть національні протоколи, згідно з якими однакове лікування буде проводитися в усіх лікувальних закладах. Зміна в календар щеплень, де тепер ми будемо проводити обов’язкове щеплення, вакцинацію дівчаток 12-13 років проти вірусу папіломи людини.
Це обов’язкове щеплення?
Так, це вже буде обов’язкове, і воно буде забезпечуватися коштом держави. З 1 січня 2026 року ми вже зможемо вакцинувати наших дівчаток.
Про голосування за законопроєкти, які мають подвійні стандарти, викликали резонанс чи можуть нашкодити громадянам
Ви голосували за містобудівний кодекс, це законопроєкт №5655, і експерти його оцінюють як такий, що може нашкодити громадам. Поясніть, будь ласка, чому Ви голосували за нього?
Я його досить детально, наскільки я міг як лікар, проаналізував. Але в цілому я хочу сказати, що ті норми – там більшість все-таки позитивних. І я голосував точно не просто і за те, що потрібно було проголосувати. І дійсно, потрібно навести порядок у містобудуванні, у виділенні ділянок, у механізмі виділення землі під цю забудівлю. Все це є. Тобто це повинно бути, щоб відбувалося відкрито, чесно, щоб це був відкритий конкурс. От якраз у цьому законопроєкті про це.
Там такі норми, які більше відстоюють інтереси забудовників, а не громади.
Якщо не вникати в законопроєкт досить детально, то воно так і здається. І це більше, мені здається, був такий ажіотаж, створений якраз тією стороною, яка була проти цього законопроєкту.
Також Ви голосували за законопроєкт №10242, який посилює кримінальну відповідальність щодо розповсюдження конфіденційної інформації. І медійники вважають, що у цьому законопроєкті не враховано зауважень щодо необхідності запровадження механізмів захисту для осіб, які розголошують цю інформацію. Тут ідеться і про журналістів, і про розслідувачів корупції. От поясніть, будь ласка, Вашу позицію.
Найголовніша ідея цього законопроєкту була, щоб конфіденційна інформація залишалася про особу конфіденційною, щоб вона не виходила за межі, щоб не потрапляла в інформаційний простір.
Там йшлося про дані з реєстрів, які журналісти використовують у своїй роботі.
Якщо її використовують у своїй роботі, якщо немає на цього бажання людини, щоб це було оприлюднено, то цього не потрібно робити.
Ще ми звернули увагу на одне Ваше голосування. Йдеться про законопроєкт №8371. Цей закон спрямований на заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Тоді Ви не голосували. Поясніть, будь ласка, чому?
Я, скажу так, свідомо це робив і це пояснював усім.
Тобто свідомо не голосували?
Так. І я пояснював свою позицію. До речі, я її озвучив навіть на фракції, коли це питання обговорювалося. Я вважаю, що це питання виносити зараз було не на часі. Якраз період, коли йде війна, коли наростає протистояння у суспільстві, коли й так у нас дуже багато питань і проблем, які дійсно і до того приводять до такої нестабільної ситуації. Ви бачите, наскільки цим законопроєктом, наскільки породило таких багато, скажімо, скандальних ситуацій. І ми знаємо, хто за цим всім стоїть, хто це підбурював, хто це старався внести, для чого це все робилося. Це чисто, знаєте, тут більше політики, ніж віри.
Ви знаєте, що доведено вже і правоохоронними органами те, що Росія має прямий вплив на організації релігійні, пов’язані з Росією, і на УПЦ МП зокрема?
Я таких фактів не знаю. Мені здається, що це більше, можливо, десь відбувається, але точно не в Чернігові. Я виступаю за те, щоб в Україні була своя релігійна церква, щоб ми мали свою віру, свою релігію, я за це. Але робити це таким шляхом, мені здається, що це неправильно. Я не хочу, щоб ви подумали, що я підтримую московський патріархат, точно не підтримую. Але я не хочу, щоб це відбувалося таким політичним шляхом.
Ще одне голосування, про яке ми хотіли у Вас запитати, стосується законопроєкту №12089. 12 березня Верховна Рада ухвалила його в другому читанні, і це стосується посиленого захисту прав добросовісного набувача. За цей законопроєкт проголосували 273 депутати, але Центр протидії корупції зазначає, що головний ризик цього законопроєкту в тому, що він дозволяє легалізувати будь-яку землю, яка незаконно була виведена з державної власності. Поясніть, будь ласка, свою позицію, чому Ви голосували за?
Цей законопроєкт був направлений на те, щоб, якщо колись там, 20-30 років тому, була здійснена приватизація незалежно в який спосіб землі, і після цього продовжується протягом 20 років якась судова тяганина, щоб обнулити те, що відбулося колись. Дати можливість на цій землі щось будувати, щось розвивати, щось відновлювати, якщо щось збудовано, щоб це запрацювало. Можливо, в той час це було здійснено і неправильно, якась приватизація, але вже той третій, п’ятий, десятий власник, який отримав цю землю, цю будівлю, щоб він міг на ній щось робити. Тобто це логічно. Можна так судитися ще сто років. Відповідно, ми бачимо, скільки таких земель і будівель, які стоять без якогось подальшого руху, а нічого не можна зробити, тому що не можна набути всі правовласності, не можна проводити якісь юридичні дії, тому що отак от. Тому, на мою думку, це правильний був законопроєкт. Ми повинні були навести в цьому порядок і врешті-решт сказати, що колись це було, але ми про нього забуваємо, а далі вже розвиваємось.
Чи бувають вказівки від фракції "Слуга народу", за які саме законопроєкти голосувати
Аналізуючи, як саме голосували депутати від Чернігівської області за цей законопроєкт, ми помітили, що всі народні депутати від "Слуги народу" підтримали цей законопроєкт. І у нас запитання: чи була це вказівка від керівництва фракції – голосувати за цей законопроєкт?
Я не пам’ятаю.
Як правило, ми на фракціях обговорюємо, як голосувати. Але скажу так: у нас немає такого, щоб "Ти повинен голосувати так". Як голосував я, я зразу скажу: поряд зі мною розробник цього законопроєкту Фріз Ігор Павлович (нардеп від партії "Слуга народу", – ред.), який представляв цей законопроєкт. Він мені детально розповів, у чому суть. Я скажу чесно: ні за один законопроєкт я не проголосував, коли відчував сумнів чи не розібрався, чи мені хтось сказав, що "Ти повинен так зробити".
Навіть якщо фракція ухвалює рішення підтримати цей законопроєкт?
Якщо навіть фракція ухвалює рішення підтримати такий законопроєкт.
А у Вас були такі законопроєкти, що Ви голосували проти рішення фракції?
Звісно, були.
Про БФ "Підтримую добрі справи", керівницею якого є дружина нардепа
Далі хочемо ще запитати у Вас про благодійний фонд. Його керівницею є Ваша дружина. Поясніть, будь ласка, яка була необхідність створювати фонд, який би очолювала Ваша дружина, як він допомагає у Вашій депутатській роботі?
Ми створили благодійний фонд іще у 2022 році, і він досить активно працює.
Була необхідність, тому що це якраз початок війни, початок цих повномасштабних дій. Та кількість усіх цих гуманітарних грузів, які ми починали взагалі мінімально. Ми перший раз отримали швидку допомогу, загрузили якимись шприцами, але коли вже почалося активне отримання гуманітарної допомоги, нам потрібно було це оформити юридично. Ми повністю працюємо "в білу": все, що ми отримуємо, що ми передаємо, що ми закупляємо, ми повністю це показуємо.
Як наповнюється фонд? Хто робить внески?
Це юридичні, фізичні особи. Ми максимально стараємось. Ми залучаємо, якщо ми робимо якийсь спільний, великий проєкт. Якщо ми обстежуємо всю область офтальмологічним оглядом, то ми залучаємо інші фонди, які теж вносять ці кошти. У нас не великий фонд, ми не маємо якихось мільйонів надходжень. Але, якщо проаналізувати за рік матеріальних і фінансових вкладень, у нас приблизно від 2 до 4 мільйонів щороку ми маємо. І всі ці кошти, які ми отримуємо, ми, відповідно, зразу вкладаємо в якісь добрі справи.
Плани на політичне майбутнє
Якщо будуть оголошені вибори, чи плануєте Ви брати в них участь?
Чесно скажу так: я собі ще не сформулював мої подальші кроки в плані депутатства. Я не планую до закінчення війни взагалі ухвалювати якесь рішення. Тут це пов’язано насамперед із тим, що планувати щось наперед не хотілося б. Не знаю, як все це буде. Для мене зараз, мабуть, це найважливіше – закінчення війни, тому що в мене син служить. Можливо, я про це вже колись і говорив: він безпосередньо на передовій. І я тільки молюсь про те, щоб воно закінчилось, щоб щоразу, коли він виходить на завдання, щоб він повертався назад живим.
Тому моя мрія – щоб закінчилась війна, а далі вже будемо планувати. Це по-перше. А по-друге, я залишаюся лікарем, я оперую. І все-таки більше всього, що я далі буду займатися медициною.