Журналісти побачили, як живе і працює народний депутат

Вівторок, 16 лютого, майже 9 годин ранку. На площі Франка стоїть незвичний для Ніжина великий автобус, який тільки-но приїхав з Німеччини. Він чекає на ніжинських журналістів, які їдуть у пресс-тур, а простимим словами – на екскурсію до Верховної Ради України, яку спеціально для них організував народний депутат України Олександр Кодола.

Всі зібрались лише за півгодини. Виїжджаємо. Але не до Києва, а до Чернігова – там теж чекають журналісти з обласних видань. Вже на шляху до Києва, біля Кіптів, забираємо журналістку з Носівки. Дивний маршрут – Ніжин-Чернігів-Київ: чому так, ми дізнались лише ввечері коли повертались додому, як виявилося  автобус із Срібного.

Дорога до Києва через Чернігів – зайняла майже 4 години. В Кіптях нас зупиняють поліцейські: нам цікаво, що буде далі – повен автобус журналістів і два помічника народного депутата. За кілька хвилин їдемо далі. Ближче до столиці постійно зупиняємось на автозаправках – потрібен метан, якого ніде не можемо знайти. А до Ради хочеться потрапити якомога швидше – саме цього дня мав звітувати уряд Яценюка і очікувалося голосування щодо його відставки: не кожного дня потрапляєш у такий вир подій. Півгодини по Києву – і ось, нарешті, будівля українського парламенту. 

Відразу перепони: вздовж дороги біля Ради стоять кордони поліції, які вибірково перевіряють документи, оглядають речі. Але з нами помічники нардепа, які швидко вирішують всі питання. Поруч мітингують представники політичних партій, які вимагають відставки уряду, прапори, пластмасові  каністри і опудало прем’єр-міністра. За першим поліцейським кордоном ще один, який відділяє мітингуючи від будівлі парламенту. Нас направляють до іншого проходу. Знову вибіркова перевірка і ми всередині.
 

Знову кордони: тепер перевірка документів, звіряють імена гостей з попередньо поданим списком; одяг – обов’язково до гардеробу поруч; потрібно пройти через рамку металошукача, сумка і фотоапарат відправляються на стрічку сканера, після чого сумку знову потрібно відкрити і показати її вміст. Хвилювання – а раптом щось не так, зараз виявлять якийсь заборонений предмет. Але все добре – журналісти поступово проходять огляд і збираються до купи. Нас уже чекає Олександр Кодола з помічниками і екскурсовод, який і проведе нас залами парламенту. 

 

Зупиняємося в холі Ради. На стелі – ще радянська картина «Квітуча Україна», створена 1966-го року. Розповідь про історію створення будівлі парламенту звичайно цікава, але не настільки, щоб її слухати. Вся увага на людей – всюди знайомі з екранів новин і політичних шоу обличчя депутатів, журналісти з мікрофонами і значками каналів – 1+1, ICTV, 5-й, які час від часу ловлять когось з народних представників та закидають їх запитаннями.

Фотографуємось на сходах до сесійної зали і піднімаємось до картини «Державотворення», на якій художник О. Кулаков зобразив момент проголошення незалежності України. І знову фото біля неї. З посмішкою фотографує нас і журналістка каналу ICTV. Далі – кулуари парламенту – зал де діють виставки, журналісти і депутати відпочивають і звідки можна пройти в ложі над сесійним залом. Саме туди ми і прямуємо. Для нас спеціально відкрили ложу для гостей парламенту, ложа преси – справа від нас, там сидять журналісти в очікуванні завершення перерви, стоїть техніка. Звичайно ж знову фотографуємо і фотографуємось.

Ось і все! Раду ми залишаємо. Наступний пункт – готель «Київ», де живе Олександр Кодола. Зараз побачимо яке помешкання у народного депутата в столиці. Знову кордони поліції, але тепер на нас ніхто не звертає уваги і ми швидко залишаємо парламент. Серед поліцейських чутно розмови, що зараз буде марш, їм віддають команди уважно придивлятися до перехожих і особливо звертати увагу на тих, хто ховає обличчя, перевіряти їх документи і оглядати речі. Ми ж звідти ідемо… Кілька хвилин – і ми в готелі. 

Нам потрібен 13-й поверх. Піднімаємось. Просторий хол з двома шкіряними кріслами, з якого іде довгий коридор; на підлозі – килими, приємні жовто-коричневі кольори стін. Поруч і двері кімнати депутата. Номер виявився досить маленьким, на вигляд 4 на 4  метри, двоспальне ліжко, крісло, журнальний столик, поруч ванна з туалетом. Гарний ремонт, але не розкішний, як очікувалося. А от що вразило – так це панорамний вид з вікна, в тому числі і на будівлю парламенту. 
 

Після готелю – обід у їдальні Верховної Ради. Вона знаходиться не в будівлі парламенту, як часто вважають, а у сусідньому будинку, де знаходяться комітети. Нас вже чекають накриті столи. Вже тут побачили по телевізору, як почалося засідання Верховної Ради, але початку звіту прем’єра вже не дочекалися. 

Далі йдемо до Інститутської, де знаходиться Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Верховної Ради України, заступником керівника якого є Олександр Кодола. Тут знову перевірка документів і огляд речей, причому здається ще більш детальний ніж у парламенті. Декого немає у списках. Тим не менше тут питання вирішуються простіше і всі спокійно йдуть далі. Швидко оглядаємо кабінет Олександра Кодоли, зал засідань комітету – і знову вперед. Вірніше назад. Прийшов час повертатися додому.
 

Маршрут той самий – спочатку Чернігів, а вже потім Ніжин. Вже по дорозі дізнаємося, що уряд Яценюка у відставку не відправили. Додому потрапляємо лише опівночі. Тим не менше ні втома, ні дорога не затьмарюють вражень від побаченого.